Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного  та касаційного оскарження  рішення суду. Аналогічні  норми містяться в ст. 12 Закону України "Про судоустрій України" та в процесуальному законодавстві (п. 6 ч. 1 ст. 7, ст. 13 Кодексу адміністративного судочинства України). Завдяки перегляду судових рішень забезпечується реалізація права на захист. Перегляд судових рішень вищестоящим судом має на меті забезпечення ухвалення судами законних та обґрунтованих рішень, недопущення будь-якого порушення законодавства, прав, свобод та законних інтересів учасників процесу. Крім того, завдяки перегляду рішень вищестоящі суди мають виявляти слабкі сторони діяльності інших судів, робити узагальнення та надавати відповідні роз'яснення з метою забезпечення однакового застосування законодавства судами всіх рівнів, формування судової практики.

Перегляд судових рішень в адміністративному судочинстві реалізуються в чотирьох формах: апеляційне провадження; касаційне провадження; провадження за винятковими обставинами та провадження за нововиявленими обставинами.

В ході апеляційного провадження судом переглядається судове рішення в адміністративній справі з юридичної та фактичної сторони, тобто перевіряється законність та обґрунтованість судового рішення. Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції, переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Але суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи. Крім того, в апеляційному порядку можуть досліджуватися нові докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи суду апеляційної інстанції або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо суд визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог процесуального законодавства.    Апеляційному провадженню притаманні стадії (відкриття апеляційного провадження, підготовка справи до розгляду, розгляд та ухвалення рішення).

Судами апеляційної інстанції є апеляційні адміністративні суди, у межах територіальної юрисдикції яких знаходяться відповідні місцеві адміністративні суди, що ухвалили рішення та Вищий адміністративний суд України (в окремих випадках).

Законодавством про адміністративне судочинство надається можливість звернутися до суду апеляційної інстанції з вимогою про перегляд рішення суду першої інстанції, що не набрало законної сили, тобто право на апеляційне оскарження. До суб'єктів апеляційного оскарження відносяться сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.  Наявність останньої категорії суб'єктів викликана особливим характером справ, що розглядаються та вирішуються адміністративним судом - публічно-правовий характер справ. Сторони мають право апеляційного оскарження незалежно від того особисто вони приймали участь у розгляді справи чи ні. Як вже зазначалось, наявність права апеляційного оскарження не ставиться в залежність від участі у розгляді справи й для  прокурора (ч. 4 ст. 61 Кодексу адміністративного судочинства України). Специфіка передбачена для адміністративних справ щодо оскарження нормативно-правових актів. Так, якщо про відкриття провадження було своєчасно опубліковано оголошення, то вважається, що всі заінтересовані особи повідомлені належним чином. Тому, якщо зазначені особи не брали участі у справі, то вони не мають права оскаржувати судові рішення, а їх скарги залишаються без розгляду.

Об'єктом  апеляційного оскарження в адміністративному судочинстві є судові рішення, що не набрали законної сили, якщо законом передбачена можливість їх оскарження. 

В апеляційному порядку можуть бути оскаржені повністю або частково постанови суду першої інстанції та ухвали суду першої інстанції, які оформлені у вигляді окремого документа. На інші ухвали можуть бути викладені заперечення, що заносяться до апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції, а також на ухвалу суду першої інстанції подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судом рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції. Особа, яка звертається з апеляційною скаргою повинна сплатити судовий збір.

Суд першої інстанції після одержання всіх апеляційних скарг у справі від осіб, які подали заяви про апеляційне оскарження, або через три дні після закінчення строку на подання апеляційної скарги надсилає їх разом зі справою до адміністративного суду апеляційної інстанції. Апеляційні скарги, що надійшли після направлення справи до адміністративного суду апеляційної інстанції, не пізніше наступного дня після їх надходження направляються до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Строки апеляційного оскарження обчислюються згідно із загальними правилами адміністративного судочинства. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення (або складання, коли  складення постанови у повному обсязі відбувається в межах 5 днів). Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було прийнято без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня вручення їй копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Пропущення строку на подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги тягне за собою залишення таких заяв та скарг без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не визнає причину пропущення строку апеляційного оскарження поважною. Але в справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій, щодо уточнення списку виборців, щодо скасування реєстрації кандидатів на пост Президента України тощо не може бути поновлений строк оскарження, а апеляційна скарга залишається без розгляду.

Крім порядку подання та строків адміністративне процесуальне законодавство регулює й вимоги до форми і змісту заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Так, вони мають подаватись у письмовій формі. В заяві про апеляційне оскарження крім реквізитів суду першої інстанції та особи, яка подає заяву, зазначається постанова або ухвала, що оскаржується. Заява відіграє роль попередника про подальше надходження апеляційної скарги. 

В апеляційній скарзі зазначається:

1) найменування адміністративного суду апеляційної інстанції, до якого подається скарга;

2) ім'я (найменування), поштова адреса особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) дата подання заяви про апеляційне оскарження;

4) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції;

5) обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права;

6) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про витребування нових доказів, про виклик свідків тощо;

7) перелік матеріалів, які додаються.

В апеляційній скарзі зазначається, чи бажає особа брати участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи просить суд розглянути справу за її відсутності.

Якщо в апеляційній скарзі наводяться нові докази, які не були надані до суду першої інстанції, то у ній зазначається причина, з якої ці докази не були надані.

В день надходження до суду апеляційної інстанції адміністративна справа реєструється та не пізніше наступного дня передається в порядку черговості судді-доповідачу.

Якщо апеляційна скарга відповідає вказаним вище вимогам, то суддя-доповідач протягом трьох днів постановляє ухвалу  про відкриття апеляційного провадження. Якщо не відповідає, то апеляційна скарга відповідно до загальних правил може бути залишена без руху, повернута або у відкритті апеляційного провадження може бути відмовлено, про що постановляються ухвали, які підлягають оскарженню в касаційному порядку.

Після відкриття апеляційного провадження в адміністративній справі реалізується наступна стадія - підготовка справи до апеляційного розгляду. Метою цієї стадії є забезпечення своєчасного, всебічного та об'єктивного розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Підготовка справи здійснюється суддею-доповідачем протягом десяти днів після відкриття апеляційного провадження. Суддя-доповідач виконує відповідні дії: з'ясовує склад учасників адміністративного процесу; надсилає копії ухвали про відкриття апеляційного провадження особам, які беруть участь у справі, разом з копіями заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, інформацією про їхні права та обов'язки і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на апеляційну скаргу; з'ясовує обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, як на підставу своїх вимог і заперечень; з'ясовує, які обставини визнаються та які заперечуються особами, що беруть участь у справі; пропонує особам, що беруть участь у справі, подати нові докази, на які вони посилаються, або витребовує їх за клопотанням особи, що подала апеляційну скаргу, або з власної ініціативи; вирішує інші письмово заявлені клопотання осіб, які беруть участь у справі; вирішує питання про можливість письмового провадження у суді апеляційної інстанції тощо. Специфіка адміністративного судочинства зумовила появу й такого інституту як приєднання до апеляційної скарги. Суть його полягає у праві особи, яка бере участь у справі, а також особи, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси чи обов'язки, у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду приєднатися до апеляційної скарги, підтримавши її вимоги. При чому, за подання заяви про приєднання до апеляційної скарги судовий збір не сплачується (ст. 192 Кодексу адміністративного судочинства України).

Після проведення зазначених підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду.

Розгляд справи в апеляційному провадженні має свою специфічну мету - перегляд судових рішень з точки зору їх законності та обґрунтованості, тому хоча судовий розгляд відбувається за правилами розгляду справи судом першої інстанції, окремі положення адміністративного судочинства діють тут своєрідно.  

Як вже зазначалось, апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів. Підготовча частина судового засідання починається з того, що головуючий відкриває судове засідання, вирішуються клопотання осіб, які беруть участь у справі  та здійснюються інші підготовчі дії як при розгляді справи судом першої інстанції.