Під час відтворення звукозапису, демонстрації відеозапису особистого характеру, а також при їх дослідженні застосовуються правила щодо оголошення і дослідження змісту особистих паперів, записів телефонних розмов, телеграм та інших особистих видів кореспонденції (ст.ст. 144, 146 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису провадяться в залі судового засідання або в іншому спеціально підготовленому для цього приміщенні з відображенням у журналі судового засідання основних технічних характеристик обладнання та носіїв інформації і зазначенням часу демонстрації. Після цього суд заслуховує пояснення осіб, які беруть участь у справі.

У разі необхідності відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису можуть бути повторені повністю або у певній частині.

З метою з'ясування відомостей, що містяться у звуко - і відеозаписах, судом може бути залучено спеціаліста або призначено експертизу.

Заява про фальшивість звуко - і відеозаписів вирішуються в порядку, передбаченому щодо заяв про фальшивість письмових доказів (ст.ст. 143, 146 Кодексу адміністративного судочинства України)..

           Речові та письмові докази, яких не можна доставити до суду, оглядаються і досліджуються судом за місцем їх знаходження. Про проведення огляду на місці суд постановляє ухвалу.

Огляд доказів на місці проводить суд з повідомленням про це осіб, які беруть участь у справі, а у разі необхідності - з викликом експертів, спеціалістів, перекладачів і свідків.

Про огляд доказів на місці складається протокол, з яким ознайомлюються усі присутні особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі та який підписується секретарем судового засідання і суддею.

Присутні особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти та перекладачі мають право подавати свої зауваження на протокол огляду, які додаються до протоколу.

  Якщо в адміністративній справі була призначена та проведена експертиза, то суд досліджує висновок експерта, що надається у письмовій формі та приєднується до справи. Слід зазначити, що Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає випадків обов'язкового призначення та проведення судових експертиз, хоча у випадку оскарження незаконного правового акту, було б доцільно проведення правових експертиз. Висновок експерта оголошується у судовому засіданні (ст. 148  Кодексу адміністративного судочинства України). Суд має право у судовому засіданні запропонувати експерту дати усне пояснення до свого висновку. Для роз'яснення і доповнення висновку експерта експертові можуть бути задані питання. Якщо висновок експерта буде визнаний неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншим експертам. У разі визнання висновку експерта необґрунтованим або таким, що суперечить матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові.

Як й у вступній частині судового розгляду, суд може відкласти розгляд справи або оголосити по справі перерву.

 Так, при неможливості розгляду справи у зв'язку з необхідністю заміни судді (в результаті задоволення заяви про відвід чи з інших причин) або залучення до участі у справі інших осіб, суд відкладає розгляд справи.

При неможливості продовження розгляду справи у зв'язку з необхідністю надання нових доказів або в інших необхідних випадках суд оголошує перерву на час, необхідний для цього залежно від обставин розгляду справи.

Суд, відкладаючи розгляд справи або оголошуючи перерву у її розгляді, встановлює дату і час нового судового засідання, про що повідомляє під розписку учасникам судового процесу, які були присутніми в судовому засіданні. Тих учасників судового процесу, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі у процесі, викликають в судове засідання на призначену дату повістками.

При відкладенні розгляду справи суд повинен допитати свідків, які з'явилися. Тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідків можна не допитувати і викликати знову.

Якщо розгляд справи було відкладено, новий її розгляд починається спочатку. Але якщо сторони не наполягають на повторенні наданих раніше пояснень осіб, які беруть участь у справі, якщо склад суду не змінився і до участі в справі не було залучено третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, суд продовжує провадження у справі зі стадії, на якій розгляд справи було відкладено.

Якщо в розгляді справи було оголошено перерву, провадження у справі після її закінчення продовжується зі стадії, на якій воно було перервано.

Головуючий у судовому засіданні після з'ясування всіх обставин справи та перевірки їх доказами надає сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, можливість дати додаткові пояснення чи надати додаткові докази.

У зв'язку з додатковими поясненнями осіб, які беруть участь у справі, суд може задавати питання іншим учасникам судового процесу.

Вислухавши додаткові пояснення і дослідивши додаткові докази, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.

Завданням завершувальної частини (судових дебатів) є підведення підсумків проведеного з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами особами, які беруть участь у розгляді адміністративної справи. Судові дебати складаються з промов осіб, які беруть участь у справі, у яких вони висловлюють свою думку з приводу вирішення адміністративної справи, що розглядається, дають оцінку доказам, що досліджувались в ході судового засідання, роблять висновки про встановлення чи не встановлення фактів, які мають значення для законного та обґрунтованого розгляду справи. У цих промовах можна посилатись лише на обставини і докази, які досліджені у судовому засіданні.

У дебатах першому надається слово позивачеві, його представнику, а потім - відповідачеві, його представнику.

Кодекс адміністративного судочинства України не містить норми щодо черговості участі в судових дебатах органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб. За аналогією з цивільним судочинством особи, які діють на захист прав, свобод та законних інтересів інших осіб, виступають у судових дебатах першими, а за ними виступають особи, в інтересах яких відкрито провадження по справі.

Третя особа, яка заявила самостійні вимоги на предмет спору, її представник виступають після сторін у справі.

Треті особи без самостійних вимог, їх представники виступають у дебатах після особи, на стороні якої вони беруть участь.

За клопотанням сторін чи третіх осіб у дебатах можуть виступати лише їхні представники.

Суд не вправі обмежувати тривалість дебатів певним часом. Головуючий в судовому засіданні може спинити промовця лише тоді, коли він виходить за межі справи, що розглядається. З дозволу суду після закінчення судових дебатів промовці можуть обмінятися репліками.

Якщо під час судових дебатів виникає необхідність з'ясування нових обставин, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів, суд постановляє ухвалу про повернення до з'ясування обставин у справі. Після закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами судові дебати проводяться у загальному порядку.

Судові дебати відіграють для суду позитивну роль, мають суттєве значення, оскільки допомагають правильно та всебічно оцінити докази у справі й постановити законне та обґрунтоване судове рішення.

Після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально призначеного для ухвалення судових рішень приміщення) для ухвалення рішення у справі, оголосивши орієнтовний час його проголошення (ст. 153 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо під час ухвалення рішення виявиться потреба з'ясувати будь-яку обставину через повторний допит свідків або через іншу процесуальну дію, суд, поновлює судовий розгляд справи, про що постановляє ухвалу.  Розгляд справи у цьому разі провадиться виключно у межах з'ясування обставин, що потребують додаткової перевірки.

Після закінчення відновленого розгляду справи суд відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення або, якщо проведення необхідних процесуальних дій у даному судовому засіданні виявилося неможливим, приймає ухвалу про відкладення розгляду справи чи оголошення перерви.

При ухваленні судового рішення ніхто не має права бути присутнім у нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу (ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд вправі перервати нараду лише для нічного відпочинку. Під час перерви судді не мають права спілкуватися з особами, які беруть участь у справі. Під час перебування в нарадій кімнаті суддя не має права розглядати інші судові справи. Судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення рішення в нарадчій кімнаті. Таємниця нарадчої кімнати відіграє подвійну роль. Вона, по-перше, забезпечує належність винесення судового рішення, що передбачає неможливість присутності у кімнаті будь-кого крім суддів, які слухали справу; по-друге, підтримує юридичний та моральний авторитет судового рішення (Педько, с. 145)

Заключною частиною стадії судового розгляду є ухвалення судового рішення по справі. Завданням цієї частини є вирішення справи по суті, що має форму судового рішення та проголошення його.

Судові рішення в адміністративних справах є двох видів:

1. Судове рішення, яким суд вирішує спір по суті, ухвалюється у формі постанови.
2. Судове рішення, яким суд зупиняє чи закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або приймає рішення щодо інших процесуальних дій, клопотань,  постановляється у формі ухвали.

Вимоги до судового рішення:

1. Законність. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги адміністративного судочинства, вирішив справу чи окреме питання відповідно до чинного законодавства. Законність пов'язана з ухваленням судового рішення відповідно до норм матеріального права та при точному дотриманні норм процесуального права.
2. Обґрунтованість. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, а судом зроблені відповідні правильні висновки з зібраного доказового матеріалу.
3. Повнота судового рішення означає, що судом вирішені всі заявлені позовні вимоги, вказаний їх розмір, питання про негайне виконання та судові витрати.
4. Точність. Судове рішення повинно бути безпомилково викладено та в ньому повинні бути проведені та викладені безпомилкові підрахунки.
5. Ясність судового рішення має прояв у обов'язку суду вказати повну та правильну назву сторін та інших осіб, які беруть участь у розгляді адміністративної справи, чітко сформулювати своє судження відносно їх прав та обов'язків для забезпечення належного виконання.

Суд приймає постанову іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Постанова приймається, складається та підписується в нарадчій кімнаті складом суду, який розглядав дану справу.