ійськовослужбовців).3. Мета затримання: 1) з'ясувати причетність затриманого до злочину;2) вирішити питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді взяття під варту (тому затримання і називають тимчасовим запобіжним заходом, бо протягом строку затримання треба вирішити питання про необхідність обрання "постійного" заходу —взяття під варту).4. Підстави застосування. Згідно із ч. 1 ст. 106 КПК особу може бути затримано за підозрою у вчиненні злочину лише за наявності однієї з таких підстав:1) якщо цю особу застали при вчиненні злочину або безпосередньо після його вчинення;2) якщо очевидці, в тому числі й потерпілі, прямо вкажуть на певну особу, що саме вона вчинила злочин;3) якщо на підозрюваному або на його одязі, при ньому або в його житлі буде виявлено явні сліди злочину;4) за наявності інших даних, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину, її може бути затримано лише в тому разі, якщо: — ця особа намагалася втекти, або— вона не має постійного місця проживання, або— не встановлено особи підозрюваного. 5. Умова застосування затримання: за злочин, у вчиненні якого підозрюють особу, може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі.6. Процесуальний порядок застосування затримання. За наявності підстав до затримання орган дізнання (слідчий, прокурор): 1) роз'яснює особі право мати побачення із захисником з моменту затримання, про що складають протокол (ч. 2 ст. 21 КПК);2) складає протокол затримання, в якому роз'яснює затриманому його права та обов'язки (ч. З ст. 106 КПК);3) копію протоколу з переліком прав і обов'язків негайно: • вручає затриманому;• направляє прокуророві (на вимогу прокурора надсилає йому також матеріали, що були підставою для затримання);4) негайно повідомляє про затримання особи одного з її родичів.Якщо затримано співробітника кадрового складу розвідувального органу, то повідомляє цей орган. Затримання і пов'язані з цим обшук особи та огляд речей кадрового співробітника розвідувального органу при виконанні ним своїх службових обов'язків здійснюються тільки в присутності офіційних представників цього органу (ч. 2 ст. 20 Закону України від 22 березня 2001 р. "Про розвідувальні органи України").  У разі затримання помічника-консультанта народного депутата правоохоронні органи зобов'язані невідкладно повідомити про це народного депутата (ч. 5 ст. 34 Закону України "Про статус народного депутата України");5) поміщає затриманого до місця попереднього ув'язнення (ізолятора тимчасового тримання);6) у разі оскарження затримання до суду, скаргу негайно надсилає начальник місця попереднього ув'язнення до суду (порядок розгляду суддею таких скарг регламентовано в ч. 7 ст. 106 КПК);7) якщо у встановлений законом строк затримання постанова судді про застосування до затриманої особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту або постанова про звільнення затриманого не надійшла до установи попереднього ув'язнення, начальник місця ув'язнення звільняє цю особу, про що складає протокол і направляє повідомлення про це посадовій особі чи органу, який здійснював затримання.7. Строк затримання — до 72 годин.Строк починається з моменту фактичного затримання особи, а закінчується — моментом:• звільнення її у зв'язку з не підтвердженням підозри;• обрання запобіжного заходу, не пов'язаного із позбавленням волі;• обрання судом запобіжного заходу — взяття під варту. Якщо для обрання затриманому запобіжного заходу необхіднододатково вивчити дані про особу затриманого чи з'ясувати інші обставини, які мають значення для прийняття рішення з цього питання, то суддя, який розглядає подання органу дізнання (слідчого, прокурора) про взяття особи під варту, вправі продовжити затримання до 10, а за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого — до 15 діб, про що виносить постанову (ч. 8 ст. 165-2 КПК)'. Військовослужбовця, який вчинив діяння з ознаками злочину, можна тримати на гауптвахті Служби правопорядку строком до З діб, сповістивши протягом доби органи, які проводять досудове слідство, та органи прокуратури, начальника гарнізону і відповідного органу управління Служби правопорядку (ч. З ст. 82 Закону України від 24 березня 1999 р. "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України").Капітан судна має право затримати особу, яку підозрюють у вчиненні кримінально караного діяння, до передання її відповідним правоохоронним органам у першому порту України. За необхідності капітан судна може відправити цю особу і матеріали дізнання в Україну на іншому судні, зареєстрованому в нашій державі (ч. 2 ст. 67 Кодексу торговельного мореплавства України).8. Юридична відповідальність за порушення:кримінально-правова:— для затриманого — за втечу з місця попереднього ув'язнення - ст. 393 КК;— для дізнавача, начальника органу дізнання, слідчого, прокурора, судді — за завідомо незаконний арешт — ст. 371 КК.Процесуальна характеристика взяття під варту.1. Взяття під варту (арешт) — це обмеження особистої свободи підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого шляхом поміщення їх до спеціальної установи.2. Спосіб запобігання: обмеження свободи особи шляхом поміщення її до спеціальної установи:• слідчого ізолятора (далі — СІЗО) Державного департаменту з питань виконання покарань;• дисциплінарного ізолятора або карцеру установи виконання покарань (ст. 4 Закону України від ЗО червня 1993 р. "Про попереднє ув'язнення");• гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України — для осіб, що відбувають покарання у дисциплінарних батальйонах і притягаються до кримінальної відповідальності за вчинення іншого злочину (статті 14, 17 Кримінально-виконавчого кодексу України, далі — КВК). ,Враховуючи характеристики окремих осіб і характер певних злочинів законодавець встановлює особливий порядок утримання осіб під вартою:• затримані або взяті під варту працівники міліції утримуються в установах Державного департаменту з питань виконання покарань окремо від інших осіб або на гарнізонній гауптвахті (ч. 7 ст. 21Закону України "Про міліцію");• особи, які раніше працювали в органах внутрішніх справ, Військовій службі правопорядку у Збройних Силах України, службі безпеки, прокуратурі, юстиції та в суді, — окремо від інших осіб,які перебувають під вартою;• особи, підозрювані або обвинувачувані у вчиненні злочинів,відповідальність за які передбачена статтями 173—177 (злочини проти трудових прав, авторського права і суміжних прав, права на об'єкти промислової власності), 200—235 (злочини у сфері господарської діяльності) КК, — окремо від інших осіб, які перебувають під вартою (ст. 8 Закону України від 30 червня 1993 року "Про попереднє ув'язнення");• в інших випадках, передбачених ст. 8 "Роздільне тримання у місцях попереднього ув'язнення" Закону України "Про попереднє ув'язнення".Таким чином особу ізолюють від суспільства. Побачення з родичами їй може бути надано тільки з дозволу особи, яка провадить розслідування, терміном від однієї до двох годин, як правило, не більше одного разу на місяць.3. Мета взяття під варту збігається із загальною метою застосування запобіжних заходів. Це найсуворіший запобіжний захід. Тому його застосовують лише в разі, якщо жоден інший запобіжний захід не може забезпечити досягнення мети, передбаченої ч. 1 ст. 148КПК.4. Підстави застосування збігаються із загальними підставами застосування запобіжних заходів.5. Умова застосування. Взяття під варту застосовують у справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки. У виняткових випадках —якщо кримінальним законом передбачено м'якіше покарання,наприклад, якщо обвинувачений: • не має постійного місця проживання;• порушив інший запобіжний захід.6. Процесуальний порядок застосування:1) орган дізнання або слідчий вносить за згодою прокурора подання до суду. Таке саме подання вправі внести прокурор. Вирішуючи питання про внесення подання до суду, останній зобов'язаний ознайомитися з усіма матеріалами, що дають підстави для взяття під варту, перевірити законність одержання доказів, їх достатність для обвинувачення;2) якщо в поданні ставиться питання про взяття під варту особи,яка перебуває на волі, суддя вправі своєю постановою дати дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого і доставку його в суд під вартою. Затримання в цьому випадку не може тривати більше72 годин, а в разі, якщо особа перебуває за межами населеного пункту, в якому діє суд, — не більше 48 годин з моменту доставки затриманого в цей населений пункт;3) суддя вивчає матеріали кримінальної справи, надані органами Дізнання, слідчим, прокурором, допитує підозрюваного чи обвинуваченого, а за потреби бере пояснення в особи, у провадженні якої перебуває справа, вислуховує думку прокурора, захисника, якщо він з'явився, і виносить постанову:• про відмову в обранні запобіжного заходу, якщо для його обрання немає підстав;• про обрання підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.Відмовивши в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд вправі обрати підозрюваному, обвинуваченому запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою;4) слідчий (дізнавач) ознайомлює обвинуваченого з постановою судді про обрання або про відмову в обранні запобіжного заходу;5) після взяття під варту слідчий зобов'язаний виконати такі дії: • вжити заходів піклування про неповнолітніх дітей заарештованого і повідомити про це письмово прокурора і заарештованого,а копію листів приєднати до справи;• вжити заходів щодо охорони майна ув'язненого;• повідомити дружину (іншого родича) та адміністрацію за місцем роботи чи навчання заарештованого. Згідно з ч. 5 ст. 5 Закону України "Про міліцію" міліція "негайно, але не пізніше як через дві години після затримання або арешту (взяття під варту) осіб повідомляє про їх місцеперебування родичам та у разі заявлення усної або письмової вимоги — захиснику";• якщо заарештований є іноземцем, то направити постанову судді до Міністерства закордонних справ;• у разі арешту помічника-консультанта народного депутата право охоронні органи зобов'язані невідкладно повідомити про це народного депутата (ч. 5 ст. 34 Закону України "Про статус народного депутата України");6) на постанову судді прокурор, підозрюваний, обвинувачений,його захисник або законний представник протягом трьох діб з дня її винесення можуть подати апеляцію до апеляційного суду. Однак це не зупиняє виконання постанови судді;7) якщо для обрання затриманому запобіжного заходу необхідно додатково вивчити дані про його особу або з'ясувати інші обставини,які мають значення для прийняття рішення з цього питання, то суддя вправі продовжити затримання до 10, а за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого — до 15 діб, про що виноситься постанова. Якщо така необхідність виникне при вирішенні цього питання щодо особи, яку не затримували, суддя вправі відкласти його розгляд на строк до 10 діб і вжити заходів задля забезпечення на цей період її належної поведінки або своєю постановою затримати підозрюваного, обвинуваченого на цей строк (ст. 165-2 КПК).Взяття особи під варту зумовлює спеціальний порядок (режим) спілкування з нею слідчого, що залежить від того, де відбуватиметься спілкування: в місці провадження досудового слідства чи в слідчому ізоляторі.Порядок спілкування слідчого із заарештованим в місці провадження досудового слідства: 1) складають вимогу про видачу ув'язненого із приміщення СІЗО до приміщення ізолятора тимчасового тримання органу дізнання і довіреність на ім'я старшого конвою, які підписує начальник органу дізнання і ставить на свій підпис гербову печатку;2) якщо ув'язнений перебуває на обліку в іншому органі дізнання(не в слідчого, а у певному райвідділі), то вимогу про видачу складає цей орган.