Фінансова та правова науки сучасності засвідчують необхідність спеціальних гарантій, а також специфічних механізмів державного регулювання інноваційно-інвестиційної діяльності, підтримку експорту, страхування, розвиток ощадної справи, іпотеки, лізингових послуг, залучення інвестицій, обліку корпоративних прав власності, зв'язку тощо. Законодавство України регулює лише діяльність банків приватного сектора. Існуюча прогалина законодавства не дозволяє чітко відслідкувати функції державних банків та їх особливості, а також мету їх діяльності, їх завдання тощо.

Сьогодні актуальною є проблема розроблення, погодження і затвердження документа, змістом якого була б стратегія розвитку державних фінансових установ. Протягом останніх кількох років ведеться активна робота щодо розроблення такого документа. Проте цей процес характеризується недостатнім рівнем координованості органів, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг, та самих фінансових організацій державної форми власності.

Державний ощадний банк України функціонує у відповідності до чинного законодавства та Статуту. Важливо, що банк окреслює також і Програму свого розвитку на певний період часу. Зокрема йдеться про Програму розвитку на 2006 - 2010 роки. Цим документом вперше сформульовано місію Ощадбанку. У цьому формулюванні органи управління Ощадним банком  окреслили свої пріоритети та особливості процесу ощадної справи. У цьому визначенні проголошено ідею тривалого заощадження коштів населення на принципах справедливої дохідності та надзвичайної надійності, сприяння розвитку національної економіки та забезпечення економічних інтересів її громадян. Ощадбанк зберіг та відбудував найширшу філійну банківську мережу, для того щоб забезпечити високоякісним сервісом індивідуальних та корпоративних клієнтів приватної та державної форм власності скрізь по всій Україні. [238][190]

Роль державних банків зростає в умовах стрімкого збільшення частки іноземного капіталу в банківській системі країни. Утримання державних банків в умовах перехідної економіки, є свого роду запорукою збереження істотної частки національного капіталу в банківській системі. Звичайно не можна розглядати цей аспект як єдино можливий і правильний. Виключно регулятивна політика держави повинна визначати обсяг іноземного капіталу на банківському ринку, проте, в умовах перехідної економіки, фактор успішного функціонування державного банку відіграє важливу роль у цьому питанні.

Ст. 4 Закону "Про банки і банківську діяльність" надає право банкам самостійно визначати напрями своєї діяльності і спеціалізацію за видами операцій. Проте ця норма не може цілком поширюватися на державні банки, оскільки мета їх діяльності, їх завдання, функції, а відтак і спеціалізація визначаються спеціальними нормативно-правовими актами.[102][191]

При затвердженні єдиної державної концепції чи стратегії діяльності державних фінансових установ, зокрема державних банків, необхідно керуватись наступними принципами:

• Принцип рівності умов діяльності учасників ринку - єдиних засад регулювання та функціонування державних та недержавних суб'єктів ринку.
• Зменшення ризиків та навантаження на Державний бюджет. Це також передбачає припинення гарантій держави за вкладами Ощадбанку та його вступу до національної системи гарантування вкладів.
• Принцип конкуренції та вільного руху коштів. Тобто вибір суб'єктів ринку щодо накопичення, розміщення та обслуговування ресурсів має визначатися лише економічною доцільністю, а пріоритетність фінансування державних програм регулюватися тарифною та фінансовою політикою держави.
• Поступове наближення регуляторних вимог НБУ стосовно капіталу, ризиків, нагляду та ринкової позиції до стандартів базельських угод - тобто розвиток відповідних фінансових інструментів, механізмів та інститутів, стимулюючих прозоре створення ресурсної бази довгострокового інвестування.      

Щодо стратегічних цілей Ощадбанку, то основною ціллю є відбудова Державного ощадного банку України як фінансово стійкої установи, що провадить обслуговування своїх клієнтів на новому рівні якості і ефективно виконує функції належні відповідно до його місії, ролі та сутності в економічному просторі України.

Одним із векторів розвитку та вдосконалення функціонування Ощадбанку, на якому хотілося б зупинитись в контексті здійснюваного дослідження, є його взаємодія з державою. Йдеться про участь Ощадбанку у формуванні стратегії розвитку усіх державних фінансових установ; реалізації державних проектів та пріоритетів. Для прикладу, в перспективі, Ощадбанк планує приділити значну увагу на реалізації таких проектів як енергозбереження, будівництво доступного житла, реформування житлово-комунального господарства, підтримка підприємництва та місцевих бюджетів.

Важливо також сформувати оптимальну дивідендну політику. Передбачається, що з метою забезпечення прозорості процесу розрахунку суми дивіденду, буде використовуватися так звана модель фіксованого дивіденду, що передбачає фіксування дивідендної ставки, визначення бази для дивідендних розрахунків та принципів нарахування, оголошення і сплати дивіденду. Обов'язкова вимога щодо нарахування дивіденду стимулюватиме Ощадбанк забезпечити, щонайменше, визначений рівень прибутковості. З іншого боку, держава отримуватиме чіткий механізм короткострокової оцінки ефективності своїх інвестицій. Можливість безперешкодно реінвестувати прибуток, одержаний понад суму фіксованого дивіденду, мотивуватиме Ощадбанк заробляти максимальні прибутки.

Ощадний банк є єдиним банком в Україні, вклади фізичних осіб якого гарантуються державою. Така гарантія створює певні переваги для банку в процесі залучення заощаджень, однак така перевага певною мірою нівелюється навантаженням з приводу додержання додаткових вимог регулятивних органів та інших зацікавлених організацій. Реалізація гарантій, які не передбачені ані державним бюджетом, ані законодавчо закріпленими механізмами - може поступово призвести до зниження ефективності та привабливості такої гарантії як надійного інструменту. Одним із варіантів для Ощадного банку є перехід до участі в загальноукраїнській системі гарантування вкладів, за умови, що існуючу сьогодні систему буде реформовано (див. п.3.1.).

 Щодо вкладів, здійснених у колишньому Ощадбанку СРСР, то заборгованість за ними визнана державою і не відноситься до зобов'язань Ощадбанку. Однак первинні документи та паперові реєстри з обліку цих вкладів все ще зберігаються в приміщеннях та базах даних філій Ощадбанку, а виплати або пов'язані з виплатами операції, фактично здійснюються через ці філії. Це великий тягар для операційних підрозділів банку і в цілому знижує ринкову вартість Ощадного банку. Початково Ощадбанк планував, за погодженням з державою, здійснити інвентаризацію вкладників колишнього Ощадбанку СРСР та створити єдину, загальнобанківську електронну базу даних цих вкладів. Це б дозволило здійсненювати виплати клієнту з будь-якої філії. Власне цей крок, оформлений відповідними правовими нормами, повинен був передувати такій масштабній виплаті гарантованих заощаджень.

Важливим також є принцип колегіальності у прийнятті рішень, що стосуються таких масштабних і вартісних проектів. Йдеться про участь представників найвижчих органів державної влади в Україні.

Другий вектор  вдосконалення функціонування Ощадбанку є застосування нових та вдосконалення існуючих  банківських технологій в процесі здійснення банківської діяльності (банківських операцій та банківських послуг). Важливо зауважити, що основна ідея банку - це розвиток Ощадбанку як універсальної банківської установи, що здійснює різноманітне банківське обслуговування всім видам клієнтів та підприємствам різних форм власності. При цьому основним каналом доступу  усіх клієнтів до продуктів банку є його філійна мережа.

Основними роздрібними клієнтами Ощадбанку повинні залишатися широкі верстви населення зі статками середнього та нижче середнього рівня, які в перспективі стануть основою середнього класу, який є цільовим сегментом банку. Разом з тим банк активно працюватиме з корпоративними клієнтами, що буде логічним доповненням до роздрібного клієнтського сегменту. З огляду на державний статус, Ощадбанк активно співпрацює у банківському обслуговуванні із підприємствами державного сектора. Паралельно із вдосконаленням таких інструментів та проектів як термінові перекази, розрахунково-касові операції, карткові проекти, продаж небанківських продуктів (поліси страхових компаній, цінні папери інвестиційних та пенсійних фондів, цінних паперів фондів фінансування будівництва, лотерейні квитки тощо), Ощадбанк повинен активно сприяти розвитку програм, визначених державою як пріоритетні. [192]

Фактична реалізація державним банком своїх функцій, виконання певних програм тощо є відповідною частиною змісту фінансової діяльності держави щодо розподілу та використання публічних фондів коштів держави. На межі із соціальним, економічним, інвестиційним розвитком реалізується метод фінансової діяльності держави, що полягає у фінансуванні, а також створенні умов для подальшої мобілізації фінансових ресурсів юридичними особами публічного права задля виконання завдань і функцій держави, зокрема всіх передбачених у середньостроковій та довгостроковій перспективах державних витрат. Наприклад:

• Житлові програми. Ощадбанк може працювати спільно з забудовниками та страховими компаніями, пропонувати клієнтам пакетні рішення - такі як будівництво, вибір фінансування, гарантування, страхування квартир, котеджів тощо. Банк відіграватиме активну роль у більш спеціалізованих програмах, створених за підтримки держави - молодіжному кредитуванні, кредитуванні військовослужбовців та ін. Ощадбанк гарантуватиме при цьому справедливі процентні ставки без непрозорих прихованих платежів та ін. Ощадбанк по суті виконуватиме функцію координації та гарантування надійності механізмів контролю у відносинах між приватними інвесторами та будівельними компаніями.
• Підтримка підприємництва. Підприємці для Ощадбанку - дуже важливий роздрібний клієнтський сегмент, де банк пропонує стандартні, прості та ефективні банківські продукти за привабливою вартістю та які більше за все відповідають специфіці окремих найбільш розповсюджених видів бізнесу: роздрібна торгівля, виробництво, послуги. Зокрема інтерес можуть викликати послуги інкасації; кредитування малого та середнього бізнесу. Пріоритетною є галузь сільського господарства, адже наявність філій в сільських районах дозволить ефективно працювати у цій сфері.
• Проекти з енергозбереження. Підвищення цін на енергоносії стимулює впровадження програм енергозбереження, що активно підтримується державою. В перспективі Ощадбанк фінансуватиме мешканцям (фізичним особам) придбання енергозберігаючого обладнання, утеплення помешкань тощо. У разі наявності реалістичних джерел погашення, які будуть передбачені відповідними нормативно-правовими актами та іншими документами, банк може надавати цільові позички місцевим бюджетам.
• Корпоративні проекти. Йдеться про обслуговування великих та середніх кредитоспроможних системних підприємств, установ як державної, так і приватної форми власності, для яких важливим є наявність розгалуженої мережі доступу до банківських послуг. Пріоритетними в обслуговуванні є, зокрема, такі клієнти як Укрпошта, Пенсійний Фонд, Укртелеком, Енергоринок та ін. Такі клієнти, як великі мережі роздрібних продавців та житлово-комунальні підприємства, теж можуть бути пріоритетними оскільки це передбачає надання послуг як корпоративному так і роздрібному сегментам, що дозволить банку забезпечити найефективніше використання своїх конкурентних переваг.