У роботі пропонується проаналізувати основні положення зазначеного механізму з метою подальшого його впровадження для адаптації законодавства України до законодавства ЄС у сфері юстиції та внутрішніх справ. Такий підхід обумовлений тим, що єдиний європейський правовий простір включає різноманітні складові, у тому числі і правове середовище, що формується у сфері юстиції та внутрішніх справ. У той же час вирішення проблем в означеному середовищі сприятиме удосконаленню єдиного європейського правового простору. До правового механізму взаємодії правових систем Євросоюзу та України фахівці з міжнародного права включають наступні процедури та правові засоби [2, с. 224-227].

1. До основних принципів такої взаємодії належать: принципи верховенства та прямої дії права Співтовариств; принципи інкорпорації норм права Співтовариств й юрисдикційної їх захищеності (судом ЄС, Судом І-ої інстанції та судовими установами держав-учасниць). Реалізація наведених принципів, зокрема, у сфері юстиції та внутрішніх справ повинна здійснюватися спільними зусиллями відповідних інститутів ЄС і держав-учасниць.
2. Сфера самостійного регулювання у правовій системі України буде звужуватися за рахунок прийняття нею низки зобов'язань, а отже, буде розширюватися спільна сфера регулювання. Слід зазначити, що у Концепції адаптації законодавства України до законодавства ЄС [72] виділяються пріоритетні сфери, оскільки тільки випереджаючими темпами наближення права України до права ЄС неможливо вирішити глобальні проблеми інтеграції. Якщо проаналізувати Спільну доповідь виконання Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС [33], то можна переконатися, що співробітництво у сфері юстиції та внутрішніх справ є сферою зростаючої важливості, хоча УПС не містить достатніх правових рамок для ефективного співробітництва у цій сфері. Це дозволяє зробити висновок щодо доцільності включення до пріоритетних сфер адаптації законодавства України до законодавства ЄС сферу юстиції та внутрішніх справ, на яку мають бути сконцентровані зусилля держави, у тому числі і зусилля МВС України.
3. На даному етапі наближення і попередньої адаптації правової системи України до правової системи Євросоюзу основним правовим способом є гармонізація законодавства, за допомогою якої здійснюється підготовка нормативно-правового масиву до уніфікації. Виходячи із того, що цей процес має забезпечуватися інституційною системою, слід звернути особливу увагу на участь і взаємодію усіх гілок державної влади України у зважених заходах щодо інтеграції правової системи України до правової системи Євросоюзу.

Спеціальний розділ Концепції Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу [72] присвячений державній політиці щодо адаптації законодавства України, яка формується як складова частина правової реформи в Україні та спрямовується на забезпечення єдиних підходів до нормотворення, обов'язкового врахування вимог законодавства Європейського Союзу при нормопроектуванні, підготовки кваліфікованих спеціалістів, створення належних умов для інституційного, науково-освітнього, нормопроектного, технічного, фінансового забезпечення процесу адаптації законодавства України. Підкреслюється, що важливим фактором проведення правової реформи та інтеграції України до Європейського Союзу буде формування та виконання Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, а також створення ефективного механізму її реалізації. На момент розроблення цієї Концепції вже створено основне політико-правове та організаційне підґрунтя для проведення адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. У межах дисертаційної роботи дослідженню зазначених питань було приділено увагу у підрозділах 1.2, 1.3 та на початку підрозділу 2.2.

Відповідно до Концепції [72] Загальнодержавна програма - це комплекс взаємопов'язаних завдань з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, спрямованих на реалізацію державної політики та пріоритетних напрямків створення сучасної правової системи України шляхом удосконалення нормотворчої діяльності органів державної влади та запровадження єдиної системи планування, координації та контролю роботи з адаптації законодавства. Метою Загальнодержавної програми є створення передумов до підготовки законодавчого поля для входження України в Європейський Союз. Розділ ІІІ Концепції визначає головні завдання Загальнодержавної програми. У роботі вважається за необхідне акцентувати увагу на деяких з них, враховуючи їх актуальність для МВС України:

-         забезпечення системності та узгодженості у роботі органів державної влади під час здійснення заходів з адаптації законодавства;

-         створення на законодавчому рівні загальнодержавного механізму адаптації законодавства, який визначав би цілі та сфери, етапи адаптації законодавства, складовими елементами якого повинно бути фінансове, інформаційне, наукове та кадрове забезпечення;

-         вдосконалення порядку планування нормотворчої роботи на основі довгострокової програми розвитку законодавства України з метою його наближення до законодавства Європейського Союзу;

-         вироблення єдиних, обов'язкових для всіх суб'єктів права законодавчої ініціативи правил підготовки проектів нормативно-правових актів у процесі адаптації законодавства [72].

Враховуючи те, що МВС України відповідальне за правове забезпечення певних напрямків діяльності у сфері юстиції та внутрішніх справ, керівництво Міністерства повинно спрямовувати діяльність на формування та виконання Загальнодержавної програми. Управлінська стратегія МВС України щодо адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу у сфері юстиції та внутрішніх справ має базуватися та додержуватися таких основних принципів:

-         узгодженості пріоритетів адаптації законодавства з основними напрямками правової реформи в державі, Стратегією та Програмою інтеграції України до Європейського Союзу, Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, іншими загальнодержавними і національними програмами;

-         поступовості і планомірності наближення законодавства України до законодавства Європейського Союзу;

-         тісної взаємодії Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України у процесі адаптації законодавства, координації розроблення та реалізації планів Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щодо цілей, етапів, ресурсів та об'єктів робіт у зазначеній сфері;

-         системності формування та виконання Загальнодержавної програми;

-         поєднання бюджетного та позабюджетного фінансування;

-         максимально ефективного використання міжнародної технічної допомоги.

Особливу увагу, на нашу думку, Міністерству внутрішніх справ України слід приділити урахуванню позитивних і небажаних наслідків застосування в Україні законодавчих актів, розроблених з урахуванням законодавства Європейського Союзу. Реалізація цієї вимоги передбачає ініціювання з боку МВС України проведення комплексних наукових досліджень з питань адаптації законодавства, результатом яких повинні стати, зокрема, проведення порівняльно-правового дослідження відповідності законодавства України законодавству Європейського Союзу у сфері юстиції та внутрішніх справ, вивчення досвіду держав Центральної та Східної Європи у напрямку наближення їх законодавства до законодавства Європейського Союзу у сфері юстиції та внутрішніх справ, розроблення глосарія термінів права Європейського Союзу.

У роботі акцентується увага на необхідності активної позиції МВС України щодо розроблення дієвих механізмів інституційного вдосконалення структури євроінтеграційних органів України, зокрема тих, що спільно з МВС України повинні вирішувати завдання у сфері юстиції та внутрішніх справ. Конструктивність та дієвість позиції МВС України має забезпечуватися шляхом реального забезпечення належного професійного рівня співробітників МВС України, у тому числі підвищення рівня знання іноземних мов, технічного оснащення відповідних структур МВС України, здійснення планомірних заходів для формування громадської думки щодо необхідності інтеграції України до ЄС.

Пріоритетним напрямком діяльності МВС України має бути розробка та виконання щорічних планів робіт з адаптації законодавства у сфері юстиції та внутрішніх справ, формування та реалізація відомчих програм співробітництва з правоохоронними органами держав-членів Європейського Союзу, держав Центральної та Східної Європи, Плану дій ЄС у сфері юстиції та внутрішніх справ в Україні та відповідного Плану-графіку у напрямку наближення законодавства України до законодавства Європейського Союзу у сфері юстиції та внутрішніх справ з метою координації відповідної роботи та вивчення досвіду, набутого у цій сфері. Ефективності здійснення цих напрямків діяльності повинно сприяти належне інформаційне та наукове забезпечення виконання Міністерством внутрішніх справ України Загальнодержавної програми. Для досягнення позитивних зрушень на цих ділянках роботи Міністерству слід вивчити питання щодо потенційних можливостей Департаменту інформаційних технологій, організувати роботу в напрямку належного технічного та правового забезпечення означеного Департаменту, ініціювати створення міжвідомчих інформаційних мереж з метою оперативного виконання завдань інтеграції у сфері юстиції та внутрішніх справ.

1. Механізм взаємодії правових систем Євросоюзу та України повинен передбачати процедуру узгодження норм права Європейських Співтовариств та України. Цей етап для МВС України означає, що необхідно створити перелік нормативних актів, а відтак і відповідних приписів в них, які потребують апроксимації до права ЄС, враховуючи інтеграційні етапи. У підрозділі 2.1 під час аналізу Плану-графіку імплементації положень Плану дій ЄС у сфері юстиції та внутрішніх справ в Україні [123] був наданий перелік відповідних нормативно-правових актів і зазначені деякі зміни та доповнення, які необхідно ввести у законодавство України. Міністерству внутрішніх справ України в межах своєї компетенції треба і надалі проводити цілеспрямовану роботу щодо адаптації законодавства України, враховуючи наступні етапи роботи:

-         опис законодавства України у сфері юстиції та внутрішніх справ;

-         аналіз відповідного законодавства Європейського Союзу, а також перелік найважливіших законодавчих актів Європейського Союзу, які повинні бути враховані у процесі адаптації;

-         оцінку відповідності законодавства України законодавству Європейського Союзу;

-         визначення заходів з адаптації законодавства у сфері юстиції та внутрішніх справ із зазначенням проектів нормативно-правових актів, які повинні бути розроблені, або законодавчих актів, до яких мають бути внесені зміни і доповнення, або які повинні бути визнані такими, що втратили чинність;

-         економічну, соціальну та політичну оцінку дій, що очікуються у зв'язку зі здійсненням відповідних заходів у сфері юстиції та внутрішніх справ, визначення інституційних змін та інших наслідків, спричинених набранням чинності новими правовими нормами, включаючи зміну адміністративних або судових процедур, зміну процедур контролю за дотриманням технічних норм;