1.2.1. Відсутність на попередніх етапах розвитку економіки країни у 90-х роках рішень щодо удосконалення контрольної діяльності у сфері оподаткування, яке б відповідало реальному суспільно-політичному та економічному стану відносин у країні з метою ефективного, владно-організуючого впливу на процеси погашення податкової заборгованості та вирішення питань неплатоспроможності більшості підприємств-платників податків.

1.2.2. Прийняття рішень щодо перенесення в систему оподаткування України ПДВ без урахування інфляційного та кризового стану економіки України, а також неврахування соціально-економічних умов і мети введення цього податку у країнах зі сталою ринковою економікою.

1.2.3. Прийняття необґрунтованих нормативно-правових актів щодо лібералізації та демонополізації державного контролю, непослідовність і необґрунтованість встановлення податкових ставок у бюджетоутворюючих і стратегічних для економіки країни галузях і ринках (наприклад, ПЕК, виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв).

1.3. Відсутність повноцінного ринкового середовища та недостатність його інституційного забезпечення.

1.4. Розбалансованість правових механізмів системи фінансово-господарських відносин між суб'єктами господарювання, новоствореними прошарками власників - суб'єктами господарювання та контролюючими органами.

1.4.1. Загальна фінансово-економічна криза та криза неплатежів (зростання взаємної заборгованості суб'єктів господарювання між собою, суб'єктів господарювання перед бюджетом і навпаки).

1.5. Слабке наукове, адміністративно-правове, фінансово-правове, інформаційно-аналітичне, контрольно-технологічне забезпечення галузей управління, зокрема, у сфері оподаткування. Зазначена група факторів, з одного боку, сприяла вчиненню тіньових проявів, а з іншого - створювала відчуття безконтрольності з боку трудових колективів, суб'єктів корпоративних прав, інвесторів, кредиторів, співзасновників, громадськості, що породжувало мотивацію до вчинення тіньових проявів.

1.6. Недоліки нормативно-правового регуляторного механізму здійснення підприємницької діяльності.

Наведені вище фактори (причини і умови) відтворення тіньових відносин є загальними і відносяться до всіх галузей народного господарства і сфер управлінської діяльності, у т. ч. й до сфери погашення податкового боргу. Проте необхідно наголосити, що фактори, зазначені у п.п. 1.2, 1.2.1, 1.2.2, 1.2.3, 1.4.1, 1.5, можна віднести і до специфічних груп факторів у сфері погашення податкового боргу, оскільки їх усунення може бути здійснено в межах вдосконалення організаційної та функціональної структури органів ДПС у предметній сфері дослідження, що не можна сказати про інші, наведені вище фактори, усунення яких вимагає загальнодержавних організаційно-правових заходів.

II. До специфічних груп факторів (причин і умов) виникнення та зростання податкового боргу, а також відтворення тіньових відносин у досліджуваній сфері можна віднести такі групи.

2.1. Недосконалість адміністративно-правових форм регулювання діяльності органів ДПС України.

2.1.1. Відсутність оптимальної організаційної і функціональної структури органів (підрозділів) ДПС у сфері погашення податкового боргу, яка б відповідала об'єктивному стану та потребам об'єкта управління та контролю.

2.1.2. Невчасне введення у правове поле запобіжних, припинювальних і забезпечувальних заходів (способів) щодо погашення податкового боргу податкових боржників (податкова застава, адміністративний арешт активів), запобігання вчиненню і припинення адміністративних і фінансових правопорушень, пов'язаних із ними тіньових проявів податкових боржників.

2.1.3. Відсутність у податковому законодавстві чіткого переліку повноважень уповноважених органів щодо контролю за погашенням податкових зобов'язань платників податків, етапів податкового адміністрування, розмежування компетенції контролюючих органів, органів стягнення, прав та обов'язків платників податків (податкових боржників).

2.1.4. Прийняття необґрунтованих або несвоєчасне прийняття нормативно-правових актів, які б фактично враховували об'єктивний фінансово-економічний стан підконтрольних суб'єктів у сфері погашення податкового боргу.

2.1.5. Громіздкість і неузгодженість нормативно-правових актів у сфері оподаткування - "війна законів" щодо питань організації функціонування податкового контролю.

2.1.6. Відсутність науково розробленої загальнодержавної концепції щодо подолання платіжної кризи суб'єктів господарювання.

2.1.7. Прийняття необґрунтованих рішень щодо введення заборон відстрочення, розстрочення та списання податкового боргу платників податків.

2.1.8. Недостатній адміністративний (внутрішньоорганізаційний) контроль та неоперативність дій контролюючих органів у фінансовій сфері, що впливають на затримку розрахунків із бюджетом за податковими зобов'язаннями: 1) через несвоєчасне повернення фінансовими органами зайво внесених платежів платниками податків; 2) невідшкодування фінорганами належних платникам податку сум ПДВ; 3) через недостатнє фінансування з бюджету фінорганами окремих підприємств.

2.2. Недосконалість адміністративно-правових форм регулювання суспільних відносин у сфері економіки, зокрема в енергетичній сфері.

2.2.1. Недосконала організаційно-правове забезпечення контролю у ПЕК. Запровадження порядку розрахунків, коли товаровиробник позбавлений права розпоряджатися результатами своєї виробничої діяльності та що сприяє ухиленню від своєчасної та в повному обсязі сплати податків і нарощуванню податкового боргу (нафтогазовий та електроергетичний комплекси).

2.2.2. Централізація державними вертикально-інтегрованими структурами (НАК "Нафтогаз України", НАЕК "Енергоатом") на своїх рахунках коштів за відвантажену продукцію, виконані роботи, надані послуги, що здійснюються підвідомчими їм підприємствами в регіонах, і які є самостійними платниками податків.

2.2.3. Несформованість базових інститутів сегментів ринку електроенергії, вугілля, нафтопродуктів для забезпечення інтересів усіх його учасників (прозорість, обмеження пільг, чіткі правила для всіх, біржі, аукціони тощо).

2.2.4. Фактори несформованості фінансового внутрішньогосподарського контролю у суб'єктів господарювання. Проблемні питання щодо "політичного" та "адміністративного" створення акціонерного капіталу, корпоратизації державної власності у стратегічних галузях економіки при фактичній нереалізованості основних Принципів корпоративного управління, які б забезпечували належний корпоративний внутрішньогосподарський фінансовий контроль щодо створення і перетворення наявного капіталу.

2.3. Не сформованість правового інституту відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом.

2.4.1 Недосконалість законодавства з питань вирішення неплатоспроможності підприємств і визнання їх банкрутами в частині наявності правових механізмів контролю щодо перерозподілу власності та ухилення від виконання податкових обов'язків, а також відсутності системи запобіжних і забезпечувальних заходів (способів) погашення податкового боргу платників податків, запобігання вчиненню адміністративних і фінансових правопорушень у сфері банкрутства.

Кожен з цих специфічних організаційно-правових факторів у сфері погашення податкового боргу у свій час відіграв обумовлюючу і стимулюючу роль у відтворенні та розкручуванні податкових боргів, збільшення рівня тінізації фінансово-господарського обороту на підприємствах - податкових боржниках, переведення активів у "тінь", штучне "банкрутування" тощо.

Окремі із вказаних специфічних факторів (2.1.4, 2.1.5, 2.1.7, 2.2.1) носять систематично-періодичний характер (тобто із сталою періодичністю з короткими часовими перервами) і запроваджуються шляхом прийняття нормативно-правових актів у формі тимчасових норм у щорічних законах про Державний бюджет України, тимчасових законів або нормативно-правових актів КМ України, центральних органів виконавчої влади, галузевих центральних органів управління.

Проведений вище аналіз дозволяє визначити поняття "фактори відтворення тіньових відносин у сфері погашення податкового боргу" - це об'єктивно зумовлені причини й умови політичного, економічного, морально-психологічного, адміністративно- та фінансово-правового характеру, що прямо або опосередковано стимулюють, сприяють або зумовлюють здійснення фінансово-господарських операцій з активами податкових боржників із порушенням приписів податкового закону, а також псевдолегальних фінансово-господарських операцій податковими боржниками, результати яких частково або повністю приховуються від податкового контролю [160].

Наведений перелік та аналіз факторів відтворення тіньових відносин не є вичерпним. З часом деякі з цих факторів у результаті дій держави чи через інші причин об'єктивно зникнуть. Можливо, з'являться нові причини і умови тінізації відносин у сфері погашення податкового боргу внаслідок реформування законодавства, соціальних, економічних перетворень. Однак наведений аналіз не втрачає своєї актуальності, оскільки закладає алгоритм моніторингу розвитку правовідносин у зазначеній сфері та основні напрями детінізації економічної діяльності.