Висновок до розділу І
У розділі досліджені наукові праці, в яких даються визначення сутності і поняття кримінального процесу, кримінально-процесуального права та його джерел. Підкреслено, що кримінально-процесуальне право своїми багатьма нормами пов'язане з іншими галузями права, але найтісніше - з кримінальним правом. Доведено, що реформування кримінального права неможливе без відповідного реформування кримінального процесу і має проводитися синхронно. Однак, в Україні 5 квітня 2001 р. прийнятий і діє Кримінальний кодекс, а нового КПК поки що немає, що не може в повній мірі слугувати виконанню завдань захисту прав і законних інтересів людини і громадянина.
Стосовно завдання кримінального судочинства звернено увагу на те, що з приєднанням у 1995 р. України до Статуту Ради Європи і прийняттям Конституції України 1996 р. наша держава взяла на себе зобов'язання привести своє національне законодавство у відповідність до Європейських стандартів, у тому числі кримінальне судочинство, де найчастіше обмежуються права громадян і де у зв'язку з цим необхідні кримінально-процесуальні гарантії їх захисту.
Зроблений висновок, що нині тільки Конституція України в цілому відповідає Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що ж до кримінально-процесуального законодавства, то воно ще не повністю піддано ревізії, багато його положень ще не відповідає Конвенції і потребує корінної перебудови.
У зв'язку з цим сформульовано основні завдання кримінального судочинства у світлі європейських стандартів, які у концентрованому вигляді знайшли своє відображення і закріплення в загальній декларації прав людини, Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 р. та інших міжнародних правових актах. Такими завданнями є: регулювання процесуального порядку провадження у кримінальних справах; захист особи від безпідставного притягнення до кримінальної відповідальності; охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у цьому. Висловлені пропозиції щодо завдань кримінального судочинства знайшли своє відображення в проекті нового КПК.
На підставі висвітлення проблемних питань поняття і змісту кримінально-процесуальних функцій, висловлювання та судження різних авторів, зроблений висновок, що головними кримінально-процесуальними функціями є обвинувачення, захист і вирішення справи, при цьому акцентовано увагу на тенденції побудови кримінального процесу України у змагальній її формі не лише в центральній стадії процесу - судовому розгляді, а й на його досудових стадіях і стадії виконання судових рішень. Саме під кутом змагальності і слід визначати законодавчий механізм їхньої реалізації, виходячи із конституційного положення про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
У процесі розгляду змагальної форми як однієї з загальноприйнятих форм кримінального процесу в Європі та аналізу на її відповідність положень чинного КПК України, запропоновано законодавчо закріпити її в майбутньому КПК України, як одну із засад кримінального процесу, передбачивши, що на засадах змагальності відбувається розгляд кримінальних справ у всіх стадіях - від порушення кримінальної справи і до виконання судового рішення.