3. Особливості правового регулювання оплати праці в сільському господарстві

Треба зазначити, що основні особливості оплати праці залежать від виду робіт, які виконуються у сільськогосподарському виробниц­тві, що і зумовлює застосування певних видів заохочень. У суспільстві дуже мало сфер діяльності людини, в яких період від початку прикла­дання своїх сил у процесі виробництва до досягнення кінцевих резуль­татів, є таким тривалим, як у рослинництві. Тому заробіток або вина­города за працю протягом цього періоду носить характер авансу. Кон­кретні розміри та форми додаткової оплати визначаються по кожній культурі, групі культур чи по виду продукції та залежно від її трудо­місткості з урахуванням економічних можливостей господарства.

Зважаючи на провідну роль механізованих робіт у сільському гос­подарстві, оплаті праці трактористів-машиністів завжди приділялася велика увага. Для всіх механізаторів, які працюють у сільськогосподар­ському виробництві, встановлюється єдина професія — тракторист-ма- шиніст сільськогосподарського виробництва. Галузевою угодою між Міністерством аграрної політики України, галузевими об´єднаннями підприємств та Профспілкою працівників агропромислового комплек­су України на 2006—2008 роки передбачено виплату надбавок: тракто- ристам-машиністам І класу - 20%, II - 10% тарифної ставки. Крім то­го, для цієї категорії працівників повинна вводитися підвищена оплата праці при збиранні врожаю в оптимальні строки і без втрат на період перших днів масового збирання. Так, листом Міністерства аграрної по­літики України «Рекомендації щодо оплати праці працівників сільсько­господарських підприємств усіх форм власності на збиранні врожаю зернових 2002 року» від 14 червня 2002 р. № 37-22-12/5716 було перед­бачено проводити оплату праці в перші 10 днів масового збирання вро­жаю (за умови виконання змінних норм виробітку) трактористам-ма- шиністам — за розцінками, збільшеними на 60 відсотків, іншим праців­никам - на 15 відсотків. Крім того, при збиранні зернових культур трактористам-машиністам і їх помічникам, які працюють на комбайні, за виконання агрегатом протягом доби не менше двох змінних норм, рекомендується нараховувати додатково 20 відсотків основного заро­бітку.

У тваринництві також застосовують як відрядну, так і погодинну форми оплати праці. Нараховується оплата за натуральними показни­ками, тобто за живою вагою худоби, за одержання приплоду, а також одержання яєць птахофермами, меду — пасіками, надою молока на фер­мах та ін.

З метою матеріального і морального стимулювання своїх праців­ників на підприємстві може застосовуватись і преміювання. Його не­обхідно відрізняти від додаткової оплати праці. Так, розмір останньої нараховується добре працюючому колективу (бригаді) залежно від обся­гу чи вартості виробленої сільськогосподарської продукції. Преміаль­на оплата — це заохочувальні виплати, які розраховуються від основно­го заробітку. Джерелом коштів для преміювання є чистий прибуток та інші понадпланові надходження. Нарахування премій регулюється ви­ключно локальними нормативними актами, а тому кожний кооператив залежно від конкретних умов виробництва та результатів своєї госпо­дарської діяльності встановлює відповідне преміювання за показника­ми, розробленими в господарстві. Так, показниками преміювання мо­жуть бути: підвищені проти норм надої молока, приросту тварин, збе­реження молодняка різних тварин, забезпечення товарного виходу овочевої та іншої продукції тощо (п. 4.3.4 Рекомендацій щодо визначен­ня заробітної плати працюючих в залежності від особистого внеску пра­цівника в кінцеві результати роботи підприємства, затверджених нака­зом Міністерства праці та соціальної політики України від 31 березня 1999 р. №44). Зниження (позбавлення) премії може проводитися за спеціальними підставами, а саме: за порушення виробничої, техноло­гічної дисципліни; повернення продукції внаслідок незадовільної якос­ті; прогул; поява на роботі в нетверезому стані та ін.

Недостатній рівень правової регламентації аграрних трудових від­носин вимагає прийняття комплексного уніфікованого нормативно- правового акта, який урахував би всі особливості оплати праці в сіль­ськогосподарських підприємствах.