Згідно з ст. 257 КПК РФ вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим і справедливим. Що у цьому випадку мається на увазі під обґрунтованістю - наявність у тексті вироку будь-якого обґрунтування, незалежно від його переконливості, або якась його особлива якість? Питання риторичне, оскільки ст. 389.15 КПК РФ вказує на те, що вирок підлягає скасуванню апеляційною інстанцією у випадку невідповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінальної справи. В останньому формулюванні, хоча слово "істинність" відсутнє, фактично дається його розгорнутий аналог.
Варто зазначити, що цінність істини визнається в законодавстві та правовій доктрині багатьох західних країн. Так, параграф 244 КПК ФРН наголошує, що суд діє з метою виявлення істини шляхом дослідження фактів і доказів, котрі мають значення для справи [7, 102]; згідно з ч. 1 ст. 81 КПК Франції слідчий суддя здійснює будь-які слідчі дії, необхідні для встановлення істини [7, 103]; п. 102 Федеральних правил доведення США тлумачить ці правила так, щоб забезпечувалося встановлення істини [7, 106].
На цьому фоні заперечення цінності істини в сучасному російському процесуальному законодавстві виглядає чимось випадковим, що не спирається на серйозні підстави. По суті, аргументи на користь такого рішення досить нечисленні.
1. Визнання істини метою кримінального судочинства тягне порушення принципу презумпції невинуватості, а також прав обвинуваченого [8, 97]. Однак цей аргумент непереконливий, оскільки цінність істини в судовому процесі ще не означає, що вона має абсолютний пріоритет стосовно інших цінностей, зокрема прав людини. Як правило, у сфері права різні цінності взаємно коректують і обмежують одна одну, зобов'язуючи суб'єктів права вишукувати їх баланс. Таким же чином прагнення до істини в судочинстві цілком може здійснюватися в умовах дотримання змагальності та презумпції невинуватості.
2. Повна впевненість у досягненні судом істини неможлива [8, 98]. Цей аргумент також не доводить, що істина не може бути цінністю. По-перше, зовсім не обов'язково ставити за мету встановлення абсолютної істини, можна задовольнятися приближення- ми до неї. По-друге, недосяжність мети ще не означає, що вона позбавлена цінності. Така мета може мати характер "регулятивного ідеалу", тобто орієнтира, який, нескінченно відсуваючись у часі, подібно обрію, разом із тим задає правильний напрям руху.
У цьому сенсі найкращою видається, наприклад, позиція О. Александрова, який, критикуючи концепцію об'єктивної істини, не ставить під сумнів цінність істини як такої, розуміючи її не як відповідність дійсності, а як ефект судової риторики й оперування доказами: "Істина є результатом судо- мовлення. Судова істина дискурсивна. Вона має речовий характер. Підстави судової істини лежать у мові, можна сказати, - у мовному досвіді учасників кримінального правосуддя" [9, 168]. У цьому випадку добре видно, що специфічне розуміння істини пов'язане з визнанням її аксіологічного статусу.
Таким чином, у сфері правозастосу- вання цінність істини має об'єктивний характер, що підтверджується аналізом російського законодавства, нехай навіть сам термін "істина" у ньому з кон'юнктурних міркувань не використовується; при цьому з основних теоретичних концепцій істини найбільш прийнятною для юридичної практики є теорія когеренції (узгодження), оскільки істинність правових суджень визначається шляхом звіряння їх з іншими наявними судженнями й уявленнями.
ВИКОРИСТАНІ МАТЕРІАЛИ
1.  Платон. Кратил // Сочинения : в 4 т. - СПб., 2006. - Т. 1. - С. 421-502.
2.  Ленин В. И. Материализм и эмпириокритицизм // Полное собрание сочинений. - М., 1961. - Т. 18. - С. 7-384.3.  Куслий П. С. Понятие истины в аналитической философии // Понятие истины в социогуманитарном познании / отв. ред. А. Л. Никифоров. - М., 2008. - С. 55-77.
4.  Пирс Ч. С. Избранные философские произведения. - М., 2000. - 448 с.
5. Чудинов Э. Л. Природа научной истины. - М., 1977. - 312 с.
6. Джеймс У. Воля к вере. - М., 1997. - 431 с.
7. Стойко Н. Г. Уголовный процесс западных государств и России: сравнительное теоретикоправовое исследование англо-американской и романо-германской правовых систем. - СПб.,
2006. - 264 с.
8.  Мизулина Е. Б. Уголовный процесс: концепция самоограничения государства : дис. ... д-ра юрид. наук. - Ярославль, 1991. - 269 с.
9.  Александров А. С. Введение в судебную лингвистику. - Нижний Новгород, 2003. - 420 с.
REFERENCES
1.  Platon. Kratil [Cratylus], Sochineniya, Saint Petersburg, 2006, vol. 1, pp. 421-502.
2.  Lenin V. I. Materializm i empiriokrititsizm [Materialism and Empirio-Criticism], Polnoe sobranie sochineniy, Moscow, 1961, vol. 18, pp. 7-384.
3.  Kusliy P. S. Ponyatie istiny v analiticheskoy filosofii [The Concept of Truth in Analytic Philosophy], Ponyatie istiny v sotsiogumanitarnom poznanii, Moscow, 2008, pp. 55-77.
4.  Pirs Ch. S. Izbrannye filosofskie proizvedeniya [Selected Philosophical Works], Moscow, 2000, 448 p.
5.  Chudinov E. L. Priroda nauchnoy istiny [Nature of Scientific Truth], Moscow, 1977, 312 p.
6.  James W Volya k vere [The Will to Believe], Moscow, 1997, 431 p.
7.  Stoyko N. G. Ugolovnyy protsess zapadnykh gosudarstv i Rossii: sravnitelnoe teoretiko-pravovoe issle- dovanie anglo-amerikanskoy i romano-germanskoy pravovykh system [Criminal Trial in Western States and Russia: A Comparative Legal Survey Theoretic Anglo-American and Roman-Germanic Legal Systems], Saint Petersburg, 2006, 264 p.
8.  Mizulina E. B. Ugolovnyy protsess: kontseptsiya samoogranicheniya gosudarstva [Criminal Procedure: the Concept of Self-Limitation of the State], Yaroslavl, 1991, 269 p.
9.  Aleksandrov A. S. Vvedenie v sudebnuyu lingvistiku [Introduction to Forensic Linguistics], Nizhniy Novgorod, 2003, 420 p.
Ветютнєв Ю. Ю. Методологічні проблеми розуміння істини як правової цінності
Анотація. У статті розглядається питання про роль істини у правовому житті суспільства. Зазначається об'єктивна необхідність застосування критерію істинності до правових явищ. Зіставляються різні концепції істини - теорія відображення, прагматизм, конвенціоналізм, теорія когеренції, - з точки зору їх прийнятності для юридичної науки. Проводиться порівняння уявлень про істину, характерних для наукового і для юридичного пізнання. Наголошується невизначеність ціннісного статусу істини в російській правовій системі, пов'язана з тим, що поняття істини відсутнє в законодавчих актах в якості мети або цінності. На основі аналізу природи судочинства, а також положень національного та зарубіжного законодавства, обґрунтовується об'єктивна цінність істини для правового пізнання і розглядаються причини виключення цього поняття з російського процесуального законодавства.
Ключові слова: істина, пізнання, цінність, суд, доказ, процедура.
Ветютнев Ю. Ю. Методологические проблемы понимания истины как правовой ценности
Аннотация. В статье рассматривается вопрос о роли истины в правовой жизни общества. Отмечается объективная необходимость применения критерия истинности к правовым явлениям. Сопоставляются различные концепции истины - теория отражения, прагматизм, конвенционализм, теория когеренции, - с точки зрения их приемлемости для юридической науки. Производится сравнение представлений об истине, характерных для научного и для юридического познания. Подчеркивается неопределенность ценностного статуса истины в российской правовой системе, связанная с тем, что понятие истины отсутствует в законодательных актах в качестве цели или ценности. На основе анализа природы судопроизводства, а также положений национального и зарубежного законодательства, обосновывается объективная ценность истины для правового познания и рассматриваются причины исключения данного понятия из российского процессуального законодательства.
Ключевые слова: истина, познание, ценность, суд, доказательство, процедура.
Vetiutniev Yu. Methodological Problems of Understanding the Truth as a Legal Value
Annotation. The article examines the role of the truth in the legal life of the society. The objective necessity of application of a criterion of truth to legal phenomena is noted. Different conceptions of truth - theory of reflection, pragmatism, conventionalism, theory of coherence - are compared in terms of their suitability for legal science. A comparison of the ideas of truth, characteristic for scientific and legal knowledge, is done. The uncertainty of the value status of the truth in the Russian legal system related to the fact that the concept of truth is absent in the legislation as goal or value is emphasized. The objective validity of truth for legal cognition is substantiated based on the analysis of the nature of the proceedings as well as the provisions of the national and foreign legislation and the reasons for the exclusion of this concept of the Russian procedural legislation are discussed.
Key words: truth, knowledge, value, court, evidence, procedure.