>  Слід злочину можна поділяти за характером або структур-ио-иросторовою формою на:

-    сліди у широкому розумінні (значенні);

-    сліди у вузькому розумінні (значенні), трасологічні.

>  Використовуючи елементи структури людської діяльності як підстави поділу слідів на види (а це такі елементи: люди, засоби вчинення злочину, матеріальне середовище), сліди злочину в широкому розумінні можна поділити на три великі класи:

Сліди людини - людина у злочинній діяльності є головним елементом взаємодії, вступаючи в різні форми зв'язків з суб'єктами злочину і матеріальним середовищем, використовує певні засоби для досягнення своєї мети. Тому людина є найбільш інформаційною фігурою у злочинній діяльності й полишає на місці злочину найбільшу кількість слідів, що поділяються на підвиди, про які мова йтиме далі.

Сліди засобів учинення злочину - засоби вчинення злочину -сукупність предметів, інструментів; приладів, пристосувань, верстатів, машин, мікроорганізмів, сліди яких залишаються на місці події.

Цей клас слідів є менш широким і містить лише перелік видів і родів слідоутворювальних об'єктів, класифікацію яких буде згодом наведено.

Це - сліди від: предметів, інструментів; знарядь зламу (злодійських інструментів); вогнепальної та холодної зброї; тварин, мікроорганізмів; фізичних явищ; джерел підвищеної небезпеки: транспорту, механізмів, верстатів, приладів.

Сліди матеріального середовища - будь-який злочин виникає, розвивається й закінчується в матеріальному середовищі.

Тому зміни, що утворюються в матеріальному середовищі як наслідок злочину, містять криміналістичну інформацію й використовуються в розслідуванні.

Сліди матеріального середовища в широкому розумінні становлять собою сліди підсумовуючої дії, до яких входять сліди двох названих вшиє класів - людини та засобів вчинення злочину.

Так, конкретні навмисні пошкодження охоронної сигналізації, огорож, небезпечних зон на виробництві створюють умови для вчинення злочинів.

Сумарні сліди є змінами повсдінського плану, наприклад, людина після вчинення злочину змінює свою зовнішність (бриє бороду або знімає її чи вуса), костюм, здійснює ремонт квартири, терміново відбуває у відпустку, змінює місце проживання, почерк, поведінку па роботі тощо - усе це сліди у матеріальному середовищі, які несуть криміналістичну інформацію й повинні посісти певне місце у криміналістичній класифікації слідів злочину.

Цей клас об'єднує сліди, що їх треба розуміти як зміни просторових характеристик об'єктів, їхніх форм, розмірів, відстаней, кольорів, внутрішніх властивостей, якостей, технологічних процедур, машин, нарешті поведінки живих об'єктів, зникнення об'єктів, зміни положення об'єкта, зміни зовнішнього вигляду, зміни кількості-якості, зміни стандартів.

> Сліди злочину від людини за носієм відображення інформації поділяються па дві групи:

•  нематеріальні (ідеальні) сліди, тобто об'єктивні образи про злочин;

•  матеріальні сліди злочину.

Нематеріальні (ідеальні) сліди злочину можуть поділятися за предметом інформації (про які об'єкти відомо людині):

• інформація про людей;
• образи про речі;
• образи про події;
• інформація про способи дії людини тощо. Нематеріальні сліди за рецепторами сприйняття ідеальної

інформації, згодом відображеної у пам'яті, можна поділяти на сприйняті:

• зором;
• слухом;
• нюхом;
• на смак;
• на дотик.

За характером формування слідів пам'яті нематеріальні сліди можна класифікувати як:

-   інформацію від осіб, які безпосередньо сприймали подію злочину (очевидці, виконавці, жертви);

• інформацію від осіб, які опосередковано сприймають подію злочину (свідки - неочевидці, поняті, фахівці);
• інформацію сторонніх осіб, які не мають стосунку до події розслідуваного злочину, але мають іншу інформацію (знання -професійні, експериментальні: спеціалісти, експерти, ревізори, консультанти тощо).

Матеріальні сліди людини можна поділяти за об'єктом і предметом відображення на: сліди відображення:

-    зовнішності;

-    шкірного покриву;

-    рук, ніг;

-    піїтів;

-    зубів;

-    звуку голосу;

-   навичок: письма, ходи, способів дії; сліди-речовини на дві групи:

• перша група: речовини-частки (крові, волосся, нігтів, шкіри, кісток, сперми тощо);
• друга група: речовини-виділення (потожирові, слини, запаху, сечі, калу, піхвової рідини, виділень з носа, блювотні маси).

>¦ Сліди у вузькому значенні - трасологічні - можна поділяти за характером змін в об'єктах слідоутворення на:

Сліди-предмети у трасологічному аспекті це - об'єкти (як уже зазначалося), зі стійкою формою, в яких міститься інформація про механізм їх утворення, зміни, засоби, які для цього використовувались;

Своєю чергою, сліди-предмети утворюють три великі групи.

• Частини, фрагменти цілого (відламки, відривки), що утворюються внаслідок пошкоджень або руйнувань різних об'єктів); за цими фрагментами можлива ідентифікація цілого за частинами, тобто встановлення належності єдиному цілому до моменту поділу на частини).
• Запиральиі та фіксуючі пристрої: замки, ключі до них, пломби, закрутки тощо; у трасологічному аспекті досліджуються особливості їхньої конструкції, технічного стану, наявність на них слідів стороннього впливу; за такими слідами встановлюються знаряддя зламу та інструменти, що використовувалися для їх відкривання (руйнування).

•  Вироби-носії слідів різних об'єктів.

Сліди-речовини - це рідинні, пастоподібні або сипучі субстанції чи їхні сліди, які перебувають у причинно-наслідовому зв'язку з подією злочину або містять інформацію про його підготування, вчинення, приховання наслідків;

Зокрема, це сліди біологічного походження (кров, сперма, піт, слина тощо), пально-мастильні матеріали, лакофарбові покриття, хімічні реактиви, мука, цемент, зерно тощо.

Як уже наголошувалося, власне трасологічні дослідження цих слідів полягають лише в установленні механізму їх виникнення, а не у визначенні елементного складу речовин, що їх утворюють.

Сліди-відбитки - які утворюються контактною взаємодією двох об'єктів, що мають стійкі просторові межі, внаслідок чого зовнішня будова одного об'єкта відображається на іншому).

>  За об'єктом слідоутворення трасологічні сліди поділяються на:

-    гомологічні - сліди людини;

-    механічні - сліди зламу, транспортну, механізмів;

-    балістичні - сліди зброї;

-    сліди тварин.

Гомологічні сліди людини за названим критерієм поділяються, своєю чергою, па:

-   механогомічні (комплексні сліди, що відображають властивості тіла людини, її одягу, взуття тощо);

-   біологічні (слина, кров, сперма, піт, сеча тощо). Своєю чергою, механогомічні ще можна поділяти на:

-   гомеоскопічні, що відображають ознаки у слідах людини, за якими її можна ідентифікувати або діагностувати (сліди рук, ніг, зубів, нігтів тощо);

-   механогомеоскопічні - сліди взуття, одягу, протез тощо. Механічні трасологічні сліди поділяються на:

-    механоскогйчні (сліди зламу та інструментів, метальної, холодної, пневматичної зброї, виробничих механізмів);

-   транспортноскопічні (сліди транспортних засобів). Балістичні - сліди на кулях та гільзах; сліди на перешкодах

від дії кулі.

Сліди тварин - сліди зубів, копит, підков тварин тощо.

>  За зв'язком механічного стану об'єктів з виникаючими слідами сліди-відбитки поділяють на:

-   статичні сліди, що виникають внаслідок впливу на слідо-сприймальний об'єкт у перпендикулярному напрямі, коли кожна цятка поверхні, рельєфу слідоутворювального об'єкта залишає своє точне зображення на слідосприймальному об'єкті

(сліди тиснення, удару, ходи, бігу, кочення, циліндричного предмета).

Статичний слід утворюється контактно, в момент контакту, один відносно одного не переміщаються, через що сліди найбільш точно відображають зовнішню будову слідоутворю-вального об'єкта;

-   динамічні сліди утворюються у випадках, коли слідоутво-рювальний об'єкт рухається паралельно чи під будь-яким кутом окрім прямого (щодо слідосприймального по поверхні, коли кожна цятка поверхні залишає слід у вигляді траси (лінії).

Підвищені частини рельєфу утворюють заглиблення (борозни), а від западин на слідоутворювальному об'єкті на слідо-сприймальному залишаються виступи (валики).

Це - сліди ковзання, розрубу, розпилу, свердління, юза, гальмування тощо);

-   комплексні (змішані, статико-динамічні, комбіновані -в літературі їх називають по-різному).

Наприклад, відбиток ніг людини під час швидкого бігу чи ходи; сліди віджиму, тобто коли лом спершу вбито у щілину, а потім ним розсувають дверні полотна тощо.

> За мірою (величиною) відображеного рельєфу, або по-іншому: за характером (ступенем) змін у слідосприймальному об'єкті:

-   об'ємні - утворюються внаслідок значної зміни слідосприймального об'єкта в об'ємні (принцип залишкової деформації).

їх можна вимірювати за трьома параметрами: довжиною, шириною, глибиною (висотою).

Виникають від втиснення слідоутворювального об'єкта у слідосприймальну поверхню, яка деформується через формування або перерозподіл.

Відображаються не тільки поверхня, а й бокові стінки об'єкта (грані).

У такому сліді повніше передаються загальні та окремі ознаки, форма, розміри й деталі рельєфу слідоутворювального об'єкта;

-   поверхневі - залишаються тоді, коли обидва об'єкти, що беруть участь у слідоутворенні, за твердістю наближено рівні. Деформації не відбувається.

Відтиск утворюється лише у поверхневому шарі слідосприймального об'єкта за рахунок адгезійних процесів.

Слід вимірюється лише за шириною та довжиною.

Виникають тільки площинні сліди, наприклад, слід взуття на лінолеумі, пальців на склі, автомобільного протектора на асфальті тощо.

>  За характером змін поверхневого шару площини слідо-сприймального об'єкта:

• сліди нашарування - утворюються під час відокремлення частинок від поверхні слідоутворювального об'єкта (або речовини, що його покриває) та нашарування їх на слідосприймаль-ний (потожировий слід папілярного візерунка на склі);
• сліди-відшарування - утворюються внаслідок відокремлення частинок від поверхні слідосприймального об'єкта (чи речовини, що його покриває) і нашарування їх на слідоутворю-вальиий або знищення частинок взагалі (слід ковзання ломика па поверхні сейфа, покритого масляною фарбою; сліди пальців на свіжофарбованій поверхні тощо).

>   За ступенем можливості візуального сприйняття сліду:

• видимі - ті, що легко проглядаються простим оком і виявляються без спеціальних пристосувань;
• невидимі, яких не можна побачити не тільки візуально, а й за допомоги оптичних засобів (лупа, мікроскоп - на шорсткій поверхні - напір, картон, фанера, стругане дерево, пофарбовані стіни тощо);
• слабовидимі - спостерігаються за певних умов (на просвіт за бокового освітлення або під косопадаючим світлом на полірованій поверхні, на нікельованому металі).

>   За кольором чи забарвленістю:

-    кольорові та безкольорові;

-    забарвлені та безбарвні.

>   За видом та формою відображення ознак у сліді: