Пропонується розглядати відомчий сектор інформаційної сфери держави як інформаційне середовище ОВС України, визначення якого базується на понятті "інформаційний простір України": це соціальне середовище, у якому здійснюється виробництво, збирання, зберігання, поширення та використання інформації і на яке розповсюджується компетенція ОВС України. Інформаційне середовище ОВС України включає різноманітну інформацію про стан злочинності та громадського порядку, про самі органи і підрозділи, їх сили та засоби, а також інформацію про умови, в яких вони функціонують. Цілком зрозуміло, що одним з головних моментів дослідження проблеми управління в інформаційній сфері, зокрема, інформатизації управління в ОВС України є спеціально-методологічні аспекти формування їх інформаційного середовища.

ОВС України, як і будь-яка соціотехнічна система [314], об'єднують технологічну суттєвість та кадрове забезпечення і націлені на здійснення визначеної суспільно-корисної місії. Генезис соціотехнічних систем призвів до того, що внутрішньо властиве їм управління перетворилося на самостійну галузь діяльності. Система ОВС України функціонує одночасно і як суб'єкт управління, і як об'єкт управління. При цьому всі підрозділи ОВС України одночасно виступають у роли керуючих та керованих [154, с. 66]. У період реформування системи ОВС України особливо важливою стає необхідність в одержані найбільш повної, достовірної інформації, оперативного аналізу ситуації, інформаційної підтримки прийняття обґрунтованих рішень і контролю за їхнім виконанням на всіх рівнях. Зауважимо, що з усіх різновидів управління найбільшою складністю і невизначеністю характеризується соціальне управління, тобто управління матеріальними та людськими ресурсами [315, с. 311].

Проведений аналіз існуючих проблем і методів їх розв'язання показав, що інформаційно-аналітична система управління в ОВС України є характерною формою великих систем управління. Їхніми істотними ознаками є наявність великих потоків інформації, складної інформаційної структури і достатньо складних алгоритмів переробки інформації. Існуючий підхід до процесів управління такими системами розроблювався як у напрямі управління оперативними системами (зокрема, системою ОВС України), так і для побудови інформаційних систем, що використовуються для прийняття рішень та для оперативно-службової діяльності (наприклад, інформаційно-аналітична система управління в ОВС України). Зв'язок між цими процесами цілком очевидний. Мета побудови інформаційних систем полягає в наданні допомоги в процесі прийняття рішень, що мають відношення до управління оперативними системами. Це положення закріплене в Концепції розвитку інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ України на 1998-2000 рр., де визначено, що "система інформаційно-аналітичного забезпечення органів внутрішніх справ України – це комплекс організаційних, нормативно-правових, програмно-технічних та інших заходів, спрямованих на забезпечення оперативно-службової діяльності органах внутрішніх справ" [313]. Таким чином, удосконалювання системи інформаційно-аналітичного забезпечення управління в ОВВС України сприятиме подальшому реформуванню системи ОВС України, що дає зворотний поштовх до подальшого розвитку інформаційної підтримки. При цьому відбувається взаємне збагачення й удосконалення систем. Образно кажучи, інформаційно-аналітична система управління в органах внутрішніх справ України формується в результаті "занурення" системи ОВС України в інформаційний простір (України й інших країн). В той же час інформаційний простір України формується також і системою ОВС України, тобто і інформаційний простір України стає таким чином більш ефективним. Пропонується розглядати інформаційне середовище ОВС України як цілісну інформаційну систему, що структурується за ознакою напрямків управлінської діяльності ОВС України.

Для досягнення ефективності формування та розвитку інформаційного середовища ОВС України необхідно ідентифікувати та досліджувати науково обґрунтовану систему основних принципів його генерування, спираючись, безумовно, на принципи, які визначають завдання і основні напрямки роботи ОВС України. Вважаємо доцільним запропонувати наступні головні принципи, що є методологічною основою формування інформаційного середовища ОВС України.

1. Принцип системності

На цей час немає сумніву в значенні системного підходу [316] і необхідності перебудови або створення інформаційних систем відповідно до вимог теорії прийняття рішень. Застосування системного підходу дозволяє виявити потреби в зміні організаційної структури системи з погляду її подальшого удосконалення. Інформаційні системи управління створюються з таким розрахунком, щоб забезпечити збір, збереження, переробку і видачу інформації, що потребується для ефективного функціонування всієї ієрархічної піраміди управління. При цьому виникає необхідність у проектуванні інтегрованої інформаційної системи управління, побудованої на основі системного підходу з урахуванням потреб в інформації всього апарату управління як єдиного цілого. Для того, щоб створити або удосконалювати великі системи, що подібні сучасним інформаційним системам управління, варто розвивати науку про системи. Найважливішим елементом подібного дослідження є точне визначення термінології. Вона повинна бути доступною для розуміння. Розглянемо зміст понять "система" і "системний підхід" відповідно до узвичаєних визначень [48, 317, 318]. У державно-управлінських дослідженнях доцільно оперувати визначенням поняття системи як цілісного утворення з новими інтеґративними якостями, що не властиві його компонентам окремо, а виникають завдяки їх взаємодії в системі [48, с. 19]. У найпростішому виді система може бути визначена як сукупність елементів (підсистем), об'єднаних в інтересах досягнення загальних цілей. Це визначення можна продемонструвати на таких прикладах:

а) система – ОВС України, елементи – підрозділи галузеві, функціональні, загального керівництва, служби (штаб, чергові частини, інформаційно-аналітичні центри, підрозділи міліції, слідчий апарат, підрозділи пожежної охорони, внутрішніх військ, відділи кадрів, служби господарські, фінансово-економічні, медичні), особовий склад, комп'ютерна техніка, оргтехніка, інформаційно-комунікаційні мережі; голова мета – забезпечення громадського порядку на всій території держави;

б) система – кримінальна міліція; елементи – Головні управління (карного розшуку, Державної служби боротьби з економічною злочинністю), Управління (по боротьбі з незаконним обігом наркотиків, внутрішніх справ на транспорті, кримінального пошуку), Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр, особовий склад, комп'ютерна техніка, транспорт; головна мета – швидке, повне виявлення, розслідування, розкриття злочинів, інших правопорушень; припинення і попередження злочинів;

в) система – Управління карного розшуку областей; елементи – відділи (оперативної роботи; боротьби з груповими та організованими злочинними проявами; боротьби з проституцією, розповсюдженням СНІДу та правопорушеннями, пов'язаними з іноземними громадянами; по організації боротьби зі злочинністю серед неповнолітніх; боротьби з майновими злочинами; боротьби зі злочинністю проти особи і розшуку злочинців і осіб, які зникли безвісти), особовий склад, комп'ютерна техніка, оргтехніка; головна мета – швидке, повне виявлення, розслідування, розкриття злочинів, інших правопорушень; припинення і попередження злочинів.

Зі згаданого вище визначення і з того, що відомо про системи, випливають такі загальні характеристики інформаційної системи:

а) будь-яка інформаційна система є системою, що може бути проаналізована, побудована, удосконалена і керована на основі загальних принципів побудови системи;

б) подібні системи є в більшому ступені динамічними, ніж статичними, у зв'язку з чим варто враховувати їхню природу, що змінюється;

в) елементи кожної системи функціонально об'єднані. Звідси виникає необхідність побудови інформаційної системи таким чином, щоб вона забезпечувала інтеграцію всіх елементів тієї системи, яку інформаційна підсистема обслуговує, що відомо за назвою "інтегрованого, або системного підходу";

г) будь-яка інформаційна система видає вихідну продукцію, що складає мету системи. Вихідною продукцією інформаційної системи є інформація, на основі якої приймається рішення.

Організаційні й інформаційні системи будуються таким чином, щоб досягти синергізму – тобто одночасного функціонування окремих, але взаємозалежних частин, що забезпечує більш високу загальну ефективність. Виділення окремих функцій і нездатність зв'язати частини в єдине ціле можуть обумовлюватися різноманітними причинами, головним чином вузькістю поглядів спеціалістів, що не можуть точно визначити своє місце в організаційній структурі всієї системи в цілому. З числа інших причин можна зазначити недоліки в самій організаційній структурі управління, недостатньо чітке планування або нездатність об'єднати деякі елементи системи за допомогою системного підходу. Акцент на необхідність побудови єдиного цілого на відміну від побудови компонентів і підсистем – головна особливість системного підходу.

Варто зауважити, що незважаючи на вже існуючу структуру системи ОВС України, і вона розвивається, удосконалюється, спираючись на нові знання і системний підхід. Безумовно, немає можливості дати точні рекомендації для побудови інформаційно-аналітичної системи управління системи ОВС України. Проте, можна розробити узагальнену процедуру і набір відповідних керівних положень. При цьому розробляються різноманітні організаційні структури і компоненти (підсистеми), що відповідають один одному в рамках системи. Критерії для вибору всієї сукупності підсистем складають основу для вибору окремих із них. Щонайкращі, відповідні друг другу підсистеми синтезуються в остаточну систему. Отже, системний підхід припускає наявність основних етапів: етапу розширення (аналізу) і етапу стиску (синтезу). Розроблювачі інформаційно-аналітичної системи управління в ОВС України будуть поступово набувати досвіду в успішному вирішенні системних проблем, застосовуючи різноманітні методи — від простого обґрунтування з урахуванням здорового глузду до складної техніки дослідження операцій. В основному системний підхід передбачає систематичне застосування інтелекту, методів і засобів в інтересах забезпечення інтеграції і координації інформаційно-аналітичних підсистем для досягнення поставленої мети. Очевидно, що і при подальшому удосконалюванні інформаційно-аналітичної системи управління в ОВС України, використання системного підходу не викликає сумніву.

Інформаційно-аналітична система управління в ОВС України розроблялася й удосконалювалася на принципах системності як сукупність інформаційних і аналітичних підсистем певних інформаційних обліків, що генеруються на основі загальних та обов'язкових вимог: нормативно-правової бази; організаційно-кадрового забезпечення інформаційних підрозділів; навчання і перепідготовка кадрів; комп'ютерних, програмних, телекомунікаційних засобів і технологій; матеріально-технічного і фінансового забезпечення. Крім цього, кожна інформаційна й аналітична підсистема повинна формуватися з урахуванням спеціальних вимог, які визначаються функціями цих підсистем. При проектуванні таких підсистем необхідно ідентифікувати їхні функції, визначити їхнє місце в інформаційно-аналітичній системі та зв'язок з іншими підсистемами.