Серед поширених форм прямих зв'язків можна назвати такі:

- використання прямих контактів між керівниками правоохоронних органів, які взаємодіють щодо розв'язання загальної проблеми по боротьбі з економічною злочинністю;

- встановлення взаємозв'язку між двома та більшою кількістю управлінь, відділів, підрозділів правоохоронних органів, які мають контакти з питань їх діяльності у сфері боротьби з економічною злочинністю;

- створення тимчасових цільових груп для вирішення завдань у сфері боротьби з економічною злочинністю, що стосуються кількох управлінь (відділів, підрозділів правоохоронних органів);

- створення постійно діючих груп з вирішення міжфункціональних проблем у сфері боротьби з економічною злочинністю;

- створення нових "інтегруючих" органів із координації управління самими прямими зв'язками у процесі боротьби з економічною злочинністю;

- перехід від інтеграційної ролі керівника до поєднуючої при координації управління правоохоронними органами у сфері боротьби з економічною злочинністю, що є істотною диференціацією функцій і видів діяльності;

- встановлення подвійної відповідальності в критичних точках розв'язання проблем у ході координації управління правоохоронними органами по боротьбі з економічною злочинністю декількома суб'єктами.

Розглянемо основні з названих форм. Очевидно, що найбільш простою і найменш дешевою формою прямих зв'язків між правоохоронними органами по боротьбі з економічною злочинністю є прямий контакт між керівниками, які займаються вирішенням спільних завдань. Цей підхід сприяє зменшенню затрат часу при розв'язанні досить складних завдань.

Процес обробки інформації переходить на інший рівень, а також поліпшується якість рішень, так як на нижчому рівні значно більше інформації, що стосується конкретно того чи іншого завдання, а це спрощує прийняття рішення.

Однак у даному випадку є небезпека того, що керівники цих управлінь, відділів чи підрозділів можуть ухвалити рішення, яке не зовсім відповідає інтересам правоохоронних органів. Для того, щоб запобігти подібним ситуаціям, у правоохоронних органах повинна бути створена відповідна інформаційна система, яка дозволить оцінювати наслідки  рішень. Якщо кількість контактів між різними структурами велика, то доцільно виділити спеціальних працівників для налагодження зв'язків між структурами (управліннями, відділами, підрозділами).

Прямі контакти як складова механізму інтеграції не завжди можуть застосовуватися. Вони переважно використовуються у випадках, коли до спільної діяльності залучені два-три управління (відділи, підрозділи).

Якщо розв'язання завдання вимагає залучення більшої кількості учасників (відділів, управлінь, підрозділів), то створюються цільові групи. Цільові групи з координації управління правоохоронними органами України та держав СНД по боротьбі з економічною злочинністю - це форма прямого контакту для розв'язання проблем підрозділів, відділів, управлінь різного профілю. До цільової групи входять фахівці з різних управлінь, відділів, підрозділів, які беруть участь у такій діяльності. Одні фахівці зайняті в цільовій групі весь час, інші - задіяні частково. Цільова група має тимчасовий характер, вона існує до того  часу, доки не буде вирішена проблема. Коли завдання вирішується, усі учасники групи повертаються до своїх колишніх посадових обов'язків. Залежно від рівня виконання програм цільові групи переміщують вирішення завдань із вищих на нижчі ланки управління. При такому груповому підході кожний учасник - управління, відділ, підрозділ правоохоронного органу, - що бере участь у вирішенні завдання через учасника, забезпечує цільову групу необхідною інформацією.

Набагато більше проблем виникає під час виконання спеціальних завдань. Однак використання прямих контактів і цільових груп може бути недостатнім для забезпечення інтеграції. Якщо затримки в прийнятті рішень стають тривалими, лінії комунікацій розширюються, вищі керівники змушені витрачати більше часу на щоденні поточні операції. У цьому випадку необхідно створити групу з вирішення проблем на постійній основі. Такі команди формуються для розв'язання постійних проблем, члени команди можуть зустрічатися щодня або щотижня для обговорення питань.

Вони можуть бути сформовані на різних рівнях. Загалом, ієрархію команд можна спроектувати, бо проект структури команди відображає характер проблем підрозділів, певних функціональних сфер діяльності, процесів, загальних результатів або конкретних заходів. Чим більше завдань, що вимагають всебічного розгляду, тим більша кількість рівнів, на яких повинні функціонувати команди, а в ряді випадків тим ширшим повинно бути коло їх повноважень. Існують й інші способи покращання неформальних зв'язків. Практикується перехід працівників з одного управління чи відділу до іншого, що сприяє оперативному використанню неформальних засобів комунікацій - ефективних телефонних розмов, особистих контактів і зустрічей. Такий перехід сприятиме більш регулярному поновленню контактів та інформації.

Великого значення набувають обмінні зв'язки між правоохоронними органами в процесі діяльності по боротьбі з економічною злочинністю, обмін матеріалами та ресурсами, досвідом, інформацією, а також спеціалістами для участі у заходах. На наш погляд, обмінні зв'язки будуть зростати, разом з тим роль їх матиме велике значення для подальшої інтеграції. Інформаційні зв'язки утворюють сукупність взаємовідносин із взаємного використання інформації для спільного прогнозування в ході координації управління правоохоронними органами по боротьбі з економічною злочинністю.

На наш погляд, доцільно до функцій координуючого органу включити розробку програм співробітництва, а також спостереження за ходом діяльності, організацію взаємних симпозіумів, нарад, консультацій тощо.

Особливу роль відіграють інформаційні зв'язки в обміні позитивним досвідом застосування конструктивних рішень та передачі на певних умовах відповідної інформаційної документації з цих питань.

Координаційні міжнародні зв'язки виникають у процесі узгодження рішень між партнерами по міжнародному співробітництву на основі принципів рівноправності, повної добровільності, зацікавленості та збереження самостійності сторін. Такі зв'язки є домінуючими для всіх рівнів організаційної структури, учасників виконання домовленостей по боротьбі з економічною злочинністю. Для їх встановлення та підтримки створюються відповідні міжнародні організації.

Державні органи різних країн, що здійснюють координацію боротьби з організованою злочинністю і корупцією, також можуть взаємодіяти між собою на основі прямих зв'язків, особливо при вирішенні короткострокових питань. 

Відомо, що зростання організованої злочинності та корупції у багатьох країнах світу має під собою політичне, економічне, соціальне та історичне підґрунтя. Зазначені види злочинів проникають у всі сфери суспільного життя усіх країн світу. За таких обставин боротьба з організованою злочинністю та корупцією перетворюється на один із основних інструментів боротьби за владу. У більшості країн діяльність правоохоронців по боротьбі з організованою злочинністю та корупцією координують спеціально створені органи.

В Естонській Республіці для боротьби з організованою злочинністю, урядом республіки створено декілька комісій, які спираються на координоване співробітництво різних відомств. Уже більше 5-ти років діють Кримінально-превентивна Рада і Координуюча Комісія з охорони громадського порядку, які координують правоохоронну діяльність.

Метою створення Координуючої Комісії було покращання і прискорення вирішення тих проблем охорони громадського порядку, які залишаються в компетенції різних відомств та урядових установ. Результатом роботи Координуючої Комісії можна вважати ефективний і систематичний обмін інформацією між відомствами, які беруть у ній участь. Результативним моментом є також обговорення важливих тем на засіданнях, що проводяться на рівні керівництва різних відомств.

Заслуговує на увагу вивчення здійснення прямих зв'язків і інших форм координації співробітництва підрозділів правоохоронних органів розвинених країн. Так, у США для боротьби з організованою злочинністю на федеральному рівні розроблено декілька оригінальних концепцій, до яких відноситься діяльність на основі прямих зв'язків ударних груп при розслідуванні організованої злочинності. Суть його полягає в тому, що співробітники правоохоронних органів об'єднуються в команди під керівництвом призначеного атторнея США для координації зусиль, спрямованих на викриття конкретних злочинних угруповань або особливо небезпечних злочинців.

У Республіці Індія головною і координуючою ланкою в питанні протидії корупції та економічній злочинності є Центральне бюро розслідувань (СВІ), де існує спеціальне управління. Відповідні підрозділи функціонують також і в індійських поліцейських органах.

Країни Південно-східної Азії (АСЕАН) домовились створити Центр АСЕАН із питань боротьби з транснаціональною злочинністю (АСТС). Вони доручили опрацювати це питання спеціальній робочій групі. У серпні 1999 року робоча група збиралась у Манілі для підготовки рапорту щодо організації Центру.

Основними завданнями Центру передбачено: сприяння реалізації регіональних програм боротьби зі злочинністю, зберігання національних законодавчих актів, виконання координуючих функцій з уніфікації законодавства і юридичної системи країн регіону. Центр також буде займатись дослідницькою роботою у сфері транснаціональної злочинності та на основі її результатів виробляти рекомендації для правоохоронних органів країн АСЕАН. З організацією Центру планується більшу увагу приділити боротьбі з торгівлею жінками і дітьми.

Одним з найбільш вдалих кроків на шляху подолання дублювання і відсутності координації діяльності правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю в Польщі є створення "груп з питань координації дій поліції в частині контролю за здійсненням заходів по боротьбі з організованою злочинністю" (розпорядження Голови Ради Міністрів Польщі № 323 від 15 квітня 1997 р.). Створення таких груп вважається доцільно продовжувати в Польщі, не завадило б започаткувати і на Україні, де спостерігається негативна тенденція дублювання дій співробітників різних служб у боротьбі зі злочинністю [350, 12]. 

Підставами для створення нових об'єднуючих структур вважаються:

- вихід організованої економічної злочинності, особливо пов'язаної з наркотиками на міжнародний рівень;

- необхідність в існуванні центральної мобільної структури, здатної проводити блискавичні операції на терені кількох територій, всієї країни, навіть за кордоном спільно з іншими поліціями (наприклад, проведення контрольованої пересилки підакцизних товарів, зброї або наркотиків);

- необхідність в існуванні структури захисту від будь-яких локальних умов впливу корумпованих осіб тощо.

Міжнародне співробітництво правоохоронних органів є надзвичайно важливим аспектом боротьби зі злочинністю у сфері економіки. Це пояснюється тим, що, з одного боку, сама злочинність набуває міжнародного характеру і це вимагає співробітництва з правоохоронними органами інших держав, з іншого - лише міжнародне співробітництво дає можливість повернути капітали, якщо вони знаходяться на території іншої держави. Має значення таке співробітництво і в плані обміну оперативними даними, не говорячи про фінансову та технічну допомогу, яку надають розвинені країни за спеціальними програмами.

Чимало проблем виникає у зв'язку зі вступом України до міжнародних організацій, які не сприйматимуть розбіжності у національному і міжнародному законодавстві. Нові стосунки вимагають, по-перше, знання мови та законодавства інших країн, а, по-друге, удосконалення власного законодавства, приведення його у відповідність до міжнародних норм права.