Типові ситуації початку розслідування (вихідні) є важливим елементом методик розслідування окремих видів злочинів, однак вони в основному представлені тільки у вигляді переліку таких ситуацій. Узагальнення даних інтерв'ювання слідчих і аналіз кримінальних справ різних категорій підтверджують необхідність розробки програм (алгоритмів) початку розслідування в залежності від сформованої слідчої ситуації. Як варіант можна привести програму початку розслідування податкових злочинів, виходячи з двох типових ситуацій (див. програму на базі способів, перелічених у додатку 2).

Розглянемо програму початку розслідування на прикладі розслідування ухилень від сплати податків (табл. 3.7).

Узагальнення і аналіз кримінальних справ про ухилення від сплати податків, вивчення нормативно-правових і наукових, методичних джерел показує, що для стадії порушення кримінальної справи необхідно насамперед визначити обставини, що підлягають доказуванню (див. табл. 3.7).

Таблиця 3.7. Програма дій слідчого в залежності від слідчої ситуації

Вид ситуації

Ситуація 1

Ситуація 2

Найменування ситуації

Безпосереднє виявлення ознак податкового злочину

Опосередковане виявлення ознак податкового злочину

Обставини виникнення ситуації

- документальна перевірка співробітниками територіальної податкової адміністрації;

- здійснення оперативно-розшукових заходів органами податкової міліції;

- спільні заходи податкової міліції і відділу документальних перевірок територіальної податкової адміністрації.

інформація про вчинення злочину отримана в результаті розслідування інших злочинів.

Специфіка ситуацій

- фактор раптовості обмежений

- можливість використання фактора раптовості,

- обмежений обсяг доказової інформації.

Задачі розслідування, що вирішуються в даній ситуації

- вивчення первинних матеріалів, що надійшли;

- документальне підтвердження виявлених фактів порушення податкового законодавства;

- забезпечення виконання цивільного позову і можливої конфіскації майна;

- перевірка фактів перерахування коштів з розрахункового рахунка підприємства;

- виявлення і вилучення матеріальних цінностей і коштів, не відбитих у звітності підприємства, що перевіряється;

- перевірка діяльності суб'єкта, що хазяює, з метою виявлення фактів ухилення від сплати податків;

- ознайомлення з необхідними нормативними актами, що регламентують порядок числення і сплати податків (з урахуванням поточних змін нормативних актів про оподатковування).

крім задач, що вирішуються у ситуації 1, необхідно забезпечити витребування, виявлення, вилучення відсутніх документів первинного обліку, бухгалтерських регістрів і інших документів, що містять тією чи іншою мірою інформацію про вчинений злочин.

Методи вирішення задач розслідування (слідчі дії й оперативно-розшукові дії)

- допит ревізора, що проводив документальну перевірку фінансово-господарської діяльності суб'єкта, що хазяює, для роз'яснення змісту і результатів перевірки;

- виїмка й огляд письмових документів, магнітних носіїв інформації (ЕОМ);

- допит посадових осіб, відповідальних за налічення, сплату податків і своєчасне надання декларацій і розрахунків податків;

- обшук за місцем проживання і роботи посадових осіб об'єкта, що перевіряється;

- накладення арешту на майно і внески з метою забезпечення можливої конфіскації і відшкодування заподіяного матеріального збитку;

- призупинення операцій по використанню коштів, що знаходяться на розрахунковому рахунку підприємства;

- допит свідків (осіб, що тією чи іншою мірою брали участь у здійсненні фінансово-господарської операції, посадових осіб, з якими підприємство, що перевіряється, здійснювало економічні взаємини);

- одержання інформації від посадових осіб органів Державної податкової адміністрації, що здійснювали контроль за діяльністю суб'єкта, що хазяює, і документальні перевірки;

- призначення відповідних судових експертиз (податково-економічної, бухгалтерської, почеркознавчої, техніко-криміналістичної документів і ін.);

- очні ставки;

- оперативно-розшукові заходи для виявлення матеріальних цінностей і коштів, що належать посадовим особам підприємства, що перевіряється, встановлення осіб, що сховалися від слідства;

ті ж самі дії з урахуванням специфіки їхньої послідовності

Додаткові заходи

проведення додаткової чи повторної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності, документальних перевірок діяльності суб'єктів, що хазяюють, з якими підприємство, що перевіряється, вступало у взаємини.

ті ж самі дії з урахуванням їхньої послідовності

Від вихідних ситуацій початку розслідування і приведеної програми варто відрізняти складні слідчі ситуації наступних етапів розслідування.

При подальшому розслідуванні злочинів слідчий аналізує великий масив даних, виокремлюючи з них значимі для розслідування, переборюючи труднощі, зв'язані з їх одержанням, недостатньою інформативністю, дефіцитом часу. Значні зусилля при цьому витрачаються на складання різного характеру документів — протоколів, постанов, запитів і т.д. і на іншу, у тому числі рутинну роботу. Зазначені обставини істотно збільшують можливість в умовах необхідності зосередити зусилля на вирішенні складних слідчих ситуацій.

Найбільш складні (тупикові) ситуації, що виникають у ході подальшого розслідування, є результатом впливу факторів, які не завжди підвладні особі, що проводить розслідування, а також факторів суб'єктивного характеру, серед яких визначальними є слідчі помилки [52, 63, 116][209].

Подолання складних (тупикових) слідчих ситуацій можливо здійснити, спираючись на певну систему дій, здійснених в такій послідовності:

1) оцінка слідчої ситуації як тупикової;

2) виявлення і аналіз слідчих помилок;

3) визначення програми виходу з тупикової ситуації.

1. Оцінка слідчої ситуації як тупикової:

• усвідомлення слідчим здатності здійснювати самоконтроль; правильно оцінювати недоліки розслідування; належним чином сприймати критичні зауваження осіб, що здійснюють прокурорський нагляд, керівництво розслідуванням, а також фахівця, експерта, захисника та ін.;
• усвідомлення безперспективності продовження розслідування при сформованій ситуації і готовність змінити напрямок розслідування або прийняти рішення про призупинення слідства чи припинення провадження у кримінальній справі;
• усвідомлення правильності обраного напрямку розслідування, його стратегії при тому, що можливо були допущені слідчі помилки, встановлення й аналіз яких складають важливу невідкладну задачу по виходу з тупикової слідчої ситуації.

2. Виявлення й аналіз слідчих помилок, що можливо призвели до ускладнення розслідування (трудновирішуваних, тупикових ситуацій):

• виходити з особливостей криміналістичної характеристики даного виду злочинів;
• врахувати особливості методики розслідування;
• проаналізувати типові слідчі ситуації, характерні для розслідування відповідного виду злочину і етапу провадження у справі;
• установити характер слідчої ситуації, що призвела (чи може призвести) до:

а) призупинення кримінальної справи, коли: не встановлена особа, що вчинила злочин (ч.1 ст.206 КПК); місцезнаходження обвинуваченого невідоме (ч.3 ст.206 КПК);

б) припинення кримінальної справи при недоведеності участі обвинуваченого у вчиненні злочину (п.2 ст.213 КПК);

• простежити генезис розслідуваного злочину (кримінальної ситуації);
• проаналізувати фактори об'єктивного і суб'єктивного характеру, що ускладнюють розслідування;
• перевірити джерела і систему доказової інформації, на основі якої були висунуті слідчі версії і проводилося розслідування;
• проаналізувати ефективність проведених слідчих дій і вжитих оперативно-розшукових заходів;
• установити можливі прогалини в плануванні розслідування, недоліки в з'ясуванні певних обставин, провадженні слідчих дій;
• перевірити доцільність слідчого ризику, що ускладнив ситуацію;
• проаналізувати межу розслідування, за якою з'явилися складності;
• установити дефектність у провадженні слідчих дій, криміналістичних операцій, спрямованості розслідування;
• знайти основний дефектний фактор, що викликав ускладнення ситуації і установити причини такого стану;
• установити конкретні недоліки у провадженні окремих слідчих дій, вжитих оперативно-розшукових заходів, забезпеченні взаємодії слідчого з іншими правоохоронними органами;
• установити фактори (помилки), що сприяли створенню складної ситуації: процесуальні, кваліфікаційні, криміналістичні, астрономічні, метеорологічні, техногенні та ін.
• зробити ретроспективне моделювання проведених дій, при необхідності реконструювання на місці (поза слідчою дією, повторним проведенням огляду, слідчого експерименту та ін.);
• провести розрахунки за системою "шлях-час", комп'ютерне відтворення фрагментів події (поетапне місцезнаходження: обвинуваченого на місці вчинення вбивства, взаєморозташування його і жертви; транспортних засобів, що зіткнулися; документів у системі документообігу; сировини у виробництві, готової продукції в промисловості, товарів у системі реалізації і т.д.);

3. Визначення програми виходу з тупикової ситуації.

• виявлені помилки представити в системі причинно-наслідкових взаємозв'язків (у вигляді блок-схеми);
• на основі аналізу блок-схеми остаточно усвідомити, чи є виявлені помилки причиною тупикової ситуації, що склалася;
• усвідомити, чи дійсно усунувши виявлені слідчі помилки можна розраховувати на подолання тупикової ситуації;
• установити, чи не могла скластися дана тупикова ситуація в результаті впливу інших факторів (взагалі врахованих слідчим або передбачуваних — потенційних);
• проаналізувати усі раніше прийняті рішення і почати діяти з метою встановлення прихованих помилок;
• застосувати систему факторів, що враховуються при здійсненні заходів для виходу зі складної слідчої ситуації.

Подібним чином послідовно переходячи від однієї підсистеми дій до іншої можна в тому чи іншому ступені подолати складнощі ситуації.

Даний процес може бути описаний у вигляді програми у формі алгоритму, відповідно до якого конкретні значення параметрів будь-якої складної властивості поєднуються, а потім на цій основі робиться висновок про їх узагальнене значення. Головним структурним елементом даного алгоритму є правило "якщо … - то …", що розуміється як відображення властивості причинно-наслідкового зв'язку [161][210].

У криміналістичних методиках розслідування окремих видів злочинів в узагальненій формі містяться дані як про ознаки самого злочинного діяння (криміналістична характеристика злочину), так і про заходи, вжиті для успішного розслідування цього діяння (опис типових слідчих ситуацій і типових слідчих версій, висунутих на їх основі, типові рекомендації щодо виходу зі складних слідчих ситуацій). Тим самим, криміналістична методика являє собою систему типових рекомендацій, орієнтованих на конкретні ситуації, що можуть бути використані при розробці: комп'ютерних систем підтримки прийняття слідчим рішень; інформаційно-пошукових систем і баз даних, використовуваних у процесі розкриття і розслідування злочинів [63][211].