Процесуальну характеристику запобіжних заходів буде проведено за такою логіко-правовою схемою:1) визначення запобіжного заходу;2) спосіб запобігання; .3) мета застосування;4) підстави застосування;5) умови застосування;6) процесуальний порядок застосування;7) строк дії;8) юридична відповідальність за порушення3.1. Процесуальна характеристика ізоляційних запобіжних заходівПроцесуальна характеристика затримання.1. Затримання — це тимчасова ізоляція підозрюваної у вчиненні злочину особи шляхом поміщення її до спеціальної установи.До прийняття Конституції України затримання вважали невідкладною слідчою дією. В частині 3 ст. 29 Основного закону нашої держави вперше було зазначено, що затримання є тимчасовим запобіжним заходом. Пізніше — в ході "малої судової реформи" — затримання дістало такого "статусу" і в кримінально-процесуальному законі — ч. 2 ст. 149 КПК. Хоча до цього часу вчені дискутують з приводу того, чи є затримання запобіжним заходом, чи слідчою дією.Кримінально-процесуальне затримання слід відрізняти від:— фізичного затримання особи на місці вчинення злочину або з поличним (п. 2 ст. 94 КПК), що має характер захоплення і його можуть здійснити як представники влади, так і окремі громадяни;— доставлення особи до правоохоронного органу на строк до однієї години в порядку, передбаченому законодавством України про адміністративні правопорушення;— затримання особи (до 3 годин) в адміністративному порядку. Зазначені дії відрізняються від кримінально-процесуальногозатримання за метою, мотивами, підставами, умовами, суб'єктами, строками, порядком здійснення.2. Спосіб запобігання: обмеження свободи підозрюваного шляхом поміщення його до спеціальної установи: ізолятора тим часового тримання або на гауптвахту (для в