Процесуальна характеристика заявника.1. Заявник — це фізична особа, заяву якої, де повідомлено про злочин, прийнято органом дізнання, слідчим, прокурором чи суддею.2. Підставою участі заявника в кримінальному процесі є прийняття від нього відповідними державними органами заяви про злочин.3. Обставин, які виключають участь заявника в процесі, немає. Законодавець не встановлює жодних критеріїв, яким повинен відповідати громадянин, щоб набути статусу заявника. В разі подання заяви до компетентних органів громадянин набуває такого статусу незалежно від його віку, статі, національності, освіти, повноти викладу відомостей про злочин тощо.4. Заявник зобов'язаний: • правдиво викласти у заяві відомості про злочин, що вчинений чи готується;• подаючи скаргу приватного обвинувачення, оформити її відповідно до вимог, що встановлено до обвинувального висновку (ч. 1ст. 251 КПК).Заявник має право:  • викласти заяву своєю рідною мовою;  • користуватися послугами перекладача;• за наявності відповідних підстав — на забезпечення безпеки;• бути поінформованим про процесуальне рішення, прийняте за його заявою;• на одержання копії постанови про закриття кримінальної справи, порушеної за його заявою.5. Заявник перебуває в такому статусі від моменту прийняття компетентним органом від нього заяви про злочин до прийняття занею рішення про порушення кримінальної справи чи про відмовув її порушенні.6. Юридична відповідальність заявника:• кримінальна — за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину (ст. 383 КК).Процесуальна характеристика понятого.1. Понятий — це фізична особа, яку залучають до участі у кримінальній справі з метою засвідчення її підписом відповідності записів у протоколі виконаній процесуальній дії.Запровадження інституту