Правове забезпечення підготовки кадрів для села здійснюєть­ся відповідно до норм чинного законодавства України. Зокрема, загаль­ні положення щодо освіти містяться у цілій нйзці нормативно-право­вих актів. Насамперед, це закони України «Про освіту» від 23 травня 1991 р., «Про вищу освіту» від 17 січня 2002 р., «Про професійно-тех­нічну освіту» від 10 лютого 1998 р., «Про загальну середню освіту» від 13 травня 1999 р., «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві», а також по­станови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про державний вищий навчальний заклад» від 5 вересня 1996 р. № 1074, «Про підготовку фахівців для роботи в сільській місцевості» від 29 черв­ня 1999 р. № 1159.

Законодавством України визначаються основні форми підготовки спеціалістів і підвищення їх кваліфікації. Відповідно до Закону Украї­ни «Про освіту», підготовка спеціалістів для села може здійснюватися через загальну середню освіту, професійні навчально-виховні заклади, вищу освіту, підвищення кватіфікації і перепідготовки кадрів. Профе­сійні навчально-виховні заклади здійснюють підготовку, перепідготов­ку і підвищення кваліфікації громадян за державним замовленням, а також за договорами з підприємствами, установами, організаціями, окремими громадянами. Професійні навчально-виховні заклади мо­жуть мати одне або декілька базових підприємств (об´єднань, організа­цій), для яких вони готують робітничі кадри і відносини з якими регу­люються на основі договорів.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про пріоритетність соціаль­ного розвитку села та агропромислового комплексу в народному гос­подарстві» фінансування наукових досліджень з проблем соціального розвитку села та агропромислового виробництва здійснюється в основ­ному за рахунок державного бюджету. Дослідні та дослідно-експери­ментальні господарства є самостійними у визначенні своєї господар­ської діяльності, розвитку зв´язків з промисловими підприємствами та зарубіжними партнерами. Доходи від освоєння науково-технічних но­вовведень в агропромисловому виробництві протягом 5 років не опо­датковуються.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про пріоритетність соціаль­ного розвитку села та агропромислового комплексу в народному госпо­дарстві» у всіх вищих навчальних закладах (університетах, інститу­тах), коледжах, технікумах тощо встановлюється квота прийому сіль­ської молоді, яка є обов´язковою для виконання. Порядок та умови квотування, а також використання випускників визначаються урядом. Так, постановою Кабінету Міністрів України «Про підготовку фахів­ців для роботи в сільській місцевості» затверджено Порядок встанов­лення квоти підготовки фахівців для агропромислового комплексу, за­лізничного транспорту, митних органів і соціальної сфери сільської місцевості у вищих навчальних закладах. Згідно із вказаним Порядком встановлена квота не повинна перевищувати 75 відсотків обсягів дер­жавного замовлення на підготовку фахівців з кожної спеціальності у вищих сільськогосподарських, 50 відсотків — у вищих педагогічних та у вищих навчальних закладах залізничного транспорту, митної служби і 25 відсотків — в інших вищих навчальних закладах.

У разі коли обсяги підготовки спеціалістів з тієї чи іншої спеціаль­ності не забезпечують потреб села, відповідні міністерства, інші цен­тральні органи виконавчої влади можуть коригувати плани прийому абітурієнтів, збільшуючи їх кількість у межах загальних обсягів держав­ного замовлення та ліцензованого обсягу на підготовку фахівців.

Суб´єкти господарської діяльності агропромислового комплексу, заклади освіти, охорони здоров´я, побутового обслуговування, культу­ри, фізичної культури і спорту разом з вищими навчальними заклада­ми проводять профорієнтаційну роботу серед сільської молоді та здій­снюють підготовку її до вступних іспитів. Прийом абітурієнтів до ви­щих навчальних закладів за встановленою квотою здійснюється на підставі цільових направлень, що видаються абітурієнтам, які постійно проживають у сільській місцевості або селищах міського типу

Загальна кількість цільових направлень на виділені місця за кво­тою прийому сільської молоді, що видається Радою міністрів Автоном­ної Республіки Крим, обласними та районними держадміністрація­ми, керівниками залізниць, Держмитслужбою, повинна забезпечувати конкурс за кожною спеціальністю не менш як 150 осіб на 100 місць у закладах освіти третього і четвертого рівнів акредитації і 130 осіб на 100 місць — у закладах освіти першого і другого рівнів акредитації.

Зарахування абітурієнтів, які мають цільове направлення і успіш­но склали вступні іспити, здійснюється за окремим конкурсом, який організовується за кожною спеціальністю і повинен враховувати обся­ги державного замовлення та встановлену квоту відповідних регіонів.

Після закінчення навчання випускники вищих навчальних закла­дів, які зараховувалися за цільовими направленнями згідно з уста­новленою квотою, розподіляються і направляються в розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних та районних держадміністрацій, які видавали ці направлення, для роботи на підпри- ємсгвах, в організаціях агропромислового комплексу та закладах соці­альної сфери села у порядку, визначеному постановою Кабінету Міні­стрів України «Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним за­мовленням» від 22 серпня 1996 р. № 992.

Підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації спеціалістів та робітничих кадрів для виробничої і соціальної сфери села у держав­них навчальних закладах здійснюються за рахунок державного і місцево­го бюджетів, а також на підставі договорів між навчальними закладами, підприємствами, організаціями. Перепідготовка і підвищення кваліфі­кації спеціалістів, робітничих кадрів є обов´язковими і здійснюються періодично в строки, визначені державними органами.

Крім цього, уваги потребує питання правового забезпечення під­готовки фахівців сільськогосподарського спрямування, наприклад за спеціальностями «ветеринарна медицина», «агрономія», «технологія виробництва та переробки продукції тваринництва», «процеси, маши­ни та обладнання». Оскільки в сучасному агропромисловому комплексі неможливо досягнути значних результатів без відповідної підготовки висококваліфікованого спеціаліста.

У системі Міністерства аграрної політики фахівців для галузі го­тують 23 вищі навчальні заклади III—IV рівня акредитації та 118 ви­щих навчальних закладів І—II рівня акредитації, що становить близько 16% всіх вищих навчальних закладів України. Основною метою аграр­ної освіти та національної освіти загалом є підготовка конкуренто­спроможних фахівців на ринку праці та забезпечення кадрами села.

Окремі накази Мінагрополітики спрямовані на врегулювання важ­ливих питань функціонування аграрних вищих навчальних закладів та забезпечення належних умов для студентів, наприклад наказ Міністер­ства аграрної політики України «Про підвищення ефективності функ­ціонування аграрних вищих навчальних закладів» від ЗО вересня 2008 р. № 626 та наказ Міністерства аграрної політики України «Про стан жит­лово-побутових умов у студентських гуртожитках аграрних вищих навчальних закладів та шляхи їх покращення» від 19 лютого 2008 р. №63.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про дер­жавне замовлення на підготовку фахівців, науково-педагогічних та ро­бітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів (післядипломна освіта) для державних потреб у 2008 році» від 9 липня 2008 р. № 633 Мінагрополітики встановлено державне замовлення на прийом студентів за освітньо-кваліфікаційними рівнями «бакалавр» обсягом 14655 осіб, «спеціаліст» — 7576 осіб та «магістр» — 3980 осіб.
 

 
Контрольні запитання та завдання для самоперевірки

1.  Яким чином регулюються трудові відносини сільськогосподар­ських підприємствах. У чому полягають особливості такого регу­лювання?
2.  Які особливості впливають на трудові відносини в сільськогоспо­дарських підприємствах?
3.  Які особливості правового регулювання оплати праці в сільському господарстві вам відомі?
4.  Яким чином здійснюється облік робочого часу в сільськогосподар­ських підприємствах?

Згадайте, що таке підсумований облік робочого часу?

Що включає в себе право на відпочинок?

1.  У чому полягають особливості при реалізації права на відпочинок працівниками сільського господарства?
2.  Яким чином здійснюється правове забезпечення додержання дис­ципліни праці в підприємствах АПК?
3.  Вкажіть основні нормативно-правові акти в сфері підготовки кад­рів для села.

34 - 473

1. Визначте поняття та порядок встановлення квоти підготовки фа­хівців для агропромислового комплексу.