Набуття Україною в 1991 р. незалежності, зумовлені цією історичною подією великі соціально-економічні й політичні зміни поставили питання про проведення в державі глибоких змін в організації й діяльності судових і правоохоронних органів, усіх галузей права. Тому Верховна Рада України Постановою від 28 квітня 1992 р. схвалила "Концепцію судово-правової реформи в Україні", головною метою якої проголошено поряд із перебудовою судової системи також "створення нового законодавства, вдосконалення форм судочинства" [138, с.3-13].

Одним із основних завдань судово-правової реформи в Концепції назване "радикальне реформування матеріального і процесуального законодавства, деідеологізація і наповнення його гуманістичним змістом" [138, с. 3-13]. Необхідність такого реформування законодавства, у тому числі кримінально-процесуального, зумовлюється зафіксованим у Конституції України 1996 р. курсом на побудову в країні правової держави, головним обов'язком якої є "утвердження і забезпечення прав і свобод людини" [175, с. 18]. Реформування кримінально-процесуального права (результатом якого має стати новий КПК) вимагає знання й урахування фундаментальних положень, розроблених не одним поколінням процесуалістів. Обґрунтовано академік Гончаренко В.Г. пов'язує надзвичайну важливість удосконалення кримінально-процесуального законодавства України з необхідністю урахування як "світової практики, сучасного стану і чинників нашого законодавства та тенденцій його розвитку", так і "традицій вітчизняної правової думки" [71, с. 698]. Завдяки величезній творчій науковій діяльності дореволюційних учених останньої третини XIX - початку XX ст., зокрема, С. Вікторського, М. Духовського, В. Случевського, Д. Тальберга, І. Фойницького, О. Чебишева-Дмитрієва, вчених-процесуалістів радянської доби - П. Елькінд, Д. Карєва, Я. Мотовиловкера, М. Полянського, Р. Рахунова, В. Савицького, М. Строговича, М. Чельцова та інших, а також сучасних українських процесуалістів - С. Альперта, Ю. Грошевого, В. Зеленецького, М. Михеєнка, В. Молдована, В. Нора, В. Тертишника, В. Шибіки, М. Шумила та інших, наука збагачена розробками, що належать до теорії кримінального процесу, насамперед до таких її складових, як сутність і поняття кримінально-процесуального права, сутність, поняття, принципи і функції кримінального процесу та механізм їх реалізації тощо.