1.  Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

2.  Договір позики вважається безпроцентним, якщо:

1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п´ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов´язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;

2)  позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Договір позики може бути сплатним або безоплатним. Відносини позики вважаються сплатними, якщо їх безоплатний характер прямо не встановлений цим Кодексом, іншими актами законодавства або конкретним договором. Відсутність у договорі умови про винагороду не означає, що договір є безоплатним. Винагорода для позикодавця встановлюється у формі процентів від суми, яка надається у позику.

Якщо розмір процентів у договорі не визначений, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Облікова ставка Національного банку України — це один з монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк установлює для суб´єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених і розміщених грошових коштів. Облікова ставка є найнижчою серед процентних ставок Національного банку і є орієнтиром вартості грошових коштів.

Проценти за договором позики можуть сплачуватися позикодавцем в будь-якому погодженому сторонами порядку (у тому числі й однократно), а якщо такий порядок сторонами не визначений, проценти повинні сплачуватися щомісяця, причому до дня фактичного повернення грошових коштів.

Частина друга статті, що коментується, встановлює випадки, коли договір позики вважається безпроцентним, і отже відносини позики є безоплатними. Безпроцентним вважається договір позики, укладений на суму, яка не перевищує п´ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян між фізичними особами, не у зв´язку із здійсненням ними підприємницької діяльності, а також договір позики, предметом якого є речі, визначені родовими ознаками.