о його честі та гідності.5. Підозрюваний перебуває в такому статусі протягом часу:— затримання — до 72 годин (ч. 6 ст. 106 КПК). Цей термін може бути продовжено суддею до 10, а за клопотанням підозрюваного — до 15 діб;— дії запобіжного заходу. Згідно з ч. 4 ст. 148 КПК в разі застосування до особи запобіжного заходу до пред'явлення обвинувачення він діє протягом 10 діб.6. Юридична відповідальність підозрюваного:• кримінально-процесуальна — застосування заходів процесуального примусу: привід, попередження та ін.;• кримінальна — у вигляді санкцій статей розділу XIII КК, що передбачають відповідальність за: — втручання у діяльність судових органів — ст. 376 КК;— погрозу або насильство щодо судці, народного засідателя чи присяжного — ст. 377 КК;— умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного — ст. 378 КК;— посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною зі здійсненням правосуддя, — ст. 379 КК;— перешкоджання з'явленню свідка, потерпілого, експерта,примушування їх до відмови від давання показань чи висновку —ст. 386 КК;— розголошення даних досудового слідства або дізнання —ст. 387 КК;— приховування майна, що підлягає конфіскації або на яке накладено арешт чи яке описано, — ст. 388 КК.Процесуальна характеристика обвинуваченого.1. Обвинувачений — це фізична особа, щодо якої в установленому законом порядку винесено постанову про притягнення її як обвинуваченого.2. Підставою участі обвинуваченого у кримінальному процесі є винесення слідчим або прокурором постанови про притягнення як обвинуваченого.3. Обставини, що виключають (тимчасово) участь: тяжка хвороба, ухилення від слідства. Вони зумовлюють зупинення досудового слідства (ст. 206 КПК) — тимчасову перерву у провадженні слідчих дій — до видужання обвинуваченого або його розшуку.4. Обвинувачений зобов'язаний: • з'являтися за викликом особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора, суду;• не перешкоджати встановленню істини у незаконний спосіб;• виконувати вимоги слідчого щодо участі у провадженні слідчих дій.Обвинувачений має право:• знати, в чому його обвинувачують;• давати показання за пред'явленим йому обвинуваченням або відмовитися давати показання та відповідати на запитання;• мати захисника та побачення з ним до першого допиту;• подавати докази;• заявляти клопотання;• заявляти відводи;• подавати скарги на дії та рішення особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді та суду;• ознайомлюватися після закінчення досудового слідства з усіма матеріалами справи;• за наявності відповідних підстав — на забезпечення безпеки;• на повагу до його честі та гідності, захист його життя і здоров'я, на поводження з ним як із порядною особою до набрання обвинувальним вироком законної сили;• давати показання рідною мовою та ін. 5. Обвинувачений перебуває у такому статусі з моменту винесення постанови про притягнення як обвинуваченого до моменту прийняття суддею рішення про призначення справи до судового розгляду.6. Юридична відповідальність обвинуваченого:• кримінально-процесуальна — застосування заходів процесуального примусу: привід, попередження та ін;• кримінальна — така сама, як і підозрюваного. Процесуальна характеристика підсудного.1. Підсудний — це фізична особа, кримінальну справу з обвинувачення якої призначено до судового розгляду.2. Підставою участі підсудного у кримінальному процесі є винесення суддею постанови про призначення кримінальної справи досудового розгляду.3. Обставини, що виключають участь підсудного у справі:• тяжка хвороба або ухилення від суду. Ці обставини тільки тимчасово виключають участь у справі підсудного. Вони зумовлюють зупинення провадження у справі (ст. 280 КПК) — до видужання підсудного або його розшуку;• перебування підсудного за межами України і ухилення від явки до суду (п. 1 ч. 2 ст. 262 КПК);• прохання підсудного розглянути справу про злочин, за який не може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, зайого відсутності (п. 2 ч. 2 ст. 262 КПК);• інші обставини (див. лекцію "Стадія судового розгляду").4. Підсудний зобов'язаний:• з'являтися за викликом суду;• не перешкоджати встановленню істини у незаконний спосіб; • виконувати вимоги головуючого у судовому засіданні. Підсудний має право:• заявляти відводи; • на колегіальний розгляд справи у випадках, передбачених законом (ч. 2 ст. 17 КПК: кримінальні справи про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше 10 років, розглядає в суді першої інстанції колегіально суду складі трьох осіб, якщо підсудний заявив клопотання про такий розгляд);• мати захисника або взяти захист своїх інтересів на себе;• заявляти клопотання і висловлювати свою думку про клопотання інших учасників судового розгляду;• подавати докази; • просити суд про приєднання до справи документів, про виклик свідків, про призначення експертизи і витребування інших доказів;• давати показання по суті справи в кожний момент судового слідства або відмовитися давати показання і відповідати на запитання;• просити суд про оголошення доказів, що є в справі;• ставити запитання іншим підсудним, свідкам, експертові, спеціалістові, потерпілому, цивільному позивачеві та цивільному відповідачеві;• брати участь в огляді речових доказів, місця вчинення злочину і документів;• брати участь у судових дебатах;• звертатися до суду з останнім словом.5. Підсудний перебуває у такому статусі з моменту винесення суддею постанови про призначення кримінальної справи до судового розгляду до моменту постановлення судом вироку або прийняття у справі іншого рішення. Після постановлення обвинувального вироку підсудний стає засудженим. Хоча в разі апеляційного чи касаційного (до суду другої інстанції) оскарження процесуальний статус підсудного відновлюється до закінчення розгляду справи апеляційним (касаційним) судом.6. Юридична відповідальність підсудного:• кримінально-процесуальна — застосування заходів процесуального примусу: привід, попередження, виведення із зали судового засідання та ін;• кримінальна — така сама, як підозрюваного та обвинуваченого. Процесуальна характеристика захисника.1. Захисник — це особа, яка здійснює захист прав і законних інтересів переслідуваних у кримінальному порядку суб'єктів процесу (підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого)шляхом надання їм необхідної юридичної допомоги.2. Підставою участі захисника у кримінальній справі є постанова особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, судді або ухвала суду про допуск захисника до участі у справі.Повноваження захисника на участь у справі підтверджують:1) адвоката — ордер відповідного адвокатського об'єднання;2) адвоката, який не є членом адвокатського об'єднання, —угода; інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи або дорученням юридичної особи, — угода або доручення юридичної особи;3) близьких родичів, опікунів або піклувальників — заява обвинуваченого про їх допуск до участі в справі як захисників.Участь захисника є обов'язковою:1) у справах осіб, яких підозрюють або обвинувачують у вчиненні злочину у віці до 18 років, — з моменту визнання особи підозрюваною чи пред'явлення їй обвинувачення;2) у справах про злочини осіб, які через свої фізичні або психічні вади (німі, глухі, сліпі тощо) не можуть самі реалізувати своє право на захист, — з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення або з моменту встановлення цих вад;3) у справах осіб, які не володіють мовою, якою ведеться судочинство, — з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення;4) якщо санкція статті, за якою кваліфікується злочин, передбачає довічне ув'язнення, — з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення;5) при провадженні справи про застосування примусових заходів медичного характеру — з моменту встановлення факту наявності в особи душевної хвороби;6) при провадженні справи про застосування примусових заходів виховного характеру — з моменту першого допиту неповнолітнього або з моменту поміщення його до приймальника-розподільника.3. Як захисники допускаються особи (ч. 2 ст. 44 КПК):1) які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в Україні;2) інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи;3) у випадках і в порядку, передбачених кримінально-процесуальним законом, як захисники допускаються близькі родичі обвинуваченого, його опікуни або піклувальники (якщо відповідно до вимог ст. 45 КПК участь захисника є обов'язковою, близькі родичі обвинуваченого, його опікуни або піклувальники можуть брати участь у справі як захисники лише одночасно з захисником-адвокатом чи іншим фахівцем у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто або за дорученням юридичної особи).Згідно з ч. 1 ст. 59 Конституції України кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Положенню цієї конституційної норми дано офіційне тлумачення Рішенням Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 р. у справі Г. І. Солдатова, у п. 1 якого визначено, що положення частини першої ст. 59 Конституції України про те, що "кожен є вільним у виборі захисника своїх прав", слід розуміти як конституційне право підозрюваного, обвинуваченого і підсудного під час захисту від обвинувачення з метою отримання правової допомоги вибирати захисником своїх прав особу, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Після прийняття цього рішення практика пішла шляхом допущення до участі у кримінальних справах як захисників всіх осіб, що мають юридичну освіту.Однак Верховний Суд України своєю постановою № 8 "Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві", прийнятою Пленумом 24 жовтня 2003 р., визначив, що "при вирішенні питання про наявність у фахівців у галузі права повноважень на здійснення захисту у кримінальній справі належить також з'ясовувати, яким саме законом їм надано право брати участь у кримінальному судочинстві як захисникам. Визнати правильною практику тих судів, які за відсутності спеціального закону не допускають таких фахівців до здійснення захисту у кримінальних справах" (ч. 2 п. 5 Постанови). Роз'яснення Верховного Суду України сприяло тому, що інших фахівців у галузі права (окрім адвокатів) тепер не допускають як захисників до участі у справі.У світовій практиці є кілька підходів до вирішення питання про те, хто може бути захисником у кримінальній справі:• широкий, що передбачає допуск всіх без винятку осіб за бажанням обвинуваченого (повна свобода у виборі захисника);• вузький, згідно з яким захисником може бути лише адвокат(свободу вибору обмежено однією категорією осіб);• змішаний ("поміркований"), який надає переслідуваному свободу вибору із кількох категорій осіб: фахівців у галузі права,які не є адвокатами, але за законом мають право надавати юридичну допомогу населенню (Україна); осіб, які мають вчений ступінь із юридичної спеціальності (Польща); викладачів права (Німеччина)тощо.Згідно зі ст.