3. Вимоги, що ставляться до жилих приміщень
Сторінки матеріалу:
Висота жилих поверхів від підлоги до підлоги у жилих будинках повинна бути не менше 2,8 м. Висота жилих приміщень від підлоти до стелі – не менше 2,5 м. У районах із середньомісячною температурою липня 21 ºС і більше висоту жилих поверхів необхідно приймати не менше 3,0 м, а висоту жилих приміщень – не менше 2,7 м. Висоту внутрішньоквартирних коридорів, санвузлів та інших підсобних приміщень допускається знижувати до 2,1 м.
Ширина коридору в жилих будниках між сходами чи торцем коридору і сходами повнниа бути не менше: при довжині коридору до 40 м – 1,6 м, понад 40 м – 1,8 м.
Вхід до одноквартирного жилого будинку може влаштовуватися через засклену веранду. При цьому для входу до жилого приміщення повинно бути не менше трьох дверей.
Позначка підлоги приміщень при вході до будинку повинна на бути вище позначки тротуару перед входом не менше ніж на 0,15 м. Позначку иизу віконних прорізів приміщень квартир перих поверхів (за винятком квартир із виходом на приквартирну ділянку), як правило, приймають не нижче за 1,8 м від планувальної позначки землі. Вхідні сходи мають дублюватися пандусами для пересування дитячих та інвалідних колясок.
Одноквартирний (односімейний) жилий будинок і квартиру у багатоквартирному жилому будинку слід проектувати, виходячи з умови їх заселення однією сім’єю.
У квартирах повинні бути передбачені такі приміщення: жилі кімнати і підсобні приміщення – кухня, передпокій, санвузол, внутрішньоквартирні коридори, вбудовані комори, антресолі, літні приміщення тощо.
Площа загальної кімнати в однокімнатній квартирі повинна бути не меншою 15 м2, в інших квартирах – не менше 17 м2. Мінімальна площа спальні на одну особу – 10 м2, на дві – 14 м2. Мінімальна площа кухні в однокімнатній квартирі – 7 м2, у дво- та більше кімнатних – 8 м2. Мінімальна площа робочої кімнати або кабінету – 10 м2.
В однокімнатних квартирах замість кухонь допускається передбачати кухні-ніші за умовн їх обладнання електроплитами та влаштування в них примусової вентиляції.
В однокімнатних квартирах допускається суміщений санвузол (ванна, умивальник, унітаз). У дво-, трикімнатних квартирах обох категорій слід передбачати роздільні санвузли (ванна з умивальинком і вбиральня з унітазом та умивальником). У квартирах, де чотири і більше кімнат, повинно бути не менше двох суміщених санвузлів, кожен з яких має бути обладнаний унітазом (вбиральня з умивальником та унітазом і ванна кімната з ванною, умивальником та унітазом).
Мінімальна площа санвузлів: суміщений санвузол (обладнаний ванною, умивальником, унітазом, місцем для пральної машини) – 3,8 м2; ванна кімната (обладнана ванною, умивальником, місцем для пральної машини) – 3,3 м2; туалет (вбиральня, обладнана унітазом і умивальником) – 1,5 м2; туалет (вбиральня, обладнана унітазом без умивальника) – 1,2 м2.
Ширина підсобних приміщень квартир повинна бути не менше: кухні – 1,8 м; передпокою – 1,5 м; коридорів, що ведуть до жилих кімнат, – 1,1 м.
З метою недопущення проникнення сторонніх осіб до квартир, розташованих на першому поверсі, вікна і лоджії у них можуть бути захищені металевими ґратами, що відчиняються зсередини, за умови забезпечення нормованих значень коефіцієнта природної освітленості та умов евакуації з приміщень.
З кожної квартири одно-, двоповерхових окремо розташованих і зблокованих жилих будинків рекомендується, а з квартир першого поверху багатоповерхових жилих будинків допускається передбачати додатковий вихід на приквартириу ділянку.
Камін на твердому паливі допускається проектувати: у квартирі на останньому поверсі жилого будинку; на будь-якому рівні багаторівневої квартири, розміщеної останньою за висотою у буднику; на будь-якому рівні одноквартирного або зблокованого жилого буднику. При цьому димохід каміна повинен виконуватися автономним і проходити через приміщення цієї квартири.
Вимоги до нежилих приміщень. Висоту приміщень громадського призначення, що розташовуються у жилих будинках, допускається приймати такою, що дорівнює висоті жилих приміщень, крім приміщень, у яких за умовами розміщення обладнання повинна бути внсота не менше 3 м від підлоги до стелі.
У першому, другому і цокольному поверхах жилих будинків допускається розміщувати приміщення: адміністративні, магазинів роздрібної торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, відділень зв’язку загальною площею не більше 700 м2, банків, магазинів і кіосків із продажу преси, поліклінік, жіночих консультацій, рентгено-стоматологічних кабінетів; роздавальних пунктів молочних кухонь, юридичних консультацій і нотаріальних контор, РАГСів, філій бібліотек, виставкових залів, контор житлово-експлуатаційних організацій, фізкультурно-оздоровчих центрів загальною площею до 150 м2, центрів культурно-масової роботи з населенням (проведення лекцій, зборів, бібліотек-читалень, кімнат для індивідуальних занять, роботи гуртків, прийому громадян депутатами тощо), дитячих художніх шкіл, центрів соціального захисту населення, центрів зайнятості населення базового рівня до 50 відвідувачів і до 15 співробітників центрів, а також груп короткотривалого перебування дітей дошкільного віку (крім цокольного поверху).
Не допускається розміщення у жилих будинках: а) підприємств громадського харчування з кількістю місць більше 50 (крім гуртожитку) і домових кухонь продуктивністю більше 500 обідів на день; б) пунктів приймання склотари, а також магазинів сумарною торговельною площею понад 1000 м2; в) спеціалізованих закладів і підприємств, експлуатація яких може призвести до забруднення території та повітря житлової забудови і квартир з підвищенням понад допустимі рівні шуму, вібрації, іонізуючого та неіонізуючого випромінювання; г) спеціалізованих магазинів будівельних, мастильних та інших товарів, експлуатація яких може призвести до забруднення території і повітря жилої забудови, магазинів із продажу вибухопожежонебезпечних речовин і матеріалів, спеціалізованих рибних та овочевих магазинів; ґ) підприємств побутового обслуговування, у яких застосовуються легкозаймисті речовини (за винятком перукарень, майстерень із ремонту годинників розрахунковою площею до 300 м2); д) майстерень із ремонту побутових машин і приладів, ремонту взуття розрахунковою площею понад 100 м2; е) лазень і саун (лазень сухого жару), пралень і хімчисток (крім приймальних пунктів і пралень самообслуговування продуктивністю до 75 кг білизни у зміну); є) автоматичних телефонних станцій, призначених для телефонізації жилих будинків загальною площею понад 100 м2; ж) громадських вбиралень; з) похоронних бюро.
У жилих будинках допускається розміщення на верхньому жилому поверсі (у тому числі мансардному) творчих майстерень художників та архітекторів.
У підвальних, цокольних і на першому поверхах жилих будинків допускається улаштування вбудованих і вбудовано-прибудованих гаражів для одноквартирних жилих будинків та стоянок для машин і мотоциклів, що належать мешканцям багатоквартирних жилих будинків.
У разі розташування нежилих приміщень у жилих будинках, коли такі приміщення займають увесь поверх або кілька иижніх поверхів, останні рекомендується відокремлювати від жилих технічними поверхами.
Санітарно-гігієнічні вимоги. Виконання санітарно-гігієнічних вимог включає у себе вимоги до інсоляції, природного освітлення, провітрювання, іонізації та мікроклімату приміщень жилих будинків, захисту їх від шуму, вібрації, електромагнітного і радіоактивного випромінювання.
Тривалість інсоляції повинна бути забезпечена: в одно-, дво- і трикімнатних квартирах – инеменше ніж в одній кімнаті; у чотири- і п’ятикімнатних – не менше ніж у двох кімнатах; у шести кімнатах і більше – не менше ніж у трьох кімнатах; в одно-, двокімнатних квартирах для осіб похилого віку – не менше ніж в одній з жилих кімнат. У гуртожитках повинні інсолюватнся не менше 60 % жилих кімнат.
Літні приміщення жилих будинків не повинні погіршувати інсоляцію квартир.
Природне освітлення повинні мати жилі кімнати, кухні, неканалізовані вбиральні, вхідні тамбури до будинків, сходові площадки і загальні коридори у жилих будинках коридорного, типу, а також приміщення громадського призначення в гуртожитках і жилих будинках для осіб похилого віку і сімей з інвалідами.
Приміщення, що мають природне освітлення, повинні бути забезпечені провітрюванням через стулки вікон, кватирки або інші пристрої.
У випадку розміщення жилих будинків на міських магістральних вулицях вони повинні передбачатися шумозахисними, з розташуванням квартир або спальних кімнат у бік, протилежний до магістралі. У таких будинках допускається орієнтація на сторону шуму однієї загальної кімнати в квартирах з кількістю жилих кімнат три і більше.
Допустимі рівні шуму, що створюються у приміщеннях будинків системами вентиляції й іншим іиженерно-технічним обладнанням (ліфти, насоси, електродвигуни, трансформатори тощо), слід приймати на 5 дБ нижче (поправка мінус 5 дБ) відповідних гігієнічних нормативів.
Будівельні та опоряджувальні матеріали, у тому числі матеріали, які використовуються для виготовлення вбудованих меблів, систем гарячого і холодного водопостачання, вентиляції, застосовувані у жилих будинках, повинні забезпечувати у них гігієнічні вимоги відповідно до чинного законодавства.
Будинки повинні бути захищені від іонізуючого випромінювання радіонуклідів.
Слід зазначити, що приміщення може відповідати санітарним і технічним вимогам, але бути неблагоустроєним для умов даного населеного пункту. Тому в жилих будинках, які потребують ремонту, повинні бути передбачені заходи підвищення рівня благоустроєності, особливо у будинках старої забудови або післявоєнного чи «хрущовського» типу.
При наданні жилих приміщень не допускається заселення однієї кімнати особами різної статі, старшими за 9 років, крім подружжя, а також особами, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв’язку з чим вони не можуть проживати в одній кімнаті з членами своєї сім’ї, або якщо кімната за розміром менше за рівень середньої забезпеченості громадян жилою площею в одному населеному пункті.
Вимоги до спеціалізованого житлового фонду. Відповідно до Державних будівельних норм спеціалізоване житло для осіб похилого віку необхідно розташовувати у жилих будинках з обслуговуванням і відокремлених будинках-інтернатах, що проектуються за спеціальними нормами. Спеціалізоване житло для інвалідів може розташовуватися в будииках-інтернатах, спеціалізованих жилих будинках для сімей з інвалідами або в перому поверсі багатоквартирного жилого будинку звичайного типу. Одно-, двокімнатні квартири для осіб похилого віку повиниі мати загальну площу з можливим збільшенням для сімей з інвалідами на 10-12 м2.
У будинках із квартирами для осіб похилого віку та інвалідів у коридорах, при вході до будинку, підході до ліфта та сміттєпроводу не повинно бути сходинок і порогів. У цих випадках слід передбачати пандусн завширшки не менше 1,2 м з нахилом не більше 1:20 або підйомники. Ширина позаквартириих коридорів має бути не менше 1,8 м, дверей – не менше 0,9 м. При входах до будинку слід передбачати тамбури завглибшки не менше 1,5 м.
У квартирах для осіб похилого віку та інвалідів влаштування лоджій або балконів обов’язкове. Їх ширина для інвалідів повинна бути не менше 1,5 м.