Проведений нами аналіз вказаних та інших нормативно-правових актів та наукових публікацій [140, с.104-105; 142, с.10-13; 178, с.229-239; 262, c.190-198; 263, c.214-224], які містять положення щодо організації взаємодії органів внутрішніх справ з іншими правоохоронними та контролюючими органами, дозволяє визначити ряд загальних напрямів їх спільної діяльності, зокрема: а) обмін інформацією з питань боротьби з корупційними правопорушеннями; б) видання спільних наказів, вказівок, інструкцій інформаційно-роз'яснювальних листів тощо; в) надання допомоги територіальним підрозділам та місцевим органам влади в організації боротьби з корупцією, та організованою злочинністю; г) аналіз, вивчення та поширення передового досвіду боротьби з корупцією; д) проведення спільних заходів, спрямованих на виявлення, попередження, припинення та розкриття злочинів, що мають ознаки корупції та корупційних правопорушень; е) створення спільних оперативних, слідчо-оперативних груп і бригад для розкриття та розслідування злочинів корупційного характеру; ж) організація навчання, підготовки та перепідготовки персоналу підрозділів, які ведуть боротьбу з корупцією тощо.

Вказані вище загальні форми взаємодії конкретизуються відносно функцій конкретного її учасника (суб'єкта боротьби з корупцією, органу, який бере участь у боротьбі з корупцією, контролюючого або наглядового органу тощо) та напрямів реалізації ОВС покладених на них завдань у галузі боротьби з корупцією.

Організація внутрішньої взаємодії в органах внутрішніх справ спрямована на визначені ролі кожного підрозділу в системі боротьби з корупційними проявами, віднесеними до компетенції міліції. Так, до 2003 року порядок взаємодії та функціональні обов'язки органів внутрішніх справ та галузевих служб у сфері боротьби з корупцією визначалися Інструкцією з організації роботи органів внутрішніх справ та галузевих служб у виявленні, постановленні на облік, документуванні та знешкодженні організованих злочинних груп і злочинних організацій, їх лідерів, активних учасників та оперативного супроводження порушених відносно них кримінальних справ, затвердженої Наказом МВС України № 703 від 14 липня 2002 р. [264]. Цим документом передбачався ряд заходів щодо взаємодії органів внутрішніх справ та деяких інших правоохоронних і контролюючих органів з виявлення лідерів та активних учасників ОЗГ та ОГ, корумпованих осіб, які підтримують зв'язки з такими угрупованнями, сприяють незаконному достроковому звільненню з місць позбавлення волі небезпечних злочинців, здійснюють вплив на працівників органів внутрішніх справ з метою прийняття незаконного рішення про відмову в порушенні або закриття кримінальних справ щодо членів ОЗГ; беруть участь у транснаціональній організованій злочинній діяльності. Інструкцією визнано, що основними підрозділами, які здійснюють боротьбу з організованою злочинністю та ліквідацією її економічного підґрунтя, є підрозділи БОЗ, ДСБЕЗ, КР, БНОН. Всі інші органи внутрішніх справ та галузеві служби повинні були проводити зазначену роботу у межах своєї компетенції, за результатами якої інформувати підрозділи БОЗ, ДСБЕЗ, КР, БНОН.

Основним недоліком вказаного вище нормативного акту було звуження його дії - розповсюдження його положень лише на кримінальні корупційні прояви, пов'язані з діяльністю організованих злочинних груп.

Напрямами взаємодії підрозділів органів внутрішніх справ, які ведуть боротьбу з корупцією, та відповідних підрозділів Служби безпеки України можуть бути: 1) обмін інформацією про представників влади та управління, державних службовців 1-3 категорії, які сприяють протиправній діяльності злочинних угруповань, насамперед, міжрегіонального та міжнародного характеру; 2) спільна розробка комплексних планів перекриття окремих напрямкв формування економічної бази організованих злочинних угруповань, у першу чергу, в пріоритетних напрямах економіки, руйнування механізмів легалізації (відмивання) доходів від злочинної діяльності; 3) створення тимчасових або постійних робочих груп для виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, які мають ознаки корумпованості; 4) проведення спільних профілактичних відпрацювань та спеціальних операцій у виявленні фактів скоєння корупційних діянь та знешкодження корумпованих злочинних угруповань; 5) здійснення спільних заходів із запобігання проникненню на територію України міжнародних злочинних угруповань й зрощенню їх з представниками влади та управління, в тому числі й з використанням можливостей НЦБ Інтерполу; 6) взаємне інформування про факти скоєння корупційних діянь співробітниками МВС України і СБУ та участь у проведенні службових та інших видів процесуальних розслідувань щодо правопорушників;7) виконання доручень у кримінальних справах про злочини, пов'язані корупцією; 8) здійснення обміну досвідом боротьби з корупцією та організованою злочинністю; 9) розробка та здіснення спільних заходів щодо забезпечення безпеки осіб, які залучаються до сфери кримінального судочинства у справах про корупційні злочини; 9) створення та застосування баз даних про осіб, які скоюють або скоїли корупційні правопорушення, в тому числі й з можливістю доступу до інформації з обмеженим користуванням; 10) проведення спільних наукових досліджень актуальних проблем боротьби з організованою злочинністю та корупцією, видання на їх основі навчально-методичних матеріалів для використання у навчанні та підвищенні кваліфікації співробітників обох відомств.

Взаємодія спеціальних підрозділів органів внутрішніх по боротьбі з корупцією та відповідних підрозділів податкової міліції здійснюється в межах виконання покладених на них завдань щодо протидії злочинам у сфері оподаткування і полягає у: 1) здійсненні узгоджених заходів щодо розшуку осіб, які переховуються від слідства та суду, причетних до скоєння злочинів у сфері оподаткування; 2) обміні інформацією щодо осіб, уповноважених на виконання функцій держави, які скоюють корупційні діяння, пов'язані з порушенням обмежень у галузі підприємництва, приховують доходи від оподаткування тощо; 3) обміні оперативною інформацією про факти порушення податкового законодавства підприємницькими структурами, що перебувають під впливом організованих злочинних формувань та здійснення узгоджених дій для припинення їх протиправної діяльності; 4) участі спеціалістів для проведення спільних перевірок підприємств, організацій та установ, що порушують податкове законодавство та виявленні фактів корупційних діянь та злочинів; 5) сприянні податкової міліції у виявленні та припиненні злочинів загальнокримінальної спрямованості, віднесених до компетенції ОВС; 6) наданні допомоги у проведенні перевірок інформації про участь особового складу міліції у підприємницькій діяльності, ухиленні від сплати податків, незаконному придбанні нерухомого майна, транспортних засобів тощо; 7) участі у створенні бази даних щодо осіб, витрати яких значно перевищують офіційні доходи; 8) обміні інформацією про факти порушення антикорупційного законодавства співробітниками податкової міліції та органів внутрішніх справ.

Взаємодія органів внутрішніх та підрозділів Військової служби правопорядку ЗС України суттєво обмежується колом осіб, стосовно яких остання реалізує свої повноваження. У той же час, розташування військових частин на відповідній території, яку обслуговують органи внутрішніх справ України, зміни у господарській діяльності щодо забезпечення належного функціонування армії, збільшення кількості корупційних правопорушень військовими посадовими особами (268 у 2001 р., 306 у 2002 р., 335 у 2003 р.) потребують налагодження постійного обміну інформацією про військовослужбовців, які порушують антикорупційне законодавство, беруть участь у діяльності організованих злочинних угрупувань, використовують державні кошти не за цільовим призначенням, зловживають владою та службовим становищем, беруть хабарі тощо. При виявленні таких осіб відповідні підрозділи органів внутрішніх справ повідомляють про це органи ВСПЗСУ, беруть участь у спільних заходах щодо їх припинення та встановленні зв'язків військовослужбовців з іншими особами чи групами осіб. У цьому аспекті досить важливими є також координаційні зв'язки з органами військової прокуратури.

Взаємодія органів внутрішніх справ та прокуратури в першу чергу полягає у: 1) виконанні доручень прокурорів, слідчих прокуратури щодо проведення слідчо-оперативних заходів у справах про корупційні правопорушення, в тому числі й із залученням інших учасників протидії корупції; 2) наданні допомоги працівникам прокуратури в ході здійснення ними нагляду за дотриманням антикорупційного законодавства працівниками правоохоронних органів; 3) сприянні у проведенні відповідними працівниками прокуратури розслідування корупційних правопорушень, скоєних працівниками міліції; 4) оперативному супроводженні кримінальних справ про злочини, скоєні організованими злочинними формуваннями з корупційними зв'язками, які розслідуються прокуратурою України; 5) обміні інформацією про стан боротьби з корупцією в певному регіоні або суспільній сфері; 6) участі у заходах міжнародного характеру, які організує прокуратура з метою припинення транснаціональних корупційних злочинів.

Треба зауважити, що, незважаючи на досить широкий спектр контактів органів внутрішніх справ та прокуратури, обов'язок щодо їх активізації покладається, насамперед, на прокуратуру як основного суб'єкта координації заходів щодо боротьби з корупцією та злочинністю.

Взаємодія з підрозділами Державної митної служби України відбувається у напряму реалізації спільних завдань цих органів щодо захисту економічних інтересів та економічної безпеки держави шляхом боротьби з порушенням митного законодавства. Основними формами спільних дій підрозділів ОВС, які ведуть боротьбу з корупцією, та підрозділами ДМС України є: 1) здійснення узгоджених оперативно-розшукових заходів, спрямованих на виявлення організованих злочинних угруповань з корумпованими зв'язками, які займаються контрабандою; 2) обмін інформацією щодо посадових осіб ДМС, які сприяють незаконному переміщенню матеріальних цінностей через митний кордон України та припинення їх протиправної діяльності; 3) виявлення працівників органів внутрішніх справ, які здійснюють супроводження контрабандних вантажів, забезпечують переміщення нелегальних мігрантів, скоюють корупційні правопорушення при оформленні документів щодо виїзду громадян за кордон тощо; 4) реалізація спільних заходів щодо міждержавного розшуку учасників організованих злочинних груп з корумпованими зв'язками; 5) здійснення спільних заходів щодо виявлення фактів скоєння корупційних злочинів у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Взаємодія МВС України з Державною прикордонною службою України відбувається переважно шляхом: а) взаємообміну інформацією про осіб та факти, пов'язані з організованою корумпованою злочинністю; б) спільних заходів щодо затримання осіб, винних у скоєнні корупційних злочинів при спробі перетнути державний кордон; в) виявленні посадових осіб Прикордонних військ України та працівників міліції, які сприяють незаконному перетинанню іншими громадянами державного кордону.

Взаємодія ОВС з підрозділами ДДУПВП полягає у: 1) систематичному обміні інформацією про осіб, які засуджені за скоєння службових злочинів, злочинів у складі організованих злочинних угруповань з ознаками корумпованості; 2) проведенні спільних оперативних заходів щодо виявлення причетності вказаних осіб до інших злочинів та схилянні їх до явки з повинною; 3) здісненні перевиховного впливу на особистість корупціонерів з метою недопущення скоєння ними злочинів після звільнення з місць позбавлення волі.

Детальніше дослідження питань взаємодії зазначених вище правоохоронних органів у галузі боротьби зі злочинністю було здійснено А.А. Глієвим [265].