2.1. Завдання стадії

Завдання стадії судового розгляду поділяють на:

основне — вирішення питання про винуватість підсудного ійого покарання;

похідні — вирішення питання про:

цивільний позов;

долю речових доказів;

запобіжний захід;

необхідність застосування до підсудного примусового лікування;

необхідність застосування до підсудного заходів безпеки;

інші питання, визначені ст. 324 КПК.

2.2. Учасники судового розгляду

Усіх учасників судового розгляду залежно від виконуваних у цій стадії функцій поділяють на чотири групи, а саме на тих, що виконують:

юрисдикційну функцію (функцію вирішення справи, функціюправосуддя у кримінальній справі);

функцію обвинувачення (сторона обвинувачення);

функцію захисту (сторона захисту);

допоміжну функцію.

До першої групи належить суд. Судді, що входять до складу суду, мають однакові повноваження. Однак залежно від того, є суддя головуючим у судовому засіданні чи суддею, професійним суддею чи народним засідателем, їх наділено окремими специфічними Функціями для реалізації своїх повноважень. Зокрема, головуючий суддя:

керує засіданням;

підтримує порядок у судовому засіданні.

Якщо хтось із учасників судового розгляду заперечує проти дій головуючого, то це заперечення вносять до протоколу засідання. Суд має право:

поставити питання перед прокурором про порушення кримінальної справи щодо підсудного за новим обвинуваченням (ст. 276КПК) або щодо нової особи (ст. 278 КПК);

поставити питання перед прокурором про порушення кримінальної справи щодо свідка, поте

досліджувати докази, маючи при цьому активну позицію(наприклад, згідно зі ст. 300 КПК допит підсудного починає головуючий у судовому засіданні, а вже потім підсудного допитуютьпрокурор та захисник);

обрати або скасувати запобіжний захід щодо підсудного(ст. 274 КПК);

застосувати примусові заходи щодо учасників судового розгляду,які порушують розпорядок судового засідання (див. вище);

ухвалювати кінцеві рішення у кримінальній справі (про поста-новлення вироку; про закриття справи; про направлення її надодаткове розслідування).

Усі питання, що виникають під час судового розгляду справи, суд вирішує після з'ясування думки його учасників.

До тих, що виконують функцію обвинувачення (сторони обвинувачення) належать такі учасники судового розгляду.

1. Прокурор. Участь прокурора в судовому засіданні є обов'язковою, крім випадків:

якщо розглядають справи про злочини, передбачені ч. 1 ст. 27КПК;

якщо він відмовився від підтримання державного обвинувачення.

У разі неявки прокурора у кримінальній справі, де його участь є обов'язковою, справу відкладають, однак якщо його можна замінити іншим прокурором, то так і вчиняють і розгляд справи продовжують.

Щодо прокурора, який без поважних причин не з'явився в судове засідання, суд робить повідомлення прокуророві вищого рівня.

У Кримінально-процесуальному кодексі є окрема стаття, присвячена участі прокурора в стадії судового розгляду. Повноваження цього учасника визначаються його функцією, яку він реалізує в судовому засіданні, — обвинувачення (ст. 261), і яку він здійснює, керуючись вимогами закону і своїм внутрішнім переконанням. Прокурор під час судового розгляду кримінальної справи:

підтримує перед судом державне обвинувачення;

оголошує обвинувальний висновок на початку судовогослідства;

подає докази;

бере участь у дослідженні доказів (допитує підсудного, свідка,потерпілого; подає у письмовому вигляді питання, які бажає поставити експертові; допитує експерта; бере участь в огляді місця подіїтощо);

заявляє клопотання;

висловлює свою думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду;

пред'являє або підтримує пред'явлений цивільний позов, якщоцього вимагає охорона прав фізичних чи юридичних осіб або державних інтересів;

змінює пред'явлене особі обвинувачення до закінчення судового слідства (ст. 277 КПК);

відмовляється від обвинувачення, якщо під час судового розгляду дійде переконання, що дані судового слідства не підтверджують пред'явленого підсудному обвинувачення, про що складаєпостанову, в якій викладає мотиви відмови;

має право вимагати надання часу, необхідного для ознайомлення з матеріалами справи і для підготовки до участі в судовомузасіданні (прокурор, який вперше вступив у справу замість того,що вибув);

робить висновок щодо можливості закриття кримінальної справи за підставами, передбаченими пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 ст. 6 істаттями 7, 7-2, 8, 9, 10, 11-1 КПК;

бере участь у судових дебатах;

викладає свої міркування з приводу застосування кримінального закону і міри покарання щодо підсудного.

2. Потерпілий. Його участь у стадії судового розгляду кримінальної справи регламентовано в ст. 267 КПК. Згідно із цією статтею потерпілий під час судового розгляду має право:

давати показання;

заявляти відводи і клопотання;

висловлювати свою думку щодо клопотань інших учасниківсудового розгляду;

давати пояснення з приводу досліджуваних судом обставинсправи;

подавати докази;

ставити запитання свідкам, експертові, спеціалістові та підсудним;

брати участь в огляді місця вчинення злочину, речових доказів, документів;

підтримувати обвинувачення в справах, зазначених у ч. 1 ст. 27КПК (справах приватного обвинувачення);

брати участь у судових дебатах;

вимагати продовження розгляду справи (у разі відмови прокурора від обвинувачення). У цьому випадку потерпілий підтримуєобвинувачення.

3. Цивільний позивач і його представник під час судового розгляду справи мають право (ст. 268 КПК):

бути присутніми при розгляді справи в суді;

заявляти відводи і клопотання;

висловлювати свою думку про клопотання інших учасниківсудового розгляду;

давати пояснення;

брати участь у дослідженні доказів;

брати участь у судових дебатах щодо доведеності вчиненнязлочину і його цивільно-правових наслідків.

До тих, що виконують функцію захисту (сторони захисту), належать такі учасники судового розгляду.

1. Підсудний. У судовому засіданні він має права, передбаченіст. 263 КПК.

Участь підсудного у судовому засіданні є обов'язковою, однак у деяких випадках судовий розгляд справи може відбуватися і без його участі, а саме якщо:

підсудний перебуває за межами України та ухиляється від явкидо суду;

справу про злочин, за який не може бути призначено покаранняу вигляді позбавлення волі, підсудний просить розглянути у йоговідсутності (проте суд має право і в цьому разі визнати явку підсудного обов'язковою);

підсудний після попередження головуючого повторно порушив розпорядок судового засідання і був видалений із зали цьогозасідання до оголошення вироку (ч. 1 ст. 272 КПК);

неможливо допитати свідка із використанням технічних засобів із метою забезпечення його безпеки в присутності підсудного(ч. 8 ст. 303 КПК);

із метою запобігти негативному впливу на неповнолітньогосуд видаляє його із зали судового засідання на час дослідження обставин, що можуть зумовити такий вплив. Суд попередньо заслуховуєдумку захисника і законного представника підсудного та прокурора,а потім приймає рішення про видалення неповнолітнього.

2. Захисник сприяє підсудному в здійсненні його прав і в захистійого законних інтересів. Захисник згідно зі ст. 266 КПК має право:

на побачення з підсудним;

брати участь у дослідженні доказів;

порушувати перед судом клопотання про витребування і приєднання до справи нових доказів, що виправдовують підсудного абопом'якшують його відповідальність;

заявляти клопотання;

викладати суду свою думку щодо клопотань інших учасниківсудового розгляду;

брати участь у судових дебатах, висловлюючи суду свою думкупро значення перевірених доказів у справі, про наявність обставин,які виправдовують підсудного чи пом'якшують його відповідальність, а також свої міркування з приводу застосування кримінального закону та міри покарання.

Маючи зазначені права, захисник має змогу надати підсудному допомогу у здійсненні ним захисту від обвинувачення прокурора і (або) потерпілого.

Заміна одного захисника іншим допускається тільки за згодою підсудного. На цей час розгляд справи відкладають, а якщо справа є нескладною — оголошують перерву. Якщо захисника замінено, то суд надає йому змогу ознайомитися з матеріалами справи і підготуватись до участі в її розгляді. Час для ознайомлення захисника із матеріалами справи законом не встановлено, однак у ст. 289 КПК зазначено, що він має бути необхідним.

Якщо захисник не з'явився в судове засідання з неповажних причин, то суд (суддя) повідомляє про цей факт керівника юридичної консультації, голову колегії адвокатів тощо.

У випадках, коли слухають справу щодо декількох підсудних, щоб не відкладати розгляд справи, суд може запропонувати захисникові одного із них взяти захист іншого (інших) підсудного (підсудних). При цьому треба зважати на таку обов'язкову умову: інтереси підсудних не повинні бути протилежними.

Законний представник підсудного має в судовому засіданні такісамі права, як і захисник.

Цивільний відповідач і його представник під час судового розгляду справи мають ті самі права, що передбачені кримінально-процесуальним законом (ст. 268 КПК) для цивільного позивача ійого представника.

До учасників, які виконують допоміжну функцію в стадії судового розгляду, належать перекладач (статті 270, 285); спеціаліст (ст. 270-1 КПК); свідок (статті 292, 302, 303-305, 307); експерт (статті 292, 310-312 КПК).

2.3. Процесуальні засоби діяльності в стадії

Для вирішення завдань стадії судового розгляду кримінальної справи законодавець передбачив специфічні процесуальні засоби Діяльності суду. Як і в стадії досудового слідства, стрижнем кри-мінально-процесуальної діяльності під час судового розгляду є доказування обставин злочину. З огляду на це переважна більшість процесуальних засобів — це засоби пізнавальної діяльності, а саме:

судові слідчі дії:

допит підсудного (ст. 300 КПК);

допит свідка (статті 303—305, 307 КПК);

допит потерпілого (ст. 308 КПК); ' '

пред'явлення для впізнання (ст. 309 КПК);

проведення експертизи (статті 310, 312 КПК); ;'

допит експерта (ст. 311 КПК);

огляд (речових доказів — ст. 313; документів — ст. 314; місцяподії-ст. 315 КПК);

оголошення протоколів та інших документів (ч. 1 ст. 257 КПК);

прийняття доказів, поданих сторонами (ст. 261 КПК);

витребування доказів (п. 4 ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 280, частини 1 і 2ст. 296 КПК);

судові доручення органам розслідування на провадження слідчихдій у порядку, передбаченому главами 11—18 КПК (ст. 315-1 КПК).

Окрім пізнавальних у стадії судового розгляду застосовують суто процесуальні засоби:

процесуальні дії (роз'яснення прав учасникам судового розгляду; ознайомлення заінтересованих учасників із матеріалами кримінальної справи; відкриття судового засідання; перевірка явкиучасників судового розгляду; видалення свідків із зали судового засідання; встановлення особи підсудного і часу вручення йому копіїобвинувального висновку тощо);

процесуальні рішення (про відкладення розгляду справи; прообрання запобіжного заходу тощо).

2.4. Етапи стадії

Якщо розглядати судовий розгляд кримінальної справи як систему процесуальних дій, що їх провадять у певній послідовності, то можна виокремити кілька етапів, які в Кримінально-процесуальному кодексі та в теорії процесу називають частинами судового розгляду.

Завданням 1-го етапу — підготовчої частини судового засідання — є остаточна перевірка наявності умов для:

проведення судового слідства;