Г.Й. Ткач так пише про ці законодавчі новели: "… у  Цивільно-процесуальний кодекс були включені окремі глави, присвячені регулюванню порядку розгляду справ про оскарження адміністративних актів. Проте перевага в здійсненні контролю за діяльністю адміністративних органів віддавалася вищим інстанціям, прокурорському нагляду, народному  контролю"[36]. Істотною хибою Закону від 30.06.1987 р. було те, що у відповідно до статті 1 суд могли бути оскаржені тільки одноособові неправомірні акти посадових осіб, а рішення і діяльність колегіальних органів державного управління оскарженню не підлягали. Прогалину було усунуто новим Законом СРСР "Про порядок оскарження в суд неправомірних дій органів державного управління і посадових осіб, що ущемляють права громадян" від 02.11.1989р.[37], яким був розширений предмет судового оскарження і визначено, що оскарженню підлягають дії органів державного управління і посадових осіб, тобто одноособові і колегіальні дії. Поряд із цим, названий Закон також не повною мірою надав можливість громадянам реалізувати своє право на судовий захист порушених прав, оскільки відповідно до нього громадянин мав право оскаржити тільки індивідуальні акти. Нормативні акти органів державного управління і посадових осіб не були включені законодавцем до предмету судового оскарження.

Таким чином, аналіз становлення і розвитку інституту адміністративної юстиції в Україні (і в усьому Радянському Союзі), свідчить, що теорія і практика судового контролю йшла шляхом поступового розширення компетенції загальних судів по вирішенню адміністративних спорів. Радянська держава безумовно була стурбована забезпеченням законності у сфері державного управління. Інститут судового контролю за діяльністю адміністративних органів у СРСР, а потім і в суверенній Україні, розвивався і розвивається складним шляхом. Однак процес його становлення й удосконалення, на наш погляд, є одним з актуальних напрямків побудови в Україні правової держави. Досвід розвитку державності свідчить, що адміністративна юстиція так само, як і багато інших правових інститутів, що використовувалися і використовуються в зарубіжних державах, повинна мати місце в державі, заснованій на праві.

 Ідеї створення системи адміністративної юстиції перешкоджали ідеологічні догми і стереотипи, пануючі в тоталітарній державі, що супроводжувалося обґрунтуванням неможливості впровадження даного інституту цілою низкою причин, у тому числі загрозою значного розширення державного апарату, надходження в суд скарг неправового характеру та ін. Україна одержала у спадщину від Радянського Союзу систему, в якій адміністративні спори відносяться до відання загальних судів і розглядаються за правилами цивільного судочинства, а інші спори розглядаються в інстанційному порядку з дотриманням правил адміністративного процесу.

Конституція України, закріпивши принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову, поклала початок кардинальному реформуванню системи органів правосуддя, у структурі якої передбачається створення поряд із господарськими інших спеціалізованих судів. До числа таких чинне  законодавство  віднесло й  адміністративні суди.

[1] [104] Коркунов Н.М. Очерк административной юстиции. // Журнал гражданского и уголовного права, 1885, кн. 1,8,9; [78]Гнейст Р. Правовое государство и административные суды Германии. - СПб., 1896; [64] Аншотц Г. Юстиция и администрация. СПб., 1907; [109] Лемайер К. Административная юстиция. Понятие субъективных публичных прав в связи с развитием воззрений на государство. СПб., 1905.
 

[2] [105] Корф С.А. Административная  юстиция  в России, т.1, - СПб., - 1910;
 

[3] [138] Тарасов И.Т. Лекции по полицейскому (административному) праву.  - М., - 1910, - Т.2, - с.240-241.
 

4 [90] Зайдеман Л.О. Порядок и способы обжалования административных распоряжений и постановлений. - СПб., 1904, - с. 8.
 

[5] [66] Бандурка А.М., Н.М. Тищенко. Административный процесс: Учебник. - К., Литера ЛТД, - 2002., - с. 266.
 

[6] [107] Лазаревский Н.И. Лекции по русскому государственному праву. - СПб., 1910.
 

[7] [94] История буржуазного конституционализма XIX в. // Отв. ред. В.С. Нерсесянц. - М. Правительственный вестник, - 1917, с. 7 - 8.
 

[8] [66] Бандурка А.М., Н.М. Тищенко. Административный процесс: Учебник. - К., - 2002., - с. 267.
 

[9] [41] Собрание Узаконений и Распоряжений Правительства. - 1917. - № 127. - Ст. 692.
 

[10] [114] Носов Е. К вопросу об административной юстиции. // Советское право, - 1925,  - № 4(16), - с. 75.
 

[11] [85] Елистратов А.И. Очерк административного права. - М., 1922.
 

[12]  [89] Загряцков М.Д.  Административная юстиция и право жалобы.  - М., - 1924, с. 34-35.
 

[13] [108] Левин Б.Р. Роль суда в обеспечении социалистической законности в советском государственном управлении. - Свердловск. - 1944, - с. 90.
 

[14] [141] Ткач Г.Й. Історія становлення і розвитку адміністративної юстиції в Україні. // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ІІІ регіон. наук. конференції (лютий 1997). - Львів, 1997. - с. 92.
 

[15] [159] Шишкін В.І. Адміністративний суд. Яким йому бути. Віче. -1994. - № 10.
 

[16] [132] Слюсаренко А.Г., Томенко М.В. История Украинской Конституции. - К., - 1993, - с. 90.
 

[17] [3] Административный  кодекс Украины. - К., 1935. - Ст. 158.
 

[18] [114] Носов Е. К вопросу об административной юстиции.  - с. 75.
 

[19] [89] Загряцков М.Д.  Административная юстиция и право жалобы.  - М., - 1924, с. 45-46.
 

[20] [165] Юрков Б.Н. Судебное обеспечение законности    в деятельности административных органов. - Харьков, 1987, - с. 44.
 

[21] [52] СУ РСФСР. - 1922. - № 68. - Ст. 901.
 

[22] [53] СУ РСФСР. - 1918. - № 76-77. Ст.818.
 

[23] [40] Съезды Советов Всероссийские и Союза ССР в постановлениях и резолюциях. - М., 1935. - с. 103-104.
 

[24] [43] Собрание узаконений и распоряжений рабочего и крестьянского правительства. - 1919. - № 12. - ст. 122.
 

[25] [44] Там же. - 1919. - № 23. - ст. 271.
 

[26] [45] Там же. - 1919. - № 23. - ст. 272.
 

[27] [45] Собрание узаконений и распоряжений рабочего и крестьянского правительства. - 1919. - № 23. - ст.. 272.
 

[28] [44] Собрание узаконений и распоряжений рабочего и крестьянского правительства. -  1919. - № 23. - ст. 271.
 

[29] [142] Ткач Г.Й. Історія становлення і розвитку адміністративної юстиції в Україні. // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ІІІ регіон. наук. конференції (лютий 1997). - Львів, 1997. -  с. 93.
 

[30] [114] Носов Е. К вопросу об административной юстиции. // Советское право, - 1925,  - № 4(16), - с. 74.
 

[31] [70] Бойцова В.В., Бойцов В.Я. Административная юстиция: к продолжению дискуссии о содержании и значении.// Государство и право. - 1994. - № 5.- с. 45.
 

[32] [35] Ведомости Верховного Совета УССР. - 1961. - № 53, - Ст. 69.
 

[33] [36] Ведомости Верховного Совета УССР. - 1968. - № 11, - Ст. 192.
 

[34] [4] Ведомости Верховного Совета УССР. - 1984, - № 51, - 1123.
 

[35] [7] Ведомости Верховного Совета  СССР. - 1987, - № 26, - Ст. 388.
 

[36] [142] Ткач Г.Й. Історія становлення і розвитку адміністративної юстиції в Україні. // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ІІІ регіон. наук. конференції (лютий 1997). - Львів, 1997. - с. 93.
 

[37] [8] Ведомости съезда народных депутатов и Верховного Совета СССР. - 1989. -№ 22. - Ст. 416.