У разі, якщо підліток досяг повноліття або коли до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди, обов¢язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, відшкодувати шкоду припиняється (ч.3 ст. 1179 ЦК України). Як вже зазначалося значна кількість неповнолітніх в нашій державі є безнаглядною. На практиці може виникнути питання: хто буде відшкодовувати шкоду потерпілому, у разі вчинення злочину підлітком, який є неплатоспроможним, та за яким ніхто не здійснює нагляд? Відповідь на це питання дає ст. 1177 ЦК України, згідно якої майнову шкоду, завдану майну фізичної особи внаслідок злочину, відшкодовує держава. На мій погляд, по досягненню повноліття або, коли знайдуться батьки підлітка, обов¢язок  закінчити відшкодування завданої злочином шкоди може бути покладено відповідно на неповнолітнього та його батьків.

В новому ЦК України детально врегульвано питання про відшкодування шкоди, завданої кількома неповнолітніми особами. Відповідно до ст. 1182 цього Кодексу, шкода, завдана спільними діями кількох неповнолітніх осіб, відшкодовується ними у частці, яка визначається за домовленістю між ними або за рішенням суду. Якщо в момент завдання шкоди кількома неповнолітніми особами, одна з них перебувала в закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад відшкодовує завдану шкоду у частці, яка визначається за рішенням суду. Наведене положення суттєво відрізняється від судової практики, що існувала до прийняття нового ЦК України. Пленум Верховного Суду України орієнтував суди на те, що за шкоду, заподіяну спільними діяннями неповнолітніх, в яких різні батьки, самі неповнолітні несуть солідарну відповідальність,  а їх батьки або піклувальники відповідають перед потерпілим за принципом дольової відповідальності [229]. Існували пропозиції про те, що з метою забезпечення прав потерпілих і названі особи мають відповідати солідарно. На мій погляд, більш правильно питання про характер майнової відповідальності батьків і піклувальників неповнолітніх, вчинивших злочин у групі, вирішене зараз, коли вони відповідають за принципом дольової відповідальності. Дійсно, якщо стягнути збитки, завдані злочином, з одного неповнолітнього або його батьків, які можуть потім в порядку регресу подати позов до інших членів злочинного угруповання або їх батьків, потерпілий скоріше отримає компенсацію за завдану йому шкоду. Але, поряд з цим, може виникнути конфлікт між батьками неповнолітніх правопорушників, які повністю відшкодували шкоду і тими, хто повинен це зробити, а також між самими підлітками. Тому, на мій погляд, не повинно виникнути такої ситуації, коли на фоні вчинення злочину неповнолітніми, суттєво псуються стосунки між іншими членами суспільства, які повинні вирішувати їх у суді. Залучення неповнолітніх, їх батьків, піклувальників до дольової відповідальності не означає, що їх частки при відшкодуванні шкоди повинні бути однаковими. При їх визначені необхідно враховувати майновий стан, стан здоров¢я, ступень вини як батьків і піклувальників, так і безпосередньо заподіювачів шкоди, оскільки їх роль у вчиненні злочину не є однаковою. Як зазначають окремі дослідники, роль кожного правопорушника у вчиненні злочину, можна встановити за допомогою судово психологічної експертизи [110, с. 97].

Інша справа батьки неповнолітнього правопорушника, на яких Сімейним кодексом покладено обов¢язок по вихованню дітей, повинні бути обидва притягнуті як цивільні позивачі і відповідати солідарно.1 Окрім того, згідно ст. 1183 ЦК України, батьки забов¢язані відшкодувати шкоду, завдану дитиною, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав, протягом трьох років після позбавлення їх батьківських прав, якщо вони не доведуть, що ця шкода не є наслідком невиконання ними своїх батьківських обов¢язків.