2) якщо в кримінальній справі буде встановлено, що суспільнонебезпечне діяння вчинено особою у віці 11 років і до виповненнявіку, з якого можлива кримінальна відповідальність, слідчий виносить мотивовану постанову про закриття справи та застосування донеповнолітнього примусових заходів виховного характеру. Справуразом із постановою направляють прокуророві.

Неповнолітньому, щодо якого винесено постанову про закриття справи, а також його батькам або особам, що їх замінюють, перед направленням справи прокуророві надається можливість ознайомитися з усіма матеріалами справи, при цьому вони мають право користуватись послугами захисника.

Якщо встановлено, що особу, яка вчинила злочин у віці від 11 років до досягнення віку кримінальної відповідальності суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, за яке КК передбачено покарання у вигляді позбавлення волі понад 5 років, необхідно в зв'язку з цим негайно ізолювати, то за постановою слідчого або органу дізнання, за згодою прокурора за вмотивованим рішенням суду, її може бути поміщено у приймальник-розподільник для неповнолітніх на строк до ЗО діб. Участь захисника у таких справах є обов'язковою з моменту першого допиту неповнолітнього або з моменту поміщення його до приймальника-розподільника (п. 6 ст. 45 КПК);

слідчий, установивши в кримінальній справі, що суспільнонебезпечне діяння вчинено дитиною, яка досягла 11-річного віку,виносить постанову про закриття справи з додержанням вимог ч. 2ст. 7-3 КПК, про що повідомляє прокурора і службу в справах неповнолітніх за місцем проживання особи;

чинне кримінально-процесуальне законодавство передбачаєможливість звільнення неповнолітнього у віці від 16 (14) до 18 років,який вчинив злочин, від кримінальної відповідальності із застосуванням до нього примусових заходів виховного характеру.

Згідно зі ст. 9 КПК прокурор, а також слідчий за згодою прокурора, на підставі, передбаченій ч. 1 ст. 97 КК, виносять мотивовану постанову про направлення справи для вирішення питання про звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності. В цьому разі неповнолітньому з додержанням вимог статей 438 і 440 КПК пред'являють обвинувачення і після винесення постанови надають можливість ознайомлення з усіма матеріалами справи. Справу зі списком осіб, які підлягають виклику до суду, прокурор надсилає до суду.

Для звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності із застосуванням до нього примусових заходів виховного характеру необхідна сукупність таких умов:

встановлення події злочину;

злочин належить до категорії злочинів невеликої або середньої тяжкості;

можливість виправлення неповнолітнього без застосуваннякримінального покарання;

відсутність заперечення з боку неповнолітнього або його законного представника про закриття кримінальної справи за цієюпідставою.

Рішення про звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру приймає суд у порядку, передбаченому ст. 7-3 КПК.

У закордонних державах існують інші варіанти звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності, причому не судом і навіть не поліцією, а громадськістю. Наприклад, з 1989 р. у Новій Зеландії діє закон "Про дітей, молодь та їх сім'ї". Згідно з ним поліція має право передавати кримінальні справи для вирішення на сімейній конференції, яку організовує представник системи соціального забезпечення. Конференція — це зустріч правопорушника і жертви, в ній також беруть участь члени сім'ї, родичі, авторитетні у громаді люди, друзі, вчителі тощо. Під час зустрічі всі присутні досліджують факти та шукають вирішення ситуації, в тому числі з відшкодуванням шкоди. Рішення, яким неповнолітній звільняється від кримінальної відповідальності, має бути прийнято учасниками конференції одноголосно. В Новій Зеландії близько 80% кримінальних справ закривають за наслідками сімейних конференцій. Вони були настільки успішними, що нині їх проводять у Австралії, Великобританії, Нідерландах, Швеції, Бельгії1.