Звання Президента України охороняється законом і зберігається за ним довічно, якщо тільки Президент України не був усунутий з поста в порядку імпічменту.
   Недоторканність Президента України означає, що він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, затриманий чи заарештований тільки після усунення його з посади в порядку імпічменту. Обшук, затримання Президента України або огляд його особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення, а також порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції і вжиття інших заходів, що відповідно до закону обмежують його права і свободи, допускаються тільки в разі дострокового припинення його повноважень у порядку імпічменту, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.
   Повноваження Президента України регламентовані статтею 106 Конституції України. Згідно з цією статтею Президент України:
   1) забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави;
   2) звертається з посланнями до народу та із щорічними й позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України;
   3) представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори і укладає міжнародні договори України;
   4) приймає рішення про визнання іноземних держав;
   5) призначає і звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі й відкличні грамоти дипломатичних представників
іноземних держав;
   6) призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України відповідно до статті 156 Конституції України, проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою;
   7) призначає позачергові вибори до Верховної Ради України у строки, встановлені Конституцією України;
   8) припиняє повноваження Верховної Ради України, якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися;
   9) призначає за згодою Верховної Ради України Прем'єр-міністра України; припиняє повноваження Прем'єр-міністра України і приймає рішення про його відставку;
   10) призначає за поданням Прем'єр-міністра України членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адмініст рацій і припиняє їхні повноваження на цих посадах;
   11) призначає за згодою Верховної Ради України на посаду Генерального прокурора України і звільняє його з посади;
   12) призначає половину складу Ради Національного банку України;
   13) призначає половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;
   14) призначає на посади і звільняє з посад за згодою Верховної Ради України Голову Антимонопольного комітету України, Голову Фонду державного майна України, Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України;
   15) утворює, реорганізовує і ліквідовує за поданням Прем'єр-міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади;
   16) скасовує акти Кабінету Міністрів України та акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим;
   17) є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України; призначає на посади і звільняє з них вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави;
   18) очолює Раду національної безпеки і оборони України;
   19) вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни і приймає рішення про використання Збройних Сил України в разі збройної агресії проти України;
   20) приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію і введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України;
   21) приймає в разі потреби рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує за необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації — з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою України;
   22) призначає третину складу Конституційного Суду України;
   23) утворює суди у визначеному законом порядку;
   24) присвоює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги та інші вищі спеціальні звання і класні чини;
   25) нагороджує державними нагородами; встановлює президентські відзнаки й нагороджує ними;
   26) приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні;
   27) здійснює помилування;
   28) створює в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби;
   29) підписує закони, прийняті Верховною Радою України;
   30) має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів із наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України;
   31) здійснює інші повноваження, визначені Конституцією України.
   Президент України не може передавати свої повноваження іншим особам або органам.
   Президент України на основі та на виконання Конституції України і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.
   Акти Президента України, видані в межах повноважень, передбачених пунктами 3-5, 8, 10, 14, 15, 17, 18, 21-24 статті 106 Конституції України, скріплюються підписами Прем'єр-міністра України і міністра, відповідального за акт та його виконання.
   Наведена сукупність встановлених Конституцією України президентських повноважень поділяється на кілька груп:
   - повноваження, що визначають представництво України в державних зносинах, прийняття вірчих і відкличних грамот дипломатичних представництв інших держав тощо;
   - повноваження, що стосуються діяльності Верховної Ради;
   - повноваження, що стосуються призначення і звільнення з посад членів Кабінету Міністрів та інших посадових осіб;
   - повноваження у сфері забезпечення державної незалежності, національної безпеки та оборони країни;
   - повноваження, пов'язані з прийняттям до громадянства України та його припиненням, наданням притулку в Україні;
   - установчі повноваження — утворення і ліквідація за поданням Прем'єр-міністра України міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.
   Найхарактернішими для Президента України завданнями є такі:
   - забезпечення повноважень державної влади на всій території України;
   - забезпечення узгодженого функціонування та взаємодії органів державної влади;
   - участь у здійсненні законодавчої, виконавчої та судової влади, що передбачено статтями 106, 107, 113—115, 128 та іншими Конституції України.
   З пункту 31 статті 106 Конституції України випливає, що Президент України виконує не тільки повноваження, передбачені цією статтею, а й інші визначені Конституцією України повноваження. Йдеться, зокрема, про передбачене статтею 93 Конституції України право Президента на законодавчу ініціативу і визначати певні законопроекти як невідкладні; передбачене статтею 128 Конституції України право здійснювати перше призначення на посаду професійного судді та ін. Однак положення пункту 31 статті 106 Конституції України не означає, що в Основному Законі перелічені всі повноваження Президента України. Обмежений обсяг Конституції робить неможливим закріплення в ній повного і вичерпного переліку повноважень глави держави. Тому в ній зазначаються найсуттєвіші повноваження Президента України, інші ж формулюються в загальний спосіб, а потім деталізуються в законах. Це виразно можна побачити на прикладі повноважень Президента як Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України.
   Головне, що конкретні закріплені в законах повноваження Президента України мають чітко узгоджуватися з його конституційно оформленими функціями і повноваженнями. Адже положення частини другої статті 19 Конституції України, за яким органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, поширюється й на главу держави.
   У частині другій статті 106 Конституції України проголошується невідчужуваність президентських повноважень. Це означає, що особа, яка перебуває на посаді Президента України, не може передавати свої повноваження іншим особам або органам. Йдеться як про окремі повноваження глави держави, так і про всі його повноваження. Повноваження Президента України не можуть бути делеговані, перерозподілені, їх виконання не може бути доручене іншим особам чи органам. Це є юридичною гарантією належної реалізації повноважень Президента України і водночас гарантією конституційного ладу України від протиправних посягань, зокрема, від спроб нелегітимного приходу до влади. Президент України виконує свої повноваження в повному обсязі до моменту складення присяги новообраним главою держави або до моменту дострокового припинення своїх повноважень з підстав і в порядку, що передбачені статтями 108—111 Конституції України. І лише в разі дострокового припинення повноважень Президента України виконання його обов'язків (та й то з обмеженнями, передбаченими статтею 112 Конституції України) на період до обрання і вступу на пост нового Президента України покладається на Прем'єр-міністра України.
   У частині третій статті 106 Конституції України визначаються види правових актів Президента України, тобто юридичні форми, в які вкладаються рішення глави держави, прийняті в межах його компетенції. Такими актами є укази й розпорядження, які мають підзаконний характер і обов'язкові для виконання на всій території України.