З аналізу судової практики вбачається, що у деяких випадках судді, враховуючи декілька обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, умотивувавши своє рішення, призначають покарання, нижче від найнижчої межі, зазначеної у санкції (Див. Додаток Ж). Тобто, механізм призначення покарання нижче від найнижчої межі існує, але є доволі складним - він вимагає наявності принаймні двох пом'якшуючих обставин, врахування особи винного, вмотивування рішення суду, що ускладнює його застосування.

 Тому пропонуємо зменшити нижню межу санкції ч.1 ст. 152 КК України до 2 років позбавлення волі. Разом з тим, верхня межа санкції ч.1 ст. 152 КК України (5 років позбавлення волі), на нашу думку, має бути збільшена до 7років позбавлення волі. Таким чином, пропонуємо розширити межі санкції ч.1 ст. 152 КК: "…карається позбавленням волі на строк від двох до семи  років".

 При аналізі караності зґвалтування, вчиненого за обтяжуючих обставин, ми взяли до уваги лише ті норми КК зарубіжних держав, які передбачають відповідальність за вчинення зґвалтування повторно, групою осіб, щодо неповнолітніх чи малолітніх осіб, тобто обтяжуючих обставин, що мають місце у КК України. Щодо зґвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки, буде проаналізовано лише ті норми, які чітко передбачають відповідальність за спричинення смерті через необережність при вчиненні зґвалтування, оскільки це є найбільш суспільно небезпечним наслідком, що охоплюється кваліфікованим (особливо кваліфікованим) складом зґвалтування у багатьох КК з проаналізованих нами. Крім того, проведений нами аналіз судової практики України показав, що суди в межах поняття "особливо тяжкі наслідки" розглядають смерть потерпілої особи: із 26 осіб, засуджених за вчинення зґвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки, 26 спричинили смерть потерпілої особи (Див. Додаток Ж.3).

Відповідно до ч. 2 ст. 152 КК України зґвалтування, вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачений статтями 153 -155 КК України карається позбавленням волі на строквід 5 до 10 років.З аналізу судової практики України вбачається, що за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 152 КК України, суди призначають покарання у вигляді позбавлення волі на строк 7 років 4 місяці (середній показник) (Див. Додаток Ж.3.).Повторне вчинення зґвалтування передбачене як кваліфікуюча обставина в багатьох КК зарубіжних держав. Нижня межа санкції за вчинення цього злочину коливається від 3 років (ч. 2 ст. 152 КК Республіки Болгарія) до 10 років позбавлення волі (ч.3 ст.236 КК КНР). У переважній більшості держав нижня межа санкції за повторне зґвалтування встановлена у вигляді позбавлення волі на строк від 5 років. Проте у окремих державах зустрічається і 4, і 7, і 8 років позбавлення волі. Верхня межа санкції коливається від 10 років позбавлення волі (ст.149.2. КК Азербайджанської Республіки, ч.2 ст.137 КК Грузії ч.2 ст.120 КК Республіки Казахстан, ч.2 ст.138 КК Республіки Таджикистан, ч.2 ст.118 КК Республіки Узбекистан, ч.2 ст.138 КК Республіки Вірменія, ч.3 ст.149 КК Республіки Болгарія) до 21 рокупозбавлення волі (абз.4 №192 Загальногромадянського КК Норвегії). Відповідно до ст.132-8 КК Франції при рецидиві злочинів строк покарання подвоюється. При вчиненні повторного зґвалтування він становитиме 30 років кримінального ув'язнення, а у випадку, коли мали місце інші обтяжуючі обставини, передбачені ст.ст.222-24, 222-25 КК Франції, - 60 років кримінального ув'язнення. В КНР за вчинення зґвалтування неоднократно може бути призначено безстрокове позбавлення волі або смертна кара (ч.3 ст. 236 КК).

 Проаналізувавши питання караності за вчинення зґвалтування повторно, дійшли висновку, що санкція ч.2 ст. 152 КК України відповідає тяжкості та суспільній небезпечності вчиненого.

 Відповідно до ч. 3 ст. 152 КК України зґвалтування, вчинене групою осіб карається позбавленням волі настроквід 7 до 12 років. Вчинення цього злочину є досить розповсюдженим в Україні, про що можна зробити висновок із аналізу судової практики України (61,3% від кількості осіб, засуджених за вчинення зґвалтування за обтяжуючих обставин, та 38,3% від загальної кількості осіб, засуджених за зґвалтування. - Додаток Ж.3.). Слід відзначити, що незважаючи на високу ступінь суспільної небезпечності зґвалтування, вчиненого групою осіб, судді іноді призначають досить м'яке покарання. Наприклад, 5 років позбавлення волі [363]; 4 роки 6 місяців позбавлення волі [365]; 4 роки позбавлення волі [365; 366]; 3 роки 6 місяців позбавлення волі [366]; 4 роки обмеження волі [361]; 3 роки обмеження волі [362]; звільнення від відбування призначеного покарання (4 роки 6 місяців та 5 років позбавлення волі із застосуванням ст. 69 КК), з іспитовим строком один рікіз застосуванням ст. 75 КК [364]. Аналіз судової практики України, проведений нами, показує, що судді призначають покарання за ч.3 ст.152 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 7 років 2 місяці (середній показник), що є нижчим, ніж середній показник призначення покарання за ч.2 ст. 152 КК України.(Додаток Ж.3.)

 Групове зґвалтування передбачено в більшості проаналізованих нами КК зарубіжних держав як обставина, що обтяжує кримінальну відповідальність. Нижня межа санкції за вчинення групового зґвалтування коливається від 2 років позбавлення волі (№3 ст. 197 КК Республіки Польща, абз.2 №177 КК ФРН, ст.2 Розділу 20 "Сексуальні злочини" КК Фінляндії) до 10 років позбавлення волі (ст. 222-24 КК Франції, п. (2) ст. 376 КК Індії). У більшості КК зарубіжних держав, нижня межа санкції складає 5 або 7 років позбавлення волі.  Верхня межа санкції коливається від 10 років (ч.2 ст.131 КК РФ, ст. 149.2 КК Азербайджанської Республіки, ч. 2 ст. 120 КК Республіки Казахстан, ч.2 ст. 138 КК Республіки Таджикистан, ч. 2 ст. 118 КК Республіки Узбекистан, ч.2 ст. 138 КК Республіки Вірменія, п.2 ст. 198 КК Угорщини, ст. 2 розділу 20 КК Фінляндії) до 21 року позбавлення волі (абз.4 № 192 Загальногромадянського КК Норвегії). У більшості КК зарубіжних держав верхня межа санкції за групове зґвалтування становить 10 або 15 років позбавлення волі.  КК КНР (ч.3 ст. 236) та КК Індії (п.2 ст. 376) за вчинення групового зґвалтування передбачає можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі довічно. Згідно з КК КНР (ч.3 ст. 236) та КК Філіппін (ч.2 арт.335) за вчинення вказаного злочину може бути призначена смертна кара.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 КК України зґвалтування неповнолітньої чи неповнолітнього карається позбавленням волі на строк від 7 до 12 років. Схожий кваліфікований склад злочину міститься у більшості КК зарубіжних держав. Нижня межа санкції становить 3 роки позбавлення волі (ч. 3 ст. 149 КК Литовської республіки, ч.2 ст. 152 КК Республіки Болгарія), 4 роки (ч. 2 ст. 131 КК РФ, ч.2 ст. 138 КК Республіки Вірменія, ч. 3 ст. 1 глави 6 КК Швеції), 5 років (ст. 149.2 КК Азербайджанської Республіки, ч. 2 ст. 166 Республіки Бєларусь, ч. 2 ст. 159 КК Латвійської Республіки, ч. 2 ст. 171КК Республіки Молдова, ч. 3 ст. 137 КК Грузії, ч. 2 ст. 120  КК Республіки Казахстан, ч.1 арт.101 КК Республіки Албанія), 6 років (ч. 2 ст. 141 ПК Естонії, ч. 4 ст. 119 КК Аргентини), 7 років (ч. 2 ст. 138 КК Республіки Таджикистан), 8 років (ч. 2 ст. 129 КК Киргизької Республіки), 10 років (ч. 3 ст. 118 КК Республіки Узбекистан, №4 ст.375 КК Бельгії). Натомість у окремих державах верхню межу санкції встановлено у 10 років позбавлення волі (ч. 2 ст. 131 КК РФ, ст. 149.2 КК Азербайджанської Республіки, ч. 3 ст. 149 КК Литовської республіки, ч. 2 ст. 120  КК Республіки Казахстан, ч. 2 ст. 138 КК Республіки Таджикистан, ч.2 ст. 138 КК Республіки Вірменія, ч.1 арт.101 КК Республіки Албанія, ч.2 ст. 152 КК Республіки Болгарія,ч. 3 ст. 1 глави 6 КК Швеції, п.2 №396 КК Іраку). Верхня межа становить 12 років позбавлення волі в КК Республіки Бєларусь (ч. 2 ст. 166), 15 років - в ч. 2 ст. 141 ПК Естонії, ч. 2 ст. 159 КК Латвійської Республіки, ч. 2 ст. 171 КК Республіки Молдова, ч. 3 ст. 137 КК Грузії, ч. 2 ст. 129 КК Киргизької Республіки, ч. 3 ст. 118 КК Республіки Узбекистан, №4 ст.375 КК Бельгії, ч. 4 ст. 119 КК Аргентини. В Законі про покарання Ізраїлю (ст. 345 (бет), КК Франції (ст.222-28) верхня межа санкції за зґвалтування неповнолітньої особи становить 20 років позбавлення волі.

 Відповідно до ч. 4 ст. 152 КК України зґвалтування малолітньої чи малолітнього карається позбавленням волі на строк від 8 до 15 років. Такі ж межі санкції встановленні  за вчинення вказаного злочину у КК РФ (ч. 3 ст. 131), КК Азербайджанської Республіки (ст. 149.9), КК Республіки Бєларусь (ч. 3 ст. 166), КК Республіки Казахстан (ч. 3 ст. 120), КК Республіки Вірменія (ч. 3 ст. 138). Найвища нижня межа санкції - 16 років позбавлення волі - передбачена у ч. 3 ст. 138 КК Республіки Таджикистан. Нижня межа санкції за зґвалтування малолітньої особи може становити 15 років (ч. 3 ст. 129 КК Киргизької Республіки, №5 ст. 375 КК Бельгії, ч.4 ст. 118 КК Республіки Узбекистан); 10 років (ч.3 ст. 159 КК Латвійської Республіки, ч. 3 ст. 171 КК Республіки Молдова, п. (2) ст. 376 КК Індії, ч.2 арт. 100 КК Албаніі); 7 років (арт. 609 terКК Італії); 5 років (ч.4 ст.149 КК Литовської республіки, п.2 ст.198 КК Угорщини) позбавлення волі. Верхня межа санкції становить 10 років відповідно до п.2 ст.198 КК Угорщини, а якщо малолітня особазнаходиться під опікою, наглядом, піклуванням або на лікуванні у злочинця чи зґвалтування вчинено групою осіб за попередньою змовою, то верхня межа санкції збільшується до 15 років позбавлення волі (п.3 ст. 198 КК Угорщини); 12 років, а якщо вчинено зґвалтування особи, молодшої 10 років - верхня межа санкції збільшується до 14 років (арт. 609 ter КК Італії); 20 років (ч.3 ст. 159 КК Латвійської Республіки, ч. 3 ст. 129 КК Киргизької Республіки, ч.3 ст.138 КК Республіки Таджикистан, ч.4 ст.118 КК Республіки Узбекистан, ч.2 арт. 100 КК Республіки Албанія). Довічне позбавлення волі за зґвалтування малолітньої особи передбачено у Індії (п. (2) ст. 376 КК); смертна кара - у Республіці Узбекистан (ч.4 ст. 118 КК), Киргизькій Республіці (ч. 3 ст. 129 КК).

 У КК Бельгії питанню караності зґвалтування, вчиненого щодо неповнолітніх осіб, приділено багато уваги. Санкції детально встановлені залежно від віку потерпілої особи. Так, посягання на статеву недоторканість неповнолітнього, що досягнув 16 років, вчинене із застосуванням насильства чи погрози насильством, карається тюремним ув'язненням  від 5 до 10 років (№2 ст. 373 КК).Покарання складе тюремне ув'язнення від 10 до 15 років, якщо неповнолітній не досяг повних 16 років (№3 ст. 373 КК). Зґвалтування (відповідно до №1 ст. 375 КК, будь-який акт сексуального проникнення, в якій би формі і яким би способом він не був вчинений, вчинений щодо особи, яка не дала свою згоду, складає зґвалтування), вчинене щодо неповнолітнього, який досяг повних 16 років, карається тюремним ув'язненням від 10 до 15 років (№ 4 ст. 375 КК), а якщо злочин вчинено щодо дитини старше повних 14 років і молодше повних 16 років, винний карається тюремним ув'язненням від 15 до 20 років (№5 ст. 375 КК). Розглядається як зґвалтування будь-яке статеве зношення із застосуванням насильства, якого б характеру воно не було і якими б засобами не вчинялось, вчинене щодо дитини, яка не досягла повних 14 років. В цьому випадку покаранням буде тюремне ув'язнення строком від 15 до 20 років. Воно буде тюремним ув'язненням від 20 до 30 років, якщо дитині не виповнилось повних 10 років (ч.6 ст. 375 КК).