Слід зазначити, що в правовій літературі існує думка про існування адміністративно-правових засобів (способів) боротьби з корупцією. При цьому під адміністративно-правовими засобами боротьби з корупцією розуміються урегульовані нормами адміністративного права (а в деяких випадках і нормами інших галузей права) взаємопов¢язані між собою дії компетентних органів та їх посадових осіб, за допомогою яких забезпечується її попередження та припинення. У свою чергу дані засоби діляться на два блоки - блок нормотворчості (розробка та прийняття відповідних нормативних актів, спрямованих на боротьбу з корупцією) і блок правозастосування (сукупність конкретних дій відповідних органів та посадових осіб щодо застосування норм антикорупційного законодавства).[95][138] На нашу думку, дана позиція є хибною і не відповідає суті адміністративного права. Так, автори ведуть мову про те, що засобами правозастосування є дії з попередження, припинення корупції та притягнення до правової відповідальності осіб за вчинені корупційні діяння. З цього бачимо, що правозастосовчі засоби є не чим іншим як заходами адміністративного примусу. А засоби нормотворення є організаційно-правовими.

     Розглядаючи ж Закон України "Про боротьбу з корупцією", слід зазначити, що в преамбулі йдеться про те, що даний Закон визначає правові та організаційні засади запобігання  корупції,  виявлення  та   припинення   її   проявів, поновлення  законних  прав та інтересів фізичних і юридичних осіб, усунення наслідків корупційних діянь.[143][139]

         Неважко помітити, що законодавець у визначення боротьби з корупцією не включив відповідальність за корупційні діяння, хоча за текстом вищевказаного Закону питанню відповідальності присвячено досить велика частина. Тому, вважається за необхідне преамбулу Закону України "Про боротьбу з корупцією" викласти у наступній редакції: "Цей  Закон   визначає   правові   та   організаційні   засади (принципи) запобігання (попередження) корупції,  виявлення  та   припинення   її   проявів, поновлення  законних  прав та інтересів фізичних і юридичних осіб,  усунення наслідків корупційних діянь, а також притягнення винних осіб до відповідальності".

При цьому заходи адміністративного примусу як правило знаходять своє вираження в актах адміністративного примусу органів державної влади, які  ведуть боротьбу з корупцією, наприклад, рішення суду про накладення адміністративного штрафу на порушника.

         Дані акти адміністративного примусу є одним із видів актів управління. Так, система актів управління охоплює нормативні та індивідуальні акти. Акти адміністративного примусу - індивідуальні акти, акти застосування норм адміністративного права.[122][140]

                При цьому акти адміністративного примусу розподіляються залежно від їх спрямованості на три види: 1) акти адміністративного попередження; 2) акти адміністративного припинення; 3) акти адміністративної відповідальності.[122][141]