ВІДТВОРЕННЯ ОБСТАНОВКИ ТА ОБСТАВИН ПОДІЇ

Інколи виникає ситуація, коли обвинувачений не може точно вказати місце злочину, хоча слідчому воно відомо по виявлених при огляді місця події слідах. Це буває, коли злочин вчинено на незнайомій місцевості, вночі, в нетверезому стані, або коли немає ніяких конкретних орієнтирів, наприклад при ДТП з травмуванням пішохода на дорозі в степу. В таких випадках потрібно декілька разів запропонувати вказати місце злочину або хоча б орієнтовний район, так як по діючому КПК України проведення відтворення можливе тільки на місці злочину. Якщо обвинувачений заявляє, що не може його згадати, то прибувши до відомого слідчому місця злочину (а не безпосередньо на нього), слідчий в присутності інших учасників запитує обвинуваченого, чи може тут бути місце злочину і при ствердній відповіді слідчий оголошує, що тут місце події, після чого обвинувачений (підозрюваний) вказує обставини вчиненого.

Найчастіше при такому відтворенні обвинувачений починає згадувати деталі і вказує конкретні орієнтири місця злочину, залишені сліди. Наприклад, на рівному засніженому полі був виявлений труп жінки з колото-різаними ранами, при огляді слідчим було закопано пляшку із запискою, завірену підписами учасників огляду. На час відтворення сніг зійшов і обвинувачений, житель іншої місцевості, не міг згадати місця злочину, але коли його привели до місця події, він згадав, що під час злочину бачив верхів'я дерев, походив по полю і вказав місце події, яке було поряд із закопаною пляшкою.

Деякі вчені і працівники суду та правоохоронних органів вважають, що таке відтворення не матиме доказового значення, але фактично втрачається лише показ обвинуваченим місця злочину, а якщо він детально показує обставини вчинення злочину, виявляються нові речові докази, то це будуть належним чином отримані докази.

Грубим порушенням закону буде "оперативний", попередній показ місця події і інших обставин особі, з якою відтворення має проводитись. Інколи це робиться оперативними працівниками, щоб перевірити наявність закопаного трупу, схованих  речових доказів, тощо, ніякі процесуальні документи не складаються, а потім в суді підсудний заявляє, що йому показали місце і обставини злочину при "оперативному" відтворенні, знаходяться свідки, в тому числі працівники міліції і тоді  офіційне відтворення і всі його результати не визнаються доказами по справі.

При перевірці показів особи на місці завжди повинно не тільки перевірятись їх співпадання з вказаними місцем, обстановкою, предметами, слідами і іншими обставинами, що доказує лише попереднє перебування особи в цьому місці. Обов'язково повинні перевірятись дані, що можуть бути відомі особі тільки у зв'язку із злочином, з врахуванням її процесуального положення - підозрюваного, потерпілого або свідка. Свідок обов'язково повинен показати, що робив в цьому місці, звідки він бачив або чув подію, що саме, як і чому пересувався, що потрібно підтвердити або заперечити іншими доказами. Інколи після такої перевірки виявляється, що свідок не все розповів або він співучасник злочину. Тільки потрібно пам'ятати, що при виході на місце в особи різко активізується пам'ять  і він може розповісти багато забутого, а не укритого умисно. Якщо під час допиту чи відтворення потерпілий чи свідок відмовляється назвати, звідки чи куди він йшов, деякі інші дані і це не може вплинути на об'єктивність слідчої дії, не потрібно на цьому настоювати, це буде грубим порушенням його Конституційних прав. Наприклад, свідок ДТП пояснює, що йшов по лівій стороні вулиці від центру міста і бачив пригоду від кіоску, а ніякого значення немає, від кого і до кого він йшов.

Категорично заборонено під час відтворення давати підозрюваному чи обвинуваченому ніж, сокиру, інші предмети, якими можна нанести тілесні ушкодження. Небажано давати гумовий макет ножа, що використовують при тренуваннях по Самбо, ним можна нанести серйозні тілесні ушкодження. Найкраще дати підозрюваному (обвинуваченому)  цупкий картон і олівець, щоб він намалював на ньому ніж, ломик, сокиру або інше знаряддя в натуральну величину з усіма особливостями, слідчому вирізати цей малюнок, дати особі, покази якої перевіряються під час відтворення і саме ним вона демонструвати дії, що цікавлять слідчого. Такий макет повністю безпечний, дає можливість оцінити механізм дії, траєкторію руху, залишені сліди, а також створює додатковий речовий доказ, так як його потрібно долучити до протоколу, завіривши підписами всіх учасників.. По одній справі обвинувачений в ході відтворення намалював ніж із зламаним кінчиком в формі зубців, потім цей ніж було виявлено в болоті неподалік будинку, розмір ножа і форма зубців співпали. По справі про вбивство сокирою, обвинувачений при відтворенні таким макетом зачепив стелю і при її ретельному огляді були виявлені сліди справжньої сокири, не помічені в ході огляду місця події.

При відтворення по злочинах, пов'язаних з документами, можна давати тільки ксерокопії справжніх документів, щоб обвинувачений на них показав, де ставив підпис, які робив виправлення, як рвав документ, частини якого виявлені, тощо,  тому що завжди існує небезпека знищення чи пошкодження справжнього документу. Якщо в ході відтворення може бути знищено чи пошкоджено цінні речі, їх також потрібно заміняти макетами. Наприклад, при відтворенні викрадення коробок з телевізорами із автофургона, з перекиданням в іншу автомашину, в коробки замість телевізорів поклали дерев'яні бруски відповідної ваги. Або якщо перевіряється можливість протиснути в пролом цінну річ, краще замість неї використати макет.

Специфіку має перевірка можливості чути певну розмову, при цьому особа, яка слухає, не повинна заздалегідь знати її зміст, слідчі і поняті навпаки ознайомлюються з ним, в ході відтворення проводиться звукозапис розмови в місці проголошення. Потім особа, яка слухала, повинна відтворити її зміст, що записується до протоколу і відмічається, що чули інші учасники; це повторюється декілька разів з різними текстами, при необхідності в різних умовах. Наприклад, якщо особа чула розмову з іншої кімнати через стіну, то вона проводиться декілька разів в різних місцях кімнати, різною силою голосу, обов'язково різних текстів, навіть якщо особа чула конкретні слова чи вигуки.

При перевірці можливості бачити важливо не тільки сила освітлення, але і його напрямок, джерело, хмарність, туман, інші фактори. Наприклад, галогенна лампочка фари автомобіля дає інше сприйняття кольору, як звичайна, забруднення фари впливає на силу і розсіювання освітлення. Різне буде освітлення кімнати, якщо в люстрі горить одна лампочка чи всі п'ять, в ясний день  сонце світить через вікно в глибину кімнати чи  під значним кутом. Якщо встановлено час спостереження,  то метеослужба може дати дані про час подібного освітлення в інший день (кут підйому сонця над горизонтом, знаходження в певній точці, тощо), але для об'єктивності відтворення потрібно врахувати і інші метеорологічні особливості. Перевірка також повинна проводитись неодноразово, при різних умовах.

Якщо перевіряється можливість особи чути, бачити, відчувати запахи, вчиняти певні фізичні дії, в необхідних випадках призначається судово-медична експертиза з участю спеціалістів - окуліста, ЛОР, хірурга,  спортивного тренера, тощо. Ця експертиза призначається  після відтворення, щоб перевірити об'єктивність його результатів, або перед ним, коли виникає сумнів у стані здоров'я особи, покази якої перевіряються. Наприклад, підозрюваний заявив, що вночі не впізнав тещу, яка виносила забуті нею в машині речі з гаража, прийняв за грабіжника і застрелив, при відтворенні в максимально наближених умовах нікого не впізнавав, хоча інші учасники чітко розрізняли людей. Судово-медична експертиза встановила, що в результати захворювання очей обвинувачений погано бачить в темряві, що підтвердило уявну оборону.

Перевірка часу вчинення певної дії чи проходження події, що інколи називають хронометражем, вимагає ретельної підготовки. Якщо час відомо по даним годинника, спеціального приладу на деяких видах техніки (літаку, поїзді, великому кораблі), то проводиться неодноразово простий хронометраж дій чи подій, що дає об'єктивні результати. Час проходження технологічних чи біологічних процесів, виконання технічних дій (виготовлення деталей, збирання приладу, тощо) перевіряється тільки з участю відповідних спеціалістів, так як особа може умисно його прискорювати чи сповільнювати. Спеціалісти також можуть вказати технологічно необхідний час або середньостатистичний. Наприклад, час реакції водія на перешкоду є середньостатистичним, а час спрацьовування гальм - технологічно необхідним, не залежним від водія.

Хронометраж найкраще проводити за допомогою спортивного секундоміра, а не простого годинника, особливо якщо важливим є велика точність. Звичайно, час проходження свідком 3 - 4 кілометрів достатньо зафіксувати годинником, а от час реакції водія на перешкоду чи час дії певного механізму - тільки секундоміром і користуватись ним повинен спеціаліст з відповідними навичками - вчитель фізичного виховання, тренер по бігу, тощо.

При перевірці, за скільки часу особа пройшла певний шлях, потрібно врахувати особливості особи на момент події (втомленість, сп'яніння, важкий одяг, взуття, т.і.), стан дороги (грязюка, ожеледиця, сухий асфальт, сухий пісок і т.і.), наявність вантажу, чи поспішала людина,  йшла впевнено чи шукала дорогу, інші дані. Найкраще проводити відтворення з особою, результати руху якої перевіряються, але якщо вона загинула чи підозрюваний не бажає відтворення, потрібно при підборі статиста врахувати якнайбільше вищевказаних обставин, час вивести за результатами декількох повторів. Не можна перевіряти, чи встигне особа перебігти дорогу перед транспортом і інше, що створює небезпеку для  її життя і здоров'я.

Перевірка часу вчинення певних дій чи проходження певних подій буває дуже складною. Найчастіше особа встановлює час не по годиннику, а за суб'єктивним сприйняттям, що дуже утруднює його перевірку. В такому випадку відтворення потрібно проводити у два етапи - особі пропонується визначити час певних дій чи подій, не пов'язаних із злочином  і результати порівнюються з даними годинника, що дає можливість оцінити точність її суб'єктивного сприйняття.  Потім з особою проводиться відтворення і вона пояснює, скільки часу вона виконувала певні дії, скільки часу був відсутній підозрюваний, чи через скільки часу після певної події вийшов потерпілий.

Кожна дія під час відтворення повинна проводитись по заздалегідь розробленому слідчим плану, який коректується в ході слідчої дії. Відтворюючій особі при необхідності учасниками задаються уточнюючі запитання, пропонується повторити певні дії, інколи з різними статистами чи різною технікою, детально фіксується кожний результат і потім слідчим або спеціалістом(експертом) виводиться середні дані або робиться висновок про вірогідність результату на момент вчинення злочину. В більшості випадків не потрібно відтворювати всі дії чи події, що стосуються злочину, відтворення проводиться тільки для уточнення і перевірки тих даних, які не можна уточнити і перевірити іншим шляхом. Невиправданим буде відтворення шляху свідка до місця події і від нього, якщо це не викликає сумніву і не впливає на об'єктивність його показів, а от шлях руху злочинця до місця схову знарядь чи речових доказів після злочину необхідно пройти, це може допомогти знайти нових свідків чи інші докази.