Центральною стадією адміністративного судочинства є розгляд справи та ухвалення судового рішення.

Метою стадії судового розгляду є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування фактичних обставин справи в судовому засіданні, та ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення в адміністративній справі на підставі дотримання процесуального законодавства. Досягнення мети судового розгляду можливе лише у випадку здійснення його у суворій відповідності до вимог адміністративного процесуального законодавства, з дотриманням належної процесуальної форми.

Судовий розгляд справи здійснюється у відкритому судовому засіданні. Справу або її частину може бути розглянуто у закритому судовому засіданні, коли суд дійде висновку, що відкритий розгляд може призвести до розголошення державної або іншої охоронюваної законом таємниці, до створення небезпеки для особистого та сімейного життя людини, порушить інтереси малолітньої чи неповнолітньої особи. Під час розгляду справи або її частини у закритому судовому засіданні можуть бути присутні лише особи, які беруть участь у справі, а в разі необхідності - експерти, спеціалісти, перекладачі та свідки. Розгляд справи у закритому судовому засіданні провадиться з додержанням усіх правил адміністративного судочинства. Про розгляд справи у закритому судовому засіданні адміністративний суд постановляє ухвалу.

Судове засідання проводиться у спеціально обладнаному приміщенні - залі судових засідань. Суд може проводити окремі процесуальні дії в разі необхідності за межами приміщення суду.

При розгляді справи судом першої інстанції головуючим у судовому засіданні є суддя, який здійснював підготовче провадження. Головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного і об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для вирішення справи. Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.

Кодекс адміністративного судочинства України закріпив в ст. 134 обов'язки присутніх у залі судового засідання. Так, усі присутні при вході суду до залу судового засідання та при виході повинні встати. Постанову суду присутні в залі заслуховують стоячи. Учасники судового процесу дають пояснення, показання, відповідають на запитання та ставлять запитання стоячи і лише після надання їм слова головуючим в судовому засіданні. Відступ від цих правил допускається з дозволу головуючого у судовому засіданні. Учасники судового процесу, а також усі присутні в залі судового засідання зобов`язані додержуватись у судовому засіданні встановленого порядку і беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого у судовому засіданні. Усі учасники судового процесу, звертаючись до судді, вживають слова "Ваша честь".  Усі документи та інші матеріали передаються головуючому в судовому засіданні через судового розпорядника.

Головуючий має право застосувати заходи процесуального примусу до осіб, які порушують встановлені правила в суді або перешкоджають здійсненню адміністративного судочинства. Так, ч. 1 ст. 269 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає чотири види заходів процесуального примусу (попередження, видалення із залу судового засідання, тимчасове вилучення доказів для дослідження судом та привід). Крім того, ст.185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за прояви неповаги до суду.

Судовий розгляд адміністративної справи складається з чотирьох  частин: вступної (підготовчої), безпосереднього розгляду по суті, завершувальної (судові дебати) та прийняття судового рішення.  Всі частини мають свої завдання та полягають у здійсненні судом та учасниками процесу певних процесуальних дій, становлять в своїй сукупності єдиний процес.

Вступна частина (підготовча) зумовлює ефективність проведення судового засідання. Процесуальні дії, що їй притаманні, спрямовані на перевірку наявності всіх умов, які необхідні для розгляду й вирішення адміністративної справи в даному судовому засіданні (чи може адміністративна справа бути розглянута за такого складу суду, за такої явки учасників процесу, при наявності таких доказів).

Судове засідання відкриває головуючий, який оголошує, яка справа буде розглядатись.

Після цього він роз'яснює перекладачеві його права і обов'язки та попереджає його під розписку про кримінальну відповідальність за заздалегідь неправильний переклад і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Потім головуючий приводить перекладача до присяги, текст якої закріплений в ст. 125 Кодексу адміністративного судочинства України. Присяга проголошується перекладачем усно, після чого він підписується під текстом присяги. Підписаний перекладачем текст присяги та розписка приєднуються до справи. Такий порядок судового розгляду зумовлений тим, що всі  процесуальні дії мають бути зрозумілими для учасників процесу, а це вимагає участі в адміністративній справі належним чином допущеного перекладача.

Секретар судового засідання повідомляє суд про здійснення повного фіксування судового процесу, про умови фіксування (розташування мікрофонів та необхідність промовця говорити в мікрофон, недопустимість одночасних виступів учасників судового процесу, дотримання тиші в залі судового засідання). Судовий розгляд адміністративної справи відбувається  з повним фіксуванням процесу технічними засобами.

Секретар судового засідання доповідає судові, хто з викликаних у справі осіб з'явився в судове засідання, чи вручені повістки тим, хто не з'явився, та які є відомості про причини їх неприбуття.

Суд встановлює особу тих учасників, що з'явилися, а також перевіряє повноваження посадових, службових осіб і представників, зокрема перевіряється правильність оформлення повноважень представників, вивчається коло їх повноважень.

Головуючий у судовому засіданні оголошує склад суду, а також прізвища експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання і роз'яснює особам, які беруть участь у справі та прибули в судове засідання, їх право заявляти відводи. Склад суду під час розгляду та вирішення адміністративної справи є незмінним й в разі неможливості судового розгляду одним із суддів до судового розгляду залучається інший суддя і розгляд справи починається спочатку.

Підстави для відводу (самовідводу) судді, секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача, порядок вирішення відводу, що був заявлений і наслідки його задоволення передбачені в ст.ст. 27-32 Кодексу адміністративного судочинства України. Слід зазначити, що підстави відводу (самовідводу) містять оціночні поняття, які в Кодексі не розтлумачені, що може викликати деяку плутанину та неоднакове застосування на практиці цих норм.

Право осіб, які є учасниками процесу, заявляти відводи спрямовано на забезпечення об'єктивності розгляду справи, створює впевненість, що справа буде розглянута та вирішена у точній відповідності до вимог процесуального та матеріального законів, у точній відповідності з дійсними процесуальними правами та обов'язками цих осіб (ЦПП с.с. 267-268). 

Головуючий у судовому засіданні роз'яснює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їхні права та обов'язки, також зазначеним особам видається пам'ятка про їхні права та обов'язки.

Експерту та спеціалісту головуючим також роз'яснюються їх права та обов'язки. А експерта, крім цього, головуючий попереджає під розписку про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків або за надання завідомо неправдивого висновку. Це пояснюється відмінністю статусу експерта та спеціаліста в судовому процесі та різним значенням результату їх процесуальної діяльності. Так, висновок експерта є доказом по справі, а спеціаліст надає лише допомогу в формі консультацій чи письмових роз'яснень, що не замінює висновку експерта та не має сили доказу. Також, головуючий приводить експерта до присяги, текст якої закріплений в ст. 131 Кодексу. Присяга проголошується експертом усно, після чого він підписує текст присяги. Дія присяги поширюється й на ті випадки, коли висновок був складений до проголошення присяги. Підписаний експертом текст присяги та розписка приєднуються до справи. Якщо експертиза призначається під час судового розгляду, права, обов'язки експерта і його відповідальність роз'яснюється головуючим одразу після залучення його до участі у судовому процесі.

Після роз'яснення учасникам процесу їх процесуальних прав та обов'язків, суд вирішує клопотання по справі. Клопотання осіб, які беруть участь у справі, вирішуються судом негайно після того, як буде заслухана думка решти присутніх осіб, які беруть участь у справі, про що постановляється ухвала. Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню протягом судового розгляду справи. Клопотання полягає у зверненій до суду заяві, що містить прохання особи, яка бере участь у розгляді справи, про здійснення певних процесуальних дій, що потрібні для правильного вирішення справи.

Зазначений порядок проведення вступної (підготовчої) частини судового розгляду буде мати місце, якщо по справі не буде виявлено перешкод для проведення судового засідання. Але в деяких випадках існують умови, що перешкоджають нормальному розвитку процесу. Такими умовами є:

1) неприбуття у судове засідання сторони (сторін) або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені повістки;

2) неприбуття у судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;

3) неприбуття у судове засідання відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;

4) неприбуття особи, яка бере участь у справі, якщо суд визнав обов'язковою особисту участь цієї особи у судовому розгляді. Викликати сторони для особистих пояснень можна і тоді, коли у судовому розгляді беруть участь їхні представники.

В зазначених випадках суд відкладає розгляд справи (ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України). Відкладення розгляду справи є перервою судового розгляду на певно визначений строк для забезпечення умов правильного розгляду та вирішення справи по суті.

Нез'явлення в судове засідання без поважних причин представника або неповідомлення ним про причини нез'явлення не є перешкодою для розгляду справи. Проте за клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд.

У разі повторного неприбуття позивача,  належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Вищезазначені наслідки застосовуються й у разі, якщо сторона без поважних причин залишить зал судового засідання.