Для конструктивного застосування системного принципу при вдосконаленні інформаційно-аналітичної системи управління в ОВС України слід визначити характерні риси системного підходу. Системний підхід включає організаційні, творчі, теоретичні, експериментальні та практичні елементи. Те ж саме можна сказати і про колишню практику управління, проте, є розходження в підході до цих елементів і процедури, що застосовується. Характерні риси системного підходу були розглянуті в [319]. Обґрунтуванням необхідності застосування системного підходу в процесі дослідження великих систем управління (інформаційно-аналітичної системи управління в ОВС України) є, з одного боку, те, що зросла складність сучасних систем (система ОВС України), а з іншого боку — значні зміни в самому процесі управління (нова технологія управління). Поширенню системного підходу сприяють такі важливі досягнення, що можуть удосконалити процес управління в системі ОВС України [319]:

• нормативно-правова база;
• теорія інформаційних систем із зворотним зв'язком;
• поліпшення розуміння процесу прийняття рішень;
• дослідження операцій, або методи науки управління, що дозволяють застосовувати експериментальний підхід або моделювання до рішення складних проблем;
• комп'ютерна техніка, оргтехніка.

Основою тенденцією на сучасному етапі і в майбутньому є прискорення розвитку інформації в поєднанні із збільшенням обсягу надходження інформації для прийняття рішень. Для обробки цієї інформації розробляються доскональні види обладнання із використанням прогресивної комп'ютерної технології. Однак, найважливішим завданням як у майбутньому, так і в нинішній момент залишається управління інформацією. Для керівників різних рівнів в ОВС України інформація буде засобом, а інформаційна система – основою для здійснення системного підходу. Хотілося би підкреслити, що вищесказане знаходиться в повній відповідності з загальнофілософською позицією про системний підхід як про напрямок методології наукового пізнання і соціальної практики, в основі якого лежить дослідження об'єктів як систем. Методологічна специфіка системного підходу визначається тим, що орієнтує дослідження на розкриття цілісності об'єкта (системи ОВС України) і його механізмів, на виявлення різноманітних типів зв'язків складного об'єкта і зведення їх в єдину теоретичну картину.

Слід зазначити, що проектуванню інформаційно-аналітичної системи управління в ОВС України повинні передувати певні дослідні етапи. Розглянемо деякі з них. Вивчення будь-якої системи передбачає створення моделі системи, що дозволить прогнозувати її поведінку в певному діапазоні умов. Модель – це опис системи, що відображає певну групу її властивостей. Опис системи, зокрема ОВС України, можна розглянути із трьох точок зору: функціональної, морфологічної, інформаційної [320]. Враховуючи те, що система ОВС України є різновидом соціальних систем, пропонується ввести правовий опис системи [321].

Функціональний опис системи необхідний для того, щоб усвідомити важливість системи, визначити її місце, оцінити її відношення до інших систем та зовнішнього середовища. Система ОВС України є однією з підсистем правоохоронних органів, які, у свою чергу, – підсистемами органів державної влади. Головна мета діяльності системи ОВС України, як вже неодноразово підкреслювалося, полягає в забезпеченні громадського порядку на всій території держави. "Компетенція органів внутрішніх справ визначається законами України та характеризується сукупністю покладених на них завдань та функцій управління, а також конкретними повноваженнями того або іншого органу внутрішніх справ. Таким чином, система органів внутрішніх справ функціонує водночас як суб'єкт управління та як об'єкт управління. Усі підрозділи органів внутрішніх справ як елементи системи управління водночас виступають в ролі керуючих та керованих" [154, с. 66]. В зв'язку з функціональним описом системи дозволимо також нагадати основну мету створення системи інформаційно-аналітичного забезпечення управління в ОВС України – всебічна інформаційна підтримка практичної діяльності ОВС України у боротьбі зі злочинністю на Україні на основі комплексу організаційних, нормативно-правових, технічних, програмних та інших заходів.

Морфологічний опис повинен дати уявлення про побудову системи. Вивчення морфології починається з елементного складу. Під елементом в даному випадку розуміється підсистема, всередину якої опис не проникає. Морфологічні властивості системи суттєво залежать від характеру зв'язку. Звичайно виділяють інформаційні, енергетичні, речовинні зв'язки. В результаті морфологічного опису виникає поняття структури – сукупність елементів та зв'язків між ними. Аналіз системи ОВС України показав, що елементною базою цієї системи є штаби, чергові частини, інформаційно-аналітичні центри, підрозділи міліції, слідчий апарат, відділи кадрів, служби матеріально-технічного забезпечення та інші, що певним чином взаємопов'язані поміж собою (виходячи з розподілу функцій та мети, яка поставлена перед системою). Відповідно до характеру виконуваних управлінських функцій існує три види структурних підрозділів: галузеві (основні функції ОВС України), загального керівництва (функції загального керівництва), функціональні (функції забезпечення). Кожний з названих підрозділів має свою функціональну структуру. Наприклад, галузевий підрозділ має наступну функціональну структуру: міліція, слідчий апарат органів внутрішніх справ, внутрішні війська, пожежна охорона [154, с. 64].

Інформаційний опис системи повинен давати уявлення про організацію системи. Цей опис визначає залежність морфологічних та функціональних властивостей системи від якості та кількості внутрішньої та зовнішньої інформації, що надходить з середовища.

Слід зазначити, що категорія "структура" відображає побудову та внутрішню форму системи [155, с. 35]. Структура, що відображає склад та підпорядкованість різних елементів, ланок та сходинок управління, які функціонують для досягнення певної мети, називається організаційною [315, с. 336]. Відомо також, що організаційна структура включає в себе сукупність структурних підрозділів, об'єднаних в орган, зв'язки підпорядкованості поміж ними, а також форма розподілу функцій [154, с. 64]. Діяльність щодо реалізації функцій управління викликає необхідність раціональної побудови системи, створення організаційної структури органів управління, погодження їх елементів, упорядкування зв'язків між ними. Управління в органах внутрішніх справ – різновид державного управління (широке тлумачення) і повинно забезпечувати взаємодію систем, підрозділів та служб органів внутрішніх справ як єдиного цілого з метою виконання поставлених перед ними завдань у сфері внутрішніх справ держави [154, с. 10]. Слід зауважити, що функція управління для працівників – це їхні посадові обов'язки , для органів внутрішніх справ та їхніх підрозділів – види робіт, що їм доручені. Функції органів внутрішніх справ визначені не тільки у законах України, а й у деяких підзаконних нормативних актах. Це стосується Положення "Про Міністерство внутрішніх справ України", Положення "Про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР", Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ [154, с. 64].

Функції та структура – дві взаємопов'язані та взаємообумовлені частини єдиного цілого – організації системи управління і виступають відповідно як зміст та форма процесу управління [315, с. 336]. Наявність організаційної структури управління та її розвиток є основною всієї організації системи ОВС України. Поза її рамками виключається можливість реалізації функцій менеджменту, тобто самого процесу управління. Процес формування організаційної структури управління в ОВС України становить собою, насамперед, організаційне закріплення тих або інших функцій за підрозділами апарату управління. При цьому функції управління визначаються завданнями органів управління [154, с. 61]. Розрізняють три основних типи організаційних структур управління: лінійну, функціональну та змішану – лінійно-функціональну [155, с. 57-85]. Для забезпечення гнучкості складних систем управління в лінійно-функціональні структури вводяться програмно-цільові форми управління у вигляді матричних структур: управління за проектом, управління за продуктом, координаційні комісії та ін. Аналіз перерахованих типів структур управління дозволяє зробити висновок, що організаційна структура ОВС України становить собою лінійно-функціональне (штабне) управління із програмно-цільовою формою управління у вигляді матричної структури.

Аналіз системи управління в ОВС України показав, що управління становить собою водночас діяльність системи та підсистеми в системі більш високого рівня [154, с. 66]. Наприклад, районний орган внутрішніх справ, будучи самостійною системою управління, входить як підсистема до системи Управління МВС України в області; а обласне Управління МВС України на тих же підставах входить у систему МВС України в цілому. Таким чином, структурна побудова системи МВС України об'єднує принципи територіально-розподіленої та центральної топології та організована у вигляді трирівневої ієрархічної моделі. Як підсистема ОВС України функціонують на основі нормативної та директивної інформації, що надходить від системи більш високого рівня, тобто процес управління здійснюється у рамках відносин субординації та підпорядкованості. Що стосується нормативних актів, які визначають структуру та процес управління в ОВС України, то вони також спираються на ієрархічний підхід. Організаційні структури управління документально фіксуються в схемі структури управління, в штатних розписах, положеннях ж про структурні підрозділи, а також в посадових інструкціях для виконавців [154, с. 57-60].

На нашу думку, цей досить ретельний аналіз деяких аспектів системи ОВС України вкрай необхідний для науково обґрунтованого формування інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності ОВС України. Нагадаємо, що Концепція інформатизації органів внутрішніх справ України повинна спиратися на ідею застосування знань про предметну галузь – систему ОВС України. В той же час і інформаційне середовище, його структура буде певною мірою визначатися цією обставиною. Вважаємо, що реформування системи ОВС України сприяє реформуванню системи інформаційно-аналітичного забезпечення управління в цих органах, яка, в свою чергу, також впливає на ефективність діяльності ОВС України.

Раніше вже відзначалося, що доцільно здійснити і правовий опис системи ОВС України, маючи на увазі, що вона є представником соціальних систем. Вважаємо, що це питання тісно пов'язано з другим принципом формування інформаційного середовища ОВС України.

2. Принцип правового регулювання

Принцип правового регулювання в інформаційному середовищі припускає правове регулювання об'єктів управління, органів управління, завдань управління, а також самої інформації як об'єкта інформаційних відносин. Обґрунтуємо такий поділ у правовому регулювання. З розширенням масштабів об'єктів управління у великих системах управління надзвичайно збільшується необхідний обсяг інформації, що переробляється, і складність алгоритмів управління. У результаті здійснювати управління централізованим способом стає вже неможливим (хоча саме таке управління дозволяє забезпечити найкращу узгодженість прийняття рішень), тобто виникає необхідність поділу функцій і органів управління. Таким чином, в міру росту складності систем вишиковується ієрархічна піраміда управління. Тому головною причиною ієрархічного управління в соціальних системах (зокрема, в ОВС України) є невідповідність між складністю керованого об'єкта і спроможністю любого керуючого органу одержувати і переробляти інформацію.