Фальшиве відображення події злочину може бути встановлено зіставленням інформації місця події з традиційним, природним ходом події. Ця традиційність, природність визначається уявленням слідчого про її закономірний розвиток і перебії. Так, із виявленням трупа, який висів у зашморгу на висоті, що перевищувала зріст потерпілого, слідчий висунув версію про самогубство. Потім уявив собі картину того, що трапилося: щоб покінчити життя самогубством у подібних умовах, потерпілому треба було прив'язати мотузку до гачка, надіти зашморг на шию. Тому він nominen був користуватися підставкою достатньої висоти, на якій мали залишитися сліди взуття потерпілого, а на підлозі - сліди від підставки. Відсутність підставки або слідів, обов'язкових у разі самогубства, суперечить висунутій версії, виступає щодо неї як негативна обставина.

Слідчий сприймає обстановку місця події як людина, яка володіє спеціальною підготовкою та навичками роботи у цій галузі. Професійні знання допомагають йому визначити докази, що повинні бути виявлені у цих обставинах, співвідносити їх з дійсністю та її особливостями. Можливість розкриття будь-якого інсценування обумовлено, по-перше, тим, що злочинець із суб'єктивних причин не може бездоганно інсценувати обстановку події, бо вій не має відповідних знань, у його розпорядженні не завжди є необхідні технічні засоби; по-друге, інсценування об'єктивно не може збігатися з картиною дійсної події. Різниця у змісті цих подій, механізмі утворення слідів, характерні дії учасників накладають певний відбиток на місце події.

Тактичний прийом зіставлення інформації місця події з природним ходом події дозволяє виявити негативні обставини, що суперечать йому. Так, за уявного порівняння наявної обстановки з належною остання завжди відрізняється неповнотою та абстрактністю. Тому, щоб успішно здійснювати таке порівняння, треба володіти певними, достатньо повними образами -уявленнями.

Важливе значення має тактичний прийом, який полягає в зіставленні інформації місця події з типовими аналогами. Використання аналогії забезпечує перенесення знань відносно одних фактів на інші факти, якщо між відомими і досліджуваними фактами є схожість.

Як типові аналоги можуть бути запропоновані: 1) типові ознаки певного виду злочину; 2) типові способи вчинення та приховування злочинів. У процесі зіставлення слідів, предметів, ознак із типовими аналогами можуть бути виявлені й такі фактичні дані (або їх відсутність), яких не повинно бути (або вони мають обов'язково бути). Ці негативні обставини виступатимуть своєрідними сигналами фальшивого відображення події злочину. Наприклад, до пожежної частини надійшло повідомлення про пожежу. Черговий пожежної частини на місці події виявив обгорілий труп жінки. Для проведення огляду місця події та трупа прибули слідчий прокуратури і судово-медичний експерт. Труп містився в кімнаті на підлозі біля столу, поблизу було виявлено праску, ввімкнену в електричну мережу. Кімната була сильно задимлена і закопчена. Картина події свідчила про те, що смерть потерпілої сталася від полум'я та чаду. Однак під час ретельного огляду трупа на шиї було виявлено два відбитки підковоподібної конфігурації; їх зіставлення з типовими аналогами (типовими ознаками у разі смерті від дії високої температури) дозволило віднести такі сліди до негативних обставин. Механізм утворення цих слідів випадав з послідовності дій, які характеризують цю подію. Судово-медичний експерт у висновку вказав, що смерть сталася внаслідок ураження електричним струмом, а два підковоподібні сліди на шиї є електро-мітками. Як підозрюваний був допитаний чоловік потерпілої, який зізнався у вчиненні вбивства і пояснив, що близько п'ятої години ранку він увімкнув електричний дріт в електромережу, підійшов до жінки, яка спала, і доторкнувся ним до її шиї. Потім він поклав труп у кімнаті на підлогу, ввімкнув праску в електромережу, зачинив двері і пішов на роботу, тобто інсценував смерть жінки від нещасного випадку.

У криміналістичній літературі запропоновано переліки типових ознак, що характеризують ті чи інші способи злочинів. Так, стосовно розслідування вбивств є ознаки, які характеризують повішення, удавлення руками, удавлення зашморгом та ін. Такі ознаки можуть бути використані в огляді місця події як типові аналоги.

Як тактичний прийом у цій системі ефективним є зіставлення слідів (предметів), виявлених у процесі огляду місця події, з довідковими даними, що є типовим описом слідів, їхньої форми, локалізації. До довідкових даних можуть бути віднесені й типові сліди, які свідчать про інсценування злочину. Зокрема, до таких даних можуть бути віднесені: а) наявність трупних плям, що суперечать позі трупа (трупні плями на спині трупа, який лежить обличчям додолу); б) дві (чи більше) странгуляційні борозни за наявності одинарної петлі; в) наявність замкненої странгуляційної борозни; г) наявність слідів крові з рота чи носа або з інших частин тіла, які розміщуються нетипово стосовно пози трупа (наприклад, слід крові з рота і вуха трупа, який висить у зашморгу); д) відсутність на руці трупа бризок крові, які мусять потрапити на неї в разі пострілу в голову з пістолета з близької відстані, самогубства, та ін.

Фальшиве відображення події може бути встановлено зіставленням слідів (предметів), виявлених на місці події, між собою. Таке зіставлення дозволяє виявити відсутність причинних зв'язків між окремими слідами. Вивчення слідів на місці події сприяє виявленню й таких слідів, що суперечать іншим.

Як тактичний прийом системи використовують також зіставлення даних місця події з доказами, точно встановленими у справі. У процесі огляду місця події слідчий має певну інформацію про характер події, а іноді й докази, що підтверджують ті чи інші факти. Тому зіставлення інформації місця події з доказами, точно встановленими у справі, дає змогу виявити невідповідності між ними і підтверджує штучний характер тих чи інших слідів.