Проведений в даному розділі дисертаційної роботи аналіз корпоративних прав держави, як предмету адміністративно-правового регулювання дозволяє зробити наступні висновки.

По-перше, корпоративні права держави здійснюються господарськими державними об'єднаннями, тобто великими, порівняно із суб'єктами малого підприємництва, підприємствами. Це обумовлює потребу вирішення декількох проблем: по-перше, визначення доцільності заснування певних господарських об'єднань на засадах корпоративних прав держави, тобто сфери корпоратизації держави; по-друге, встановлення меж імперативного впливу на діяльність цих господарських об'єднань.

По-друге, предмет адміністративно-правового регулювання відносин власності складають зовнішні державно-владні відносини, пов'язані із застосуванням заходів імперативного прямого та непрямого (економічного) впливу з метою захисту державних інтересів, забезпечення економічної безпеки.

По-третє, головна особливість діяльності держави у сфері здійснення її корпоративних прав полягає у тому, що така діяльність є зовнішньою цілеспрямованою діяльністю уповноважених законом центральних органів виконавчої влади щодо організації, упорядкування економіки шляхом створення відповідних до закону господарських організацій з метою забезпечення економічної безпеки держави та реалізації суспільних, державних потреб.

По-четверте, адміністративно-правові відносини у сфері корпоративних прав держави можна структурувати за ознаками:

а) правових наслідків (позитивні та юрисдикційні);

б) рівня управлінських завдань (стратегічні і тактичні).

По-п'яте, найбільше коло адміністративно-правових відносин у сфері корпоративних прав держави охоплюють управлінські позитивні, неюрисдикційні відносини.

По-шосте, існування інституту державних господарських об'єднань на протязі тривалого часу супроводжувалося постійним пошуком вдосконалення форм їх організації, а також правового забезпечення. За період існування радянської влади декілька раз змінювались організаційно-правові форми таких господарських структур, їх функції. Не зважаючи на економічні перетворення в Україні, трансформацію системи форм власності і господарювання на засадах їх рівних прав, проголошений пріоритет економічних над адміністративними методами управління, перевагу приватної та колективної форми власності над державною, розвиток таких форм господарювання як господарські об'єднання, в тому числі - державні є важливим чинником формування ефективного ринку.

Аналіз зарубіжного досвіду управління державними господарськими об'єднаннями, дозволяє зробити висновок, що процес створення та розвитку господарських об'єднань за участю держави представляє собою не тільки успішний досвід узгодженості функціонування організаційних ланцюгів в структурі фінансового та промислового капіталу, але й доводить вдалий досвід управління державним промисловим сектором в ряді європейських країн.