Вищим колегіальним органом управління накопичувальною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та Накопичувального пенсійного фонду як інституційного утворення є Рада, яка обирається у кількості 14 осіб, призначених на пропорційній основі Президентом та Верховною Радою України та які здійснюють свої повноваження на громадських засадах. Строк повноважень членів Ради Накопичувального фонду становить шість років (стаття 81 Закону). Президент України призначає сім членів Ради Накопичувального фонду шляхом прийняття відповідного указу - по одному представнику від центральних органів виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, фінансів, економіки та з питань європейської інтеграції, Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Ради національної безпеки і оборони України та Пенсійного фонду. Верховна Рада України призначає шляхом прийняття відповідної постанови сім членів Ради Накопичувального фонду, в тому числі по одному представнику від застрахованих осіб, роботодавців та Національного банку України.

Отже, управління Накопичувальним пенсійним фондом здійснюється на основі трипартизму, коли в регулюванні його діяльністю беруть участь представники держави, застрахованих осіб (учасників Накопичувального пенсійного фонду) та страхувальників (роботодавців). Тобто закон не встановлює виключно державне управління діяльністю Накопичувального пенсійного фонду в Україні, а визначає принцип спів-регулювання цього фонду, яке здійснюється представниками трьох зазначених сторін.

Членом Ради Накопичувального пенсійного фонду може бути особа, яка має вищу освіту в галузі економіки, фінансів або права і при цьому має досвід роботи в органі законодавчої влади або на керівних посадах у центральних органах виконавчої влади, у фінансових установах, у профспілкових об'єднаннях чи має досвід наукової роботи за фінансовою, економічною або юридичною тематикою. Тобто Закон встановлює певні кваліфікаційні вимоги до членів Ради, що відповідає вимогам статті 9 Директиви Парламенту і Ради Європи "Про діяльність і нагляд за установами професійного (трудового) пенсійного забезпечення".

Відповідно до статті 82 Закону до виключних повноважень Ради віднесено такі питання, як: визначення за результатами тендера компаній з управління активами, зберігача та аудитора Накопичувального фонду; затвердження основних напрямів інвестиційної політики та нормативів інвестування коштів Накопичувального фонду і змін до них; заслуховування та затвердження щорічних звітів про результати роботи компаній з управління активами, зберігача та радника з інвестиційних питань. Крім того, Рада може прийняти рішення про доцільність та умови залучення радника з інвестиційних питань і укласти з ним відповідний договір. Таким чином, учасники Накопичувального фонду опосередковано впливають на напрями інвестування належних їм коштів, що відповідає вимогам міжнародних стандартів, які розглядаються в основних підрозділах роботи.

Радник з інвестиційних питань (стаття 84 Закону) залучається за рішенням Ради Накопичувального фонду з метою надання консультацій і порад під час розроблення проектів основних напрямів інвестиційної політики і нормативів інвестування коштів Накопичувального фонду та умов проведення тендера для визначення компаній з управління активами та технічного супроводу проведення тендерів. Він також збирає та аналізує поточну інформацію та дані щодо інвестиційних та економічних умов на національному та зарубіжному ринках, які пов'язані або можуть вплинути на ефективність інвестування коштів Накопичувального фонду з метою поліпшення інвестиційної дохідності Накопичувального фонду. Крім того, на нього покладаються обов'язки щомісячно аналізувати роботу компаній з управління активами та зберігача та надавати про це письмові звіти Раді Накопичувального фонду.

Адміністративне управління Накопичувальним фондом здійснює виконавча дирекція Пенсійного фонду, а управління пенсійними активами Накопичувального фонду здійснюється компаніями з управління активами (стаття 78 Закону). Кошти Накопичувального пенсійного фонду зберігаються на рахунках лише одного банку - зберігача Накопичувального пенсійного фонду. Компанії з управління активами та банк-зберігач обираються на конкурсній основі за результатами проведення тендера відповідно до правил, встановлених у Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Функції адміністративного управління Накопичувальним фондом покладені на виконавчу дирекцію Пенсійного фонду, який здійснює управління солідарним пенсійним фондом коштів України (частина третя статті 63 Закону). До цих функцій, зокрема, належать:

1) матеріально-технічне забезпечення роботи Ради Накопичувального фонду, яке здійснюється виконавчою дирекцією Пенсійного фонду;

2) забезпечення розробки та подання на затвердження Ради Накопичувального фонду проектів основних напрямів інвестиційної політики та нормативів інвестування коштів Накопичувального фонду;

3) укладання за рішенням Ради Накопичувального фонду договорів з радником з інвестиційних питань, компаніями з управління активами, зберігачем та аудитором Накопичувального фонду;

4) ведення системи персоніфікованого обліку;

5) підготовка звітів та звітування про стан коштів Накопичувального пенсійного фонду;

6) підготовка інформації, яка підлягає опублікуванню, та щорічне безоплатне інформування кожного учасника Накопичувального пенсійного фонду про стан та розмір належних йому накопичених коштів.

Виконавча дирекція повинна інформувати учасників Накопичувального пенсійного фонду про умови і порядок отримання довічної пенсії або одноразової виплати за рахунок коштів Накопичувального фонду та про показники, які застосовуються для розрахунку розміру довічної пенсії. Виконавча дирекція також зобов'язана забезпечувати своєчасне та в повному обсязі перерахування коштів Накопичувального фонду, належних застрахованим особам - учасникам фонду, для оплати договорів страхування довічних пенсій або одноразової виплати та інформувати про це компанії з управління активами.

Виконавча дирекція наділена повноваженнями давати розпорядження банку-зберігачу Накопичувального пенсійного фонду про перерахування коштів Накопичувального фонду для оплати видатків, пов'язаних з адміністративним управлінням Накопичувальним фондом, винагороди раднику з інвестиційних питань, компаніям з управління активами та зберігачу.

Ведення персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є однією з найважливіших функцій виконавчої дирекції Пенсійного фонду. Персоніфікований облік містить відомості про застраховану особу - учасника фонду і стан його пенсійних активів, які обліковуються на накопичувальному пенсійному рахунку. Саме на основі даних персоніфікованого обліку у майбутньому будуть підтверджуватися права кожної застрахованої особи - учасника Накопичувального пенсійного фонду на отримання пенсій за рахунок цього фонду, а також встановлюватиметься розмір пенсії, яка виплачуватиметься. Така організація обліку та підтвердження пенсійних прав особи, яка бере участь у накопичувальному пенсійному забезпеченні, цілком відповідає прийнятим міжнародним нормам та стандартам у цій сфері, але вимагає повного дотримання вимог щодо захисту інформації, що накопичується в системі персоніфікованому обліку.

Захист інформації про громадян, яка накопичується в будь-яких автоматизованих системах, регулюється нормами законів України "Про інформацію" [420][543] та "Про захист інформації в автоматизованих системах" [421][544]. Але застосування норм цих законів до захисту даних персоніфікованого обліку в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування потребує розробки відповідних нормативно-правових актів уповноваженими державними органами, які мають регулювати питання як технічного, так і правового захисту даних про громадян на всіх етапах утворення та використання даних персоніфікованого обліку системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Питанням управління коштами Накопичувального пенсійного фонду присвячені статті 85-96 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Управління коштами Накопичувального фонду здійснюється не менше ніж трьома компаніями з управління активами, визначеними Радою Накопичувального фонду за результатами тендера, та з якими Пенсійним фондом укладені відповідні договори.

Компанії з управління активами обиратимуться на п'ять років з можливістю продовження строку дії договору додатково ще до двох років шляхом щорічного продовження цього строку за рішенням Ради Накопичувального фонду (стаття 85 Закону). Для управління коштами Накопичувального фонду можуть обиратись як українські, так і іноземні компанії з управління активами, які відповідають вимогам, визначеним Законом. Зокрема, для управління коштами Накопичувального фонду можуть бути обрані компанії, які:

1) мають не менше п'яти років досвіду роботи з управління активами на фінансових ринках України та/або світу, перелік яких визначається в технічному завданні тендера;

2) мали одночасно в управлінні активи в сумі, розмір якої встановлюється в технічному завданні тендера;

3) підтримують власний капітал, який визначається згідно із законодавством України, у сумі, еквівалентній 1 млн. євро за офіційним обмінним курсом Національного банку України на день подання заяви на отримання ліцензії;

4) відповідають вимогам Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо кваліфікаційного рівня та досвіду роботи фахівців, які безпосередньо виконуватимуть функції, передбачені технічним завданням тендера.

Такі вимоги українського законодавства відповідають вимогам Директиви Парламенту і Ради Європи "Про діяльність і нагляд за установами професійного (трудового) пенсійного забезпечення".

Компанія з управління активами, яка є іноземною юридичною особою, може брати участь у тендері, якщо вона створена і зареєстрована в країні, законодавством якої передбачено державний нагляд за діяльністю компаній з управління активами. А у разі обрання такої компанії за результатами тендера для управління коштами Накопичувального пенсійного фонду в Україні, вона зобов'язана у двомісячний термін після проведення тендера створити відповідно до законодавства України юридичну особу і повністю сформувати за власний рахунок її статутний фонд відповідно до вимог законодавства України. Створена юридична особа зобов'язана отримати ліцензію Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на провадження професійної діяльності з управління активами в частині пенсійних активів і виконувати всі умови щодо управління активами, передбачені українським законодавством. Договори з юридичними особами, утвореними іноземними компаніями, обраними за результатами тендера, укладаються Пенсійним фондом у місячний термін після отримання ними ліцензії. Такий договір повинен передбачати солідарну відповідальність цієї юридичної особи і її іноземного засновника.