Під час досудового слідства по груповим кримінальним справам неповнолітніх, трапляються випадки, коли компетентні державні органи дійдуть висновку про молижвість звільнення одного з членів групи від кримінальної відповідальнотсі, а щодо інших - таких підстав немає. Виникає питання, що є доцільним - розгляд у судовому засіданні справи про застосування примусових заходів виховного характеру окремо від основної справи чи їх необхідно розглядати спільно? Аджеш з постанововю слідчого, про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення від кримінальної відповідальності необхідно спрямовувати до суду і інші матеріали справи. Якщо спільно, то в одному чи в різних процесуальних документах необхідно вирішувати питання про відповідальність осіб за вчинений злочин? Вважаю, що для вирішення цих питань необхідно розглянути два випадки. Перший, коли неповнолітній вчиняє злочин у групі з дорослими. Тут повинно діяти загальне правило, передбачене ст. 439 КПК України, тобто у разі можливості кримінальна справа щодо неповнолітнього повинна бути виділена в окреме провадження. У другому випадку, якщо злочин вчинено групою неповнолітніх, на мій погляд, теж є доцільним виділити з кримінальної справи матеріали про неповнолітнього, щодо якого вирішується питання про звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного харктеру і спрямувати їх до суду. У разі позитивного вирішення цього питання судом, процес виправлення підлітка можна почати на більш ранніх етапах. Крім того, він буде знаходитися значно менший час у сфері дії кримінального процесу, що у свою чергу не відіб¢ється негативно на його психіці. Якщо ж рішення про звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальнотсі із застосуванням примусових заходів виховного характеру суд прийме після отримання справи з обвинувальним висновком, то повинно відбутися одне судове засідання, в якому буде визначена відповідальність усіх членів групи. Разом з тим, необхідно зазначити, що рішення про про звільнення від кримінальної відповідальності із застосування примусових заходів виховного характеру приймається у формі постанови (ухвали). Вирок по груповій справі виноситься лише щодо підсудних, до яких застосовується кримінальне покарання, або які звільнені від його відбування.