Проведене нами анкетування працівників правоохоронних органів свідчить, що найбільша їх кількість вважає за необхідне розмежовувати компетенцію суб'єктів боротьби з корупцією за загальними задачами цих органів - 42,66% опитаних, за рівнем суб'єкта відповідальності за корупційні діяння - 34, 66 % опитаних; за кримінально-процесуальною та адміністративно-процесуальною підвідомчістю - 14% респондентів, домовленістю відповідних керівників - 6 % ; з використанням усіх названих критеріїв - 2,66% [Додаток Б, Табл.Б.1].

Таким чином, необхідно виділити два основні шляхи закріплення критеріїв розмежування компетенції вказаних державних органів. Перший - це нормативне визначення сфери антикорупційної діяльності конкретного суб'єкту боротьби з корупцією у нормативно-правовому акті (законі, Указі або відомчому наказі). Другий шлях - це використання прямих зв'язків між керівництвом суб'єктів боротьби з корупцією. Ця форма передбачає певну процедуру визначення сфери розмежування між ними: обговорення існуючих проблем на нарадах, спільних засіданнях, колегіях та визначення напрямів розмежування компетенції, укладення угод про розмежування компетенції між керівництвом цих органів тощо.

Отже, аналізуючи досвід інших країн, ґрунтуючись на рекомендаціях відомчих актів, які встановлюють повноваження суб'єктів боротьби з корупцією, результатах аналізу матеріалів практики та критеріях розмежування їх повноважень, ми пропонуємо віднести до компетенції:

1. Спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю МВС України: виявляти, припиняти, розкривати та розслідувати факти корупції в органах влади та управління; виявляти корумповані зв'язки організованих злочинних груп та злочинних організацій в органах влади та управління; здійснювати оперативно-розшукові та пошукові заходи з викриття та документування фактів корупції в органах державної влади та управління, а також зв'язків державних службовців та депутатів різних рівнів з організованих злочинних груп та злочинних організацій; проводити відпрацювання хабарників, посадових осіб органів державної влади та управління з метою виявлення тіньових фінансових механізмів, корупційних зв'язків, іноземних валютних рахунків, місць переховування грошових коштів; накопичувати на аналізують отриману в порядку ініціативи та надіслану з підпорядкованих підрозділів, інших правоохоронних органів оперативну чи іншу інформацію стосовно корумпованих зв'язків організованих злочинних груп та злочинних організацій, формувати відповідний масив у АІПС "Скорпіон"; здійснювати обмін оперативною інформацією відносно корумпованих зв'язків організованих злочинних груп та злочинних організацій з іншими правоохоронними органами згідно з чинним законодавством та іншими нормативно-правовими актами; забезпечувати безпосередньо або через НЦБ Інтерполу взаємодію з правоохоронними організаціями іноземних держав з питань викриття міжнародних організованих злочинних груп та злочинних організацій, проводити спільні оперативно-розшукові заходи з відповідними службами міліції (поліції), вживати заходи, направлені на встановлення фактів придбання лідерами, учасниками організованих злочинних груп та злочинних організацій майна за кордоном.

2. Підрозділів ДСБЕЗ МВС України: виявляти та припиняти корупційні прояви у сфері кредитно-фінансовій сфері, паливно-енергетичному, аграрному комплексах, освіти та медицині; аналізувати матеріали про відмову в порушенні кримінальних справ за фактами зловживань і хабарництва з боку посадових та інших осіб; проводити перевірки законності видачі дозволів на здійснення певних видів підприємницької діяльності, виявляючи при цьому факти корумпованих зв'язків; забезпечувати своєчасне надання оперативної та іншої інформації про виявлені та діючі організованих злочинних груп та злочинних організацій економічної спрямованості, результати перевірок інформації про корумповані зв'язки та наслідки вивчення "відмовних" матеріалів про зловживання і хабарництво з боку посадових осіб до спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю МВС України; залучати до здійснення перевірок підприємства, які є економічною основою організованих злочинних груп та злочинних організацій, в разі необхідності, спеціалістів Держпожежнагляду, захисту прав споживачів, санепідемстанцій, банківських установ та інших контролюючих органів, які за виявлені порушення в межах своєї компетенції можуть накладати штрафи на посадових осіб або тимчасово призупиняти діяльність комерційних структур.

3.Підрозділів внутрішньої безпеки ДБОЗ МВС України: брати участь у запобіганні, виявленні та розкритті скоєних працівниками міліції корупційних правопорушень; аналізувати інформацію, що надходить до підрозділу, про негативні прояви кримінального характеру серед особового складу оперативних підрозділів виявляючи причини та умови, які сприяють їх виникненню; брати участь в організації профілактичної роботи щодо недопущення корупційних проявів серед працівників міліції.

Підрозділи карного розшуку, досудового слідства, БНОН, дізнання, оперативно-технічні підрозділи, підрозділи кримінального пошуку, підрозділи по роботі з персоналом, підрозділи міліції громадської безпеки, департаменту громадянства, паспортної та імміграційної роботи та ін. надають допомогу у боротьбі з корупцією в межах покладених на них завдань.

4. Органів СБУ: здійснювати боротьбу з корупцією у вищих ешелонах влади, у державних органах систем зовнішньоекономічних зв'язків, ліцензування, розміщення і використання іноземних інвестицій, управління приватизацією, віднесеними КПК України до їх компетенції та пов'язані з корумпованими зв'язками (контрабандою, що приносить збитки державним інтересам України, відмиванням "брудних коштів", наркобізнесом); вести боротьбу з протиправною діяльністю корумпованих осіб у правоохоронних органах, незалежно від їх відомчої належності; виявляти, попереджувати і припиняти протиправну діяльність транснаціональних злочинних співтовариств з корумпованими зв'язками, які наносять збитки базовим галузям економіки, у тому числі її оборонному сектору, припинення спроб їх проникнення до розробок пріоритетних сфер науки і техніки.

5. Підрозділів податкової міліції ДПА України: здійснювати боротьбу з корупційними проявами у податковій сфері; запобігати, виявляти та розкривати корупційні правопорушення, скоєні працівниками податкової міліції; аналізувати інформацію, що надходить до підрозділу, про негативні прояви кримінального характеру працівників ДПА, виявляючи причини та умови, які сприяють їх виникненню; організовувати профілактичну роботу щодо недопущення корупційних проявів серед працівників податкової міліції.

6. Підрозділів ВСОП в ЗС України: здійснювати боротьбу з корупційними проявами у Збройних Силах України; запобігати, виявляти та розкривати корупційні діяння, вчинені військовослужбовцями Збройних Сил України та військовозобов'язаними під час проходження ними зборів, працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків або в розташуванні військової частини; аналізувати інформацію про корупційні прояви кримінального характеру військовослужбовців, які є службовими особами, виявляючи причини та умови, які сприяють їх вчиненню; здійснювати профілактичну роботу щодо недопущення корупційних проявів серед військовослужбовців ЗС України.

7. Органів прокуратури України: проводити перевірки з метою виявлення корупційних проявів в органах державної та місцевої влади; організовувати проведення профілактичних заходів щодо запобігання скоєння корупційних правопорушень працівниками прокуратури; координувати діяльність суб'єктів боротьби з корупцією та інших державних органів і органів місцевого самоврядування; здійснювати нагляд за застосуванням іншими суб'єктами боротьби з корупцією антикорупційного законодавства; здійснювати профілактичну роботу щодо недопущення корупційних проявів серед працівників прокуратури.

8. Координаційного комітету по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю: координувати дії суб'єктів боротьби з корупцією в межах держави або регіону; надавати за дорученням Президента України обов'язкові для розгляду рекомендації щодо усунення причин та умов, які сприяють вчиненню корупційних правопорушень; керувати створеними ним робочими групами по перевірці стану дотримання антикорупційного законодавства.

Отже, визначена нами компетенція суб'єктів боротьби з корупцією дозволить більш раціональніше розподілити повноваження між ними та усунути дублювання і паралелізм в їх роботі.

З метою закріплення компетенції суб'єктів боротьби з корупцією нами пропонується удосконалити ряд нормативно-правових актів, які регламентують антикорупційну діяльність. Зокрема, доповнити:

1)                Закон України "Про боротьбу з корупцією": а) положеннями про те, що підрозділи Служби безпеки України повинні складати протоколи лише про корупційні правопорушення, що вчинені державними службовцями, які займають важливе та особливо важливе становище, а також суддями, прокурорами, заступниками керівників органів державної влади та управління, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць; б) передбачити право працівників інших підрозділів органів, які ведуть боротьбу з корупцією, брати участь у зібранні матеріалів про корупційні правопорушення за дорученнями цих органів; в) у ст. 4 подати перелік підрозділів МВС України, податкової міліції, СБУ, Військової служби правопорядку в ЗС України, які ведуть боротьбу з корупцією.

2) Закон України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю": а) змінити його назву, додавши після слова "злочинністю" словосполучення "та пов'язаними з нею корупційними правопорушеннями"; б) уточнити назву спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю, додавши до неї словосполучення "і корупцією"; закріпити сфери діяльності спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю, а саме визначити, що відповідні підрозділи СБУ України ведуть боротьбу з організованими злочинними формуваннями, які завдають суттєвої шкоди національним інтересам нашої держави, або мають регіональні чи міжнародні зв'язки; боротьба з рештою злочинних угрупувань здійснюється спеціальними підрозділами МВС України.

3) Відомчі нормативно-правові акти, що встановлюють критерії оцінки діяльності суб'єктів боротьби з корупцією, в яких визначити, що основою оцінки їх роботи є лише результати, одержані безпосередньо у визначеній сфері їх діяльності.

Крім цього, на наш погляд, з метою нормативного врегулювання діяльності суб'єктів боротьби з корупцією необхідно розробити міжвідомчу "Інструкцію про взаємодію та розмежування повноважень правоохоронних органів щодо боротьби з корупцією", до створення якої залучити практиків і науковців, які займаються проблемами боротьби з корупцією. Досвід формалізації відносин в інших галузях свідчить про збільшення кількості контактів між різними органами, характеризується підвищенням рівня виконавчої дисципліни учасників взаємодії, запобігає конфліктним ситуаціям та невизначеностям при виникненні спорів, а упорядкування спільної діяльності в кінцевому рахунку призводить до покращення результатів роботи кожного суб'єкта окремо [230-236].