1.  Готуванням до злочину є підшукування або пристосування засобів чи зна­рядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину.
2.  Готування до злочину невеликої тяжкості не тягне за собою кримінальної відповідальності.

1.  Готування до злочину є початковою стадією вчинення злочину, одним із видів незакінченого злочину. При готуванні до злочину дії винного ще безпосередньо не спрямовані на об’єкт і не ставлять його в безпосередню небезпеку. Суб’єкт ще не ви­конує того діяння, яке є необхідною ознакою складу злочину. З об ’єктивної сторони готування до злочину може виявлятися в різноманітних діяннях, але загальним для них є те, що всі вони передбачають створення умов для вчинення конкретного закін­ченого злочину. Проте він не доводиться до кінця, припиняється з причин, що не за­лежали від волі винного (наприклад, останнього затримали органи влади чи інші обставини перешкодили завершити злочин).

Із суб ’єктивної сторони готування до злочину можливе лише з прямим умислом, тобто винний усвідомлює, що він створює умови з метою вчинення певного злочину, і бажає створити такі умови. При цьому винний має намір не обмежуватись лише готуванням до злочину, яке може бути закінченим і незакінченим, а вчинити такі дії, які призведуть до закінчення злочину, але йому не вдається реалізувати свій умисел, зробити це, довести злочин до кінця з причин, що не залежали від його волі.

1.  Відповідно до ч. 1 ст. 14 КК готування до злочину виявляється в таких формах: а) підшукання засобів чи знарядь для вчинення злочину; б) пристосування засобів чи знарядь для вчинення злочину; в) підшукування співучасників; г) змова на вчинення злочину; д) усунення перешкод; е) інше умисне створення умов для вчинення зло­чину.
2.  Підшукування засобів чи знарядь для вчинення злочину - це будь-які дії з при­дбання, отримання, тимчасового запозичення, купівлі, пошуку і т. п. засобів чи знарядь для вчинення злочину. Спосіб підшукування засобів та знарядь для вчинення злочину може бути як злочинним, так і незлочинним. Під засобами вчинення злочину слід розуміти предмети матеріального світу, які застосовуються при вчиненні злочину. Вони або необхідні для вчинення злочину, або полегшують чи прискорюють його здійснення (наприклад, підроблені документи для шахрайства, одурманюючі речови­ни для зґвалтування і т. ін.). Знаряддя вчинення злочину - це предмети, які призна­чені для безпосереднього виконання дій, що утворюють об’ єктивну сторону складу закінченого злочину (ПС (1993-1995). - С. 63-64). Наприклад: зброя, відмички тощо. Так, під знаряддями злочину у справах про злочини проти власності слід вважати предмети чи технічні засоби, які умисно використовувалися особою чи особами, у співучасті з якими було вчинено такий злочин, для викрадення майна чи заволодіння ним, а також для полегшення вчинення чи приховування злочину. Зокрема, транспорт­ні засоби можуть бути визнані знаряддям злочину не лише тоді, коли вони викорис­товувалися для безпосереднього заволодіння чужим майном, а й тоді, коли без їх ви­користання вчинення злочину було неможливим чи надто складним (транспортуван­ня членів злочинної групи до місця вчинення злочину, перевезення викраденого майна з місця вчинення злочину тощо) (п. 28 ППВСУ «Про судову практику у справах про злочини проти власності» від 6листопада 2008р. № 10 //ЗП. - С. 430).

Автомобіль або інший транспортний засіб може визнаватися знаряддям викраден­ня майна, якщо він був одним із необхідних засобів вчинення викрадення, коли значна кількість майна могла бути вилучена і переміщена тільки за його допомогою (ВВСУ. - 2000. - № 3. - С. 17).

Якщо при провадженні досудового слідства не визнано знаряддям злочину пред­мет, який використано для досягнення злочинної мети, дане питання вирішується судом (ВВСУ. - 2000. - № 3. - С. 17).

Засоби та знаряддя вчинення злочину можуть бути призначені тільки для злочин­ної мети (наприклад, виготовлена отрута для вбивства) або рівною мірою можуть використовуватись і для інших цілей (наприклад, папір та фарби - для фальшування грошей і живопису).

1.  Пристосування засобів чи знарядь для вчинення злочину - це будь-які дії з ви­готовлення або зміни предметів, унаслідок чого вони стають придатними чи більш зручними, або більш ефективними для відповідного застосування.
2.  Підшукування співучасників - це будь-які дії по притягненню, залученню до вчинення злочину інших осіб: виконавця (співвиконавця), організатора, підбурювача або пособника. Як готування до злочину кваліфікуються і невдалі підмова та пособ- ництво, що мають місце в тих випадках, коли особа не сприймає, відкидає пропозицію підбурювача чи пособника вчинити злочин. Наприклад, вона не дає згоди бути вико­навцем вбивства. У цих ситуаціях немає згоди на спільне вчинення злочину, тому немає і співучасті. Тут діяльність підбурювача чи пособника являє собою створення умов для вчинення злочину у вигляді підшукання співучасників.
3.  Змова на вчинення злочину - це попередній зговір двох або більше осіб з метою спільного вчинення злочину (див. коментар до ч. 2 ст. 28 КК).
4.  Усунення перешкод - це ліквідація, позбавлення від перепон, які заважають вчиненню злочину, здійсненню злочинного наміру.
5.  Інше умисне створення умов для вчинення злочину - це найрізноманітніші дії, що створюють можливість для вчинення злочину. Наприклад, підготовка місця здій­снення злочину, сховища для приховування викраденого, запобігання розкриттю за­планованого злочину, бо вони роблять можливим його вчинення, тощо.

Підшукування і пристосування засобів чи знарядь для вчинення злочину, підшу­кання співучасників, змова на вчинення злочину, усунення перешкод також охоплю­ються поняттям створення умов для вчинення злочину, бо є їх різновидами, але, враховуючи їх поширення, законодавець виділяє їх у самостійні види готування до злочину.

1.  Готування до злочину необхідно відмежовувати від виявлення умислу. Під ви­явленням умислу розуміють прояв особою тим чи іншим способом (усно, письмово, іншим шляхом) наміру вчинити певний злочин. Відповідно до ст. 11 КК злочином визнається передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія чи без­діяльність), вчинене суб’єктом злочину. Воно посягає на об’єкт, який знаходиться під охороною закону. Тому і початкова стадія вчинення злочину може бути проявлена лише в суспільно небезпечній дії чи бездіяльності. При виявленні умислу відсутні самі дія чи бездіяльність, тому виявлення умислу не розглядається як стадія вчинення злочину і не тягне за собою кримінальної відповідальності.

Від виявлення умислу слід відрізняти такі самостійні злочини, як погроза вбив­ством (ст. 129 КК), погроза знищення майна (ст. 195 КК), погроза вчинити викрадан­ня або використати радіоактивні матеріали (ст. 266 КК), погроза: щодо працівника правоохоронного органу (ч. 1 ст. 345 КК), щодо державного чи громадського діяча (ч. 1 ст. 346 КК), щодо захисника чи представника особи (ч. 1 ст. 398 КК), щодо служ­бової особи чи громадянина, що виконує громадський обов’язок (ч. 1 ст. 350 КК), щодо судді, народного засідателя чи присяжного (ч. 1 ст. 377 КК), щодо начальника (ч. 1 ст. 405 КК), погроза вчинення нападу на службові або житлові приміщення осіб, які мають міжнародний захист, а також погроза викрадення або позбавлення волі цих осіб з метою впливу на характер їхньої діяльності або на діяльність держав чи орга­нізацій, що вони представляють, або з метою провокації війни чи міжнародних усклад­нень (ч. 2 ст. 444 КК). У цих випадках карається не сам умисел, а суспільно небез­печне діяння (погроза), навіть якщо у погрожуючого і не було наміру в подальшому реалізувати погрозу, бо тут спричиняється безпосередня шкода відповідно безпеці життя, здоров’я, громадській безпеці, безпеці осіб, указаних у законі.

1.  Згідно з ч. 2 ст. 14 КК готування до злочину невеликої тяжкості (див. коментар до ч. 2 ст. 12 КК), тобто підшукання або пристосування засобів чи знарядь, підшу­кання співучасників або змова на вчинення такого злочину, усунення перешкод або інше умисне створення умов для вчинення такого злочину не тягне за собою кримі­нальної відповідальності.