Як вже зазначалося вище, основним завданням заходів та засо­бів із охорони праці в сільському господарстві є створення для праців­ників здорових, безпечних умов праці, попередження та профілактика виникнення професійних захворювань, нещасних випадків та аварій, пов´язаних із виробничими процесами в сільському господарстві, тобто захист працюючих від впливу шкідливих та небезпечних виробничих факторів (чинників) — фізичних, хімічних, біологічних та психофізич­них. При цьому сільськогосподарське виробництво характеризується цілою низкою структурних, організаційних, технологічних особливос­тей, що впливають на рівень виробничих ризиків та роблять цю галузь однією з найбільш травмонебезпечних (після вугільної промисловос­ті). Наприклад, за статистичними даними, протягом 2008 р. в АПК трав­мувалися 1700 працівників, з них 123 отримали смертельні травми, за І квартал 2009 р. травми на виробництві отримали 209 працівників з них 23 — із смертельним наслідком.

Агропромислове виробництво характеризується наявністю цілого ряду негативних факторів, що вже стали традиційними: старіння основ­них фондів, зростаюча кількість фізично зношеного і морально застарі­лого обладнання, машин і механізмів, що не відповідають безпечним умовам праці; постійно зростаюча кількість робочих місць, що не від­повідають вимогам нормативно-правових актів з охорони праці, неза­безпеченість працюючих засобами індивідуального захисту; значне по­слаблення трудової і виробничої дисципліни.

Основними особливостями організації виробничого процесу в аг­рарному секторі економіки є:

•  сезонність робіт, що практично не дає можливості в окремі пері­оди року дотримуватися нормативної тривалості робочого дня, внаслі­док чого щорічно травматизм досягає пікових значень в одні й ті самі місяці року. Перший пік припадає на липень-серпень (пора збиран­ня ранніх зернових і зернобобових) — 22—23 відсотки річної кількості смертельно травмованих. Другий пік травматизму припадає на жов­тень — понад 11 відсотків всіх смертельних випадків на виробництві);
•  нерівномірна завантаженість працівників протягом року (кіль­кість працюючих в агропромисловому виробництві в липні переважає середню за рік на 13—16 відсотків);
•  залучення до роботи в напружені періоди підлітків та осіб пен­сійного віку (в липні кількість їх досягає 4—5 відсотків загальної кіль­кості тих, що працюють у цей час у сільському господарстві).

Крім того, сільське господарство включає в себе основні галузі: рос­линництво (рільництво, овочівництво, плодівництво, виноградарство, вирощування квітів тощо) та тваринництво (скотарство, свинарство, птахівництво, вівчарство тощо) а також обслуговуючі (експлуатація іригаційних меліоративних систем, ветеринарне обслуговування, тех­нічне обслуговування машин та обладнання і тощо) та переробні, кож­на з яких має цілий ряд специфічних шкідливих (вплив яких за певних умов може призвести до захворювання, зниження працездатності та (або) негативного впливу на здоров´я нащадків) та небезпечних (вплив яких на працівника в певних умовах призводить до травм, гострого отру­єння або іншого раптового різкого погіршення здоров´я або до смерті) виробничих чинників.

Так, притаманними для рослинництва є різноманітні роботи, по­в´язані з застосуванням пестицидів та мінеральних добрив; боротьба з бур´янами, шкідниками та хворобами рослин, приготування робочих розчинів, протравлювання насіння, опилювання, обприскування, фу­мігація рослин, ґрунту та приміщень, приготування та розкидання про­труєних приманок, підживлювання рослин, внесення мінеральних доб­рив. Більшість пестицидів та мінеральних добрив є токсичними для людського організму. Потрапляючи до організму людини такі речови­ни можуть спричинювати порушення його нормальної життєдіяльнос­ті та виступати причиною гострих чи хронічних інтоксикацій. Високий рівень небезпеки мають і механізовані роботи в рослинництві, оскіль­ки працівники піддаються тривалому впливу підвищеного рівня шуму, вібрації, підвищеної температури в кабіні тракторів та комбайнів, нер­вовим перенапруженням, що призводить до найвищого показника ви­робничого травматизму саме серед трактористів-машиністів сільсько­господарського виробництва.

Типовими для тваринництва є небезпечні та шкідливі чинники, зумовлені застосуванням у цій галузі різноманітних технічних засобів: машин та механізмів для приготування кормів, прибирання гною, доїн­ня молочних тварин, при обслуговуванні великої рогатої худоби, пого­лів´я свиней, кіз, овець тощо; широким використанням токсичних та подразнюючих речовин (лікарських та мінеральних домішок до кор­мів, дезинфікуючих, миючих засобів тощо); постійним контактом пра­цівників з патогенними мікроорганізмами (бактеріями, вірусами та продуктами їх життєдіяльності, паразитами-збудниками інвазійних хвороб, спільних для людини і тварин). Крім того самі по собі тварини являються джерелом підвищеної небезпеки.

З огляду на вищезазначене для найбільш ефективного правового регулювання охорони праці в сільському господарстві поряд із загаль­ними нормами (які було розглянуто в попередніх підрозділах підруч­ника) існує ряд спеціальних норм, що відображають саме специфіку виробничих процесів за галузями сільськогосподарського виробниц­тва та, відповідно, особливості охорони праці в них. Ці норми містять­ся в галузевих нормативних актах з охорони праці (НПАОП), які яв­ляють собою правила з охорони праці за видами виробничих процесів, та примірних інструкціях за видами робіт чи за професіями, на підставі яких власником підприємства розробляються інструкції з охорони пра­ці вже на конкретному сільськогосподарському підприємстві.

До чинних на території України спеціальних нормативних актів з охорони праці в рослинництві належать:

•  Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві НПАОП 01.1-1.01-00 (ДНАОІ1 2.0.00-1.01-00);
•  Правила безпеки праці під час виконання робіт у захищеному ґрунті НПАОП 01.1-1.02-01 (ДНАОП 2.1.10-1.01-01);
•  Правила безпеки та виробничої санітарії для насіннєвих заводів НПАОП 01.1-1.18-85 (НАОП 1.8.10-1.18-85);
•  ССБП. Процеси виробничі. Бавовництво. Вимоги безпеки НПАОП

1. 7.01-84 (НАОП 2.1.10-2.04-84 (ОСТ 46.3.1.160-84);

•  ССБТ, Процеси виробничі в сільському господарстві, ефіроолій­ні культури. Вимоги безпеки НПАОП 01.1-7.02-84 (НАОП 2.1.10-2.10-84 (ОСТ 46.3.1.155-84);
•  Примірна інструкція з охорони праці під час виконання ручних робіт у рослинництві ПІ 2.0.00-081-99;
•  Примірна інструкція з охорони праці під час виконання робіт із пестицидами та агрохімікатами ПІ 2.0.00-082-99;
•  Примірна інструкція з охорони праці під час післязбиральної доробки зерна ПІ 2.0.00-083-99;
•  Примірна інструкція з охорони праці під час заготівлі кормів ПІ 2.0.00-084-99;
•  Примірна інструкція з охорони праці під час доробки та закла­дання на зберігання плодоовочевої продукції ПІ 2.0.00-085-99;
•  Примірна інструкція з охорони праці під час виконання робіт у садах і на виноградниках ПІ 2.0.00-086-99;
•  Примірна інструкція з охорони праці під час виконання робіт у захищеному ґрунті ПІ 2.0.00-087-99;
•  Примірна інструкція з охорони праці для тракториста-машиніс- та сільськогосподарського виробництва ПІ 2.0.00-013-1999 та ін.

Специфіку охорони праці в тваринництві відображають такі нор­мативні акти:

•  Техніка безпеки для робітників, які зайняті монтажем техноло­гічного устаткування тваринницьких і птахівничих ферм НПАОП 01.2- 1.01-67 (НАОП 2.1.20-1.05-67);
•  Правила охорони праці у тваринництві. Свинарство НПАОП

01.2-1.09-05;

•  Правила охорони праці у тваринництві. Велика рогата худоба НПАОП 01.2-1.10-05;
•  Правила охорони праці у птахівництві НПАОП 01.2-1.03-08;
•  Примірна інструкція з охорони праці під час заготівлі кормів ПІ 2.0.00-084-1999;
•  Примірна інструкція з охорони праці під час догляду за твари­нами ПІ 2.1.00-089-2000;
•  Примірна інструкція з охорони праці під час виконання робіт у птахівництві ПІ 2.1.00-090-2000;
•  Примірна інструкція з охорони праці під час ветеринарних, сані­тарно-профілактичних робіт та штучного осіменіння тварин ПІ 2.1.00- 091-2000;
•  Примірна інструкція з охорони праці підчас механічного та руч­ного доїння ПІ 2.1.00-092-2000 та ін.

Особливості охорони праці в обслуговуючих процесах містять:

•  Правила охорони праці під час технічного обслуговування та ремонту машин і обладнання сільськогосподарського виробництва НПАОП 01.41-1.01-01 (ДНАОП 2.2.00-1.01-01);
•  Правила з безпечного складування, зберігання, перевезення, підготовки і внесення в ґрунт аміачної селітри НПАОП 01.41-1.05-72 (НПАОП 63.12-1.07-72) (НАОП 2.2.00-1.05-72);
•  Правила техніки безпеки при роботі з водним аміаком (аміач­ною водою) НПАОП 01.41-1.07-63 (НАОП 2.2.00-1.07-63);
•  Правила безпечного застосування рідкого аміаку в сільському господарстві НПАОП 01.41-1.08-82 (НАОП 2.2.00-1.08-82);
•  Правила безпечної експлуатації насосних станцій водогосподар­ських систем меліорації НПАОП 01.41-1.11-99 (ДНАОП 2.2.00-1.11-99);
•  Правила безпечної експлуатації каналів, трубопроводів, інших гідротехнічних споруд у водогосподарських системах меліорації НПАОП 01.41-1.12.00 (ДНАОП 2.2.00-1.12.00);
•  Примірна інструкція з охорони праці під час приймання, збері­гання й видачі паливо-мастильних матеріалів та заправляння ними ма­шин ПІ 2.1.00-115-2000 тощо.

Як бачимо, на сьогодні особливості охорони праці за галузями сіль­ського господарства відображені в досить великій кількості норматив­но-правових актів. Проте більшість з них були розроблені та прийняті ще в 70—90-х роках XX ст. і в сучасних умовах не в змозі ефективно врегулювати питання охорони праці в сільськогосподарських підпри­ємствах на фоні докорінних змін як організаційних форм сільсько­господарських підприємств, так і технологій виробництва продукції рослинництва та тваринництва. У сучасному сільськогосподарському виробництві постійно зростає кількість технологічних процесів, різно­манітних речовин, генетично-модифікованих організмів, що становлять небезпеку для життя та здоров´я працівників сільського господарства, і саме врахування цих нових небезпечних та шкідливих чинників з ме­тою розробки ефективних заходів та засобів з охорони праці та їх за­кріплення на законодавчому рівні є підґрунтям для підвищення рівня безпеки сільського господарства як однієї з основних галузей економі­ки нашої країни.

Контрольні запитання та завдання для самоперевірки

1.  Дайте визначення поняття «охорона праці».

2.  Як здійснюється організація охорони праці на сільськогосподар­ських підприємствах?

3.  Які особливості має охорона праці жінок та неповнолітніх осіб у сільському господарстві?

4.  Б яких нормативних актах відображається специфіка охорони пра­ці в рослинництві?

5.  У чому полягає специфіка охорони праці в тваринництві?

6.  Назвіть функції служби охорони праці сільськогосподарського під­приємства.