Ефективність огляду забезпечується поступово, мірою накопичення спостережень, уявною реконструкцією деталей картини минулої події, змісту тих чи інших дій злочинця. Така реконструкція, або уявне моделювання, може забезпечити також матеріал для обґрунтованих припущень: які сліди, що засвідчують факт перебування злочинця на місці крадіжки, могли залишитися па ньому самому, його одязі, взутті, головному уборі, використаних ним знаряддях, украдених речах.

У ході виявлення оглядом слідів пальців рук або долонь, що залишилися на різноманітних слідосприймальних поверхнях, може виникнути потреба у перевірці питання, чи не залишені вони потерпілим, особами, які працюють або часто бувають у цих приміщеннях, тощо. Тоді спеціалісту-криміналісту, що бере участь в огляді, треба доручити негайно зіставити папілярні візерунки знайдених слідів із аналогічним малюнком пальців або долонь перелічених осіб, щоб відібрати тільки ті сліди, котрі найбільш імовірно можуть належати злочинцеві. Коли ж у певних випадках такий спеціаліст відсутній, варто або на дакти-локартах, або на чистих аркушах паперу виконати дактилоско-піювапня всіх громадян, що мають якийсь стосунок до приміщення, яке оглядається, попередньо роз'яснивши їм мету таких дій, а потім усе це зафіксувати у протоколі.

У ході огляду приміщень, де є товарно-матеріальні цінності, звертають увагу па наявність і стан охоронної сигналізації, обслідують димоходи, пічки, вентиляційні отвори, куди інколи матеріально відповідальні особи ховають гроші, щоби згодом заявити про їх викрадення і привласнити.

Під час огляду встановлюється також наявність у потерпілого технічних паспортів, фабричних ярликів, етикеток, товарних чеків, пакувальних матеріалів від викрадених предметів, зразків тканини, з якої виготовлено викрадені носильні речі, оббивками салону або чохли сидінь викраденої автомашини і т. ін.

Оглядом місця події у цій категорії справ виявляються й фіксуються негативні обставини, що вказують на можливе інсценування крадіжки, і встановлюються такі фактичні дані:

• хто здійснив крадіжку, скільки осіб брало участь у реалізації злочинного наміру, їхні прикмети;
• шляхи підходу до місця крадіжки і його залишення, транспортний засіб, використаний злочинцем;
• чим і як давно здійснено злам, чи був зломщик достатньо досвідченим, які його фізична сила і звички, тривалість крадіжки, сліди злочинця і його дії на місці крадіжки, а також сліди, які могли залишитися на самому злочинцеві, його одязі, знаряддях злочину (часточки певної породи дерева, сліди сажі, мастила, штукатурки, фарби тощо);
• предмети крадіжки, а також способи їх винесення, вивезення, схову.

Первинні допити. Завершивши огляд місця події, необхідно невідкладно допитати потерпілих (коли мала місце крадіжка особистого майна) та свідків із числа матеріально відповідальних осіб і керівників об'єкта, на якому мала місце крадіжка.

> За фактами крадіжки особистого майна громадян допитом потерпілих з'ясовують:

-   що саме викрадено, ознаки викраденого (паспорти, товарні чеки, фотографії цих речей), чи залишились у потерпілого речі, аналогічні викраденим;

-    де були викрадені речі, хто знав про їхні існування і місце;

• час виявлення і вчинення крадіжки, за яких обставин її вчинено;
• які умови полегшили вчинення крадіжки і хто міг знати про ці сприятливі умови;
• кого потерпілий підозрює у вчиненні крадіжки (чи хтось намагався ознайомитися з обстановкою його помешкання чи приміщення, де вчинено крадіжку);
• хто зі сторонніх осіб був перед крадіжкою у нього в квартирі (будинку) і виявив інтерес до його майна.

> За фактом крадіжки державного або колективного майна чи майна юридичної особи:

• що викрадено, які родові та індивідуальні ознаки викрадених предметів (найменування, призначення, місце і час виготовлення, матеріал, клейма, товарні знаки, упаковка та ін.); чи залишилися предмети більш цінні, ніж викрадені;

-    час учинення і виявлення крадіжки;

• коли востаннє провадилася перевірка наявності товарно-матеріальних цінностей;
• який режим роботи підприємства; хто має доступ до сховищ, як вони охороняються, чи перевіряється приміщення перед закінченням роботи, чи не було відхилень від розпорядку роботи в день крадіжки; якщо були, то які й за чиєю вказівкою, хто міг знати про ці відхилення;
• чи не з'являлися перед крадіжкою підозрілі особи; якщо так, то чим вони цікавилися і які їхні прикмети;
• чи є на підприємстві охоронна сигналізація, як вона працює, її стан після крадіжки; чи є сторожова охорона, хто саме охороняв об'єкт у день крадіжки;
• чи було звільнено кого-небудь перед крадіжкою з підприємства, за що, коли саме, як характеризуються ці особи, їхнє місцеперебування на цей момент;
• чи траплялися раніше на підприємстві крадіжки або замахи па них, про які не повідомлялося в міліцію; як вони вчинялися, що саме і за яких обставин злочинець крав або намагався вкрасти;
• що сприяло вчиненню крадіжки (хиби в роботі підприємства, організації охорони, упущення в доборі кадрів та ін.).

Якщо під час огляду або з інших підстав виникла версія про інсценування крадіжки матеріально відповідальною особою з метою приховати факт крадіжки, під час допиту варто додатково з'ясувати: де перебувала ця особа і що робила в період крадіж ки; як давно працює на цьому підприємстві; які зауваження були по роботі, чи були нестачі товарно-матеріальних цінностей, причини їх виникнення, ким вони виявлені, яких заходів було вжито для відшкодування шкоди; чи підозрює кого-небудь допитуваний у вчиненні крадіжки, на якій підставі. У такому випадку в обов'язковому порядку призначається інвентаризація.

На початок розслідування крадіжок свідків - очевидців злочину зазвичай небагато. До таких відносять осіб, що безпосередньо виявили факт крадіжки, яким відомо про особливості режиму місця, з якого вчинено крадіжку (час і режим роботи підприємства або закладу, спосіб життя і час звичної відсутності вдома потерпілих тощо), або ж про окремі обставини, що безпосередньо передували вчиненню злочину (поява безпосередньо на об'єкті чи поблизу підозрілих осіб, "помилкові" дзвінки у квартири сусідів із тієї, де вчинено крадіжку). Інколи допиту як свідки підлягають громадяни, що обізнані про спосіб життя й поведінку потерпілих або матеріально відповідальних осіб, працівників сторожової охорони і т. д.

Суттєве значення має також виявлення громадян, котрі з тих чи інших причин могли перебувати поблизу від місця крадіжки під час її вчинення (працювали, чергували на певних об'єктах) або мешкають у будинках, квартирах, вікна яких звернено в бік будов, де вчинено крадіжку, місць пропускного відходу (від'їзду), якими міг рухатись злочинець. Указаних осіб зазвичай встановлюють працівники міліції.

Допитами свідків встановлюють дані про прикмети зовнішності підозрюваного, час і спосіб учинення крадіжки, про сліди або предмети, що їх залишили злочинці на місці злочину, викрадені предмети та їхні індивідуальні особливості, про напрямок, в якому зникли злочинці, транспортні засоби та ін.

Допитуючи осіб, які затримали злочинця на місці злочину, доцільно встановити, за яких обставин вони його помітили, що навело їх на думку про вчинення ним крадіжки, які дії вжито для затримання, як поводив себе затриманий (чи виявив опір, чи намагався втекти, позбутися викраденого майна), чи не було у нього співучасників.

Працівники комісійних магазинів можуть повідомити прикмети зовнішності осіб, які здали на комісію речі зі списку викрадених. Допитуючи сторожів, варто з'ясувати час заступлення їх на зміну, місцеперебування під час чергування, зокрема в період вчинення крадіжки, коли і ким її виявлено, чи не відлучалися вони з поста, коли і куди саме.

Показання свідків зіставляються з об'єктивними відомостями про особистісні ознаки злочинців, установленими в ході огляду місця події, дозволяють судити про їхні зріст, фізичну силу, вигляд, розмір взуття, одягу тощо.

Одночасно з названими процесуальними діями провадяться опсративпо-розшукові заходи, характер яких визначається зібраними даними про злочинця (злочинців) і викрадені цінності. Якщо, з огляду па обставини справи, злочинець (злочинці) перебувають поблизу місця крадіжки, необхідно за допомоги працівників міліції організувати переслідування "по гарячих слідах", засідки в місцях можливої появи (зокрема на базарах, у ломбардах, комісійних крамницях, камерах схову ручного багажу на залізничних вокзалах, автовокзалах, пристанях, аеропортах) або "прочісування" навколишньої місцевості. На випадок, якщо для реалізації викраденого злочинець (злочинці) міг виїхати в інше місце, необхідно проінформувати підрозділи міліції населених пунктів, річкових вокзалів, постів ДАІ, залізничних станцій, розташованих на шляху можливого прямування злочинця (злочинців), а також повідомити органи міліції відповідних районів та областей про ознаки викраденого майна.

Для початкового етапу розслідування крадіжок є характерними також певні типові слідчі версії. Так, у ході розслідування крадіжок чужого майна, вчинених проникненням у приміщення, конструюються такі версії:

-   крадіжку вчинила стороння особа;

• крадіжку вчинила стороння особа за участю або за сприяння працівника об'єкта, який не є (у цьому випадку) матеріально відповідальною особою;
• крадіжку вчинив працівник цього об'єкта, який не є (у цьому випадку) матеріальною особою, чи особа, яка охороняла об'єкт;

• крадіжку вчинила стороння особа, але факт крадіжки використано матеріально відповідальною особою для приховання нестачі або присвоєння інших цінностей, що є в її розпорядженні;
• крадіжку вчинила стороння особа за сприяння матеріально відповідальної особи, яка намагається приховати нестачу;
• крадіжку зі зламом інсценувала матеріально відповідальна особа з метою приховання нестачі або ухилення від сплати по-датків (нібито викрадене майно списується на збитки і цим знижується реальний прибуток, який підлягає оподаткуванню).

Для розслідування крадіжок особистого майна громадян, які вчинено з квартир, будинків, дач, характерними є такі типові окремі версії.

•  Щодо події злочину:

-    крадіжка справді мала місце;

• крадіжки фактично не було, а заявник помиляється щодо події злочину, або крадіжку інсценовано ним самим із метою приховання факту загублення чи розтрати довірених власникові приміщення документів, коштовностей, зброї тощо.

•  Щодо осіб, причетних до вчинення крадіжки, то її вчинено:

-    однією особою чи злодійською групою;

-    особою з кола родичів потерпілого;

-    особою, обізнаною про подальшу долю викраденого;

-    особою, яка має певні навички;

• особою, яка раніше проводила якісь роботи у потерпілого або перебувала в його квартирі з іншого приводу.

•  Щодо місць можливого перебування злочинця: квартири; заміські дачі родичів, знайомих; готелі, вокзали та ін.

•  Щодо місць знаходження викраденого майна:

• сховано за місцем мешкання, роботи злодія, його знайомих, родичів;

-    здано в комісійні крамниці, ломбарди;

-    реалізовано;

-    вивезено за межі населеного пункту;

-    відправлено поштовою посилкою тощо.