Надання житла повинно здійснюватися не за нормами 13,65 м2 жилої площі на одну особу у державному і комунальному житловому фонді, а договором соціального найму на сплатній чи безоплатній основі. Так, нормою повинно бути 6 м2 жилої площі на одну особу в спеціалізованому житловому фонді на безоплатній основі, 10 м2 жилої площі на одну особу в житловому фонді спеціального призначення за доступну плату. Вимоги житлового законодавства, що не допускають заселення однієї кімнати особами різної статі старше 9 років, повинні залишатися. Житло, що будується чи придбавається за власні кошти, за площею не обмежується. Проте, якщо громадянин має приватне житло, він не може претендувати на отримання житла з фонду соціального призначення, як це вказано у ст. 22 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення». Жила площа, яка придбавається на умовах бюджетного фінансування, повинна визначатися не у межах 13,65 м2 жилої площі, а у межах 21 м2 загальної площі.

Якщо в складі сім’ї, що проживає в комунальній квартирі, є особа, яка відповідно до ст. 49 ЖК користується правом на додаткову жилу площу, то наймачу може бути надано ізольоване жиле приміщення, що звільнилось у цій квартирі, й у тому разі, коли загальний розмір жилої площі перевищуватиме норму, встановлену ст. 47 ЖК, але не більше, ніж на додаткову жилу площу, на яку має право ця особа.

Громадяни, які мешкали у жилих будинках або жилих приміщеннях, що переведені у нежилі, забезпечуються жилою площею відповідно до чинного законодавства України. Рішення про переведення жилого будинку в нежилий має допускатися тільки у виняткових випадках.