1. Позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або речей. Сам по собі факт підписання сторонами тексту договору, без передачі грошей або речей, не породжує у майбутнього позичальника обов´язку повернути обумовлену угодою суму грошей або кількість визначених родовими ознаками речей. З метою захисту позичальника від недобросовісного позикодавця в статті, що коментується, закріплене право позичальника оспорювати договір позики на підставі того, що гроші або речі насправді не були отримані ним або були отримані у меншій кількості, ніж це вказано в договорі. Оспорювання договору позики здійснюється у судовому порядку, при цьому позичальником можуть бути використані будь-які докази (свідчення свідків, письмові докази, засоби аудіо -, відеозапису та інші докази). У випадку, коли договір позики повинен бути укладений в письмовій формі (див. статтю 1047 ЦК і коментар до неї) і ця форма не дотримана, позичальник не має права використовувати свідчення свідків як докази у судовій справі, але має право надати інші докази укладання договору позики. Згідно статті 46 ЦПК України такими доказами, зокрема, можуть бути: всякого роду документи, акти, листування службового або особистого характеру, які містять у собі відомості про обставини, що мають значення для справи.

При встановленні судом факту неотримання позичальником грошей або речей від позикодавця договір позики вважається неукладеним. Якщо судом встановлено, що позичальник отримав меншу кількість грошей або речей, ніж вказано в договорі, то вважається, що договір був укладений на фактично одержану ним кількість грошей або речей.

Незалежно від того, в якій формі повинен бути укладений договір позики, показання свідків допускаються для оспорювання договору у випадку, якщо договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжких обставин. Наслідки укладання договору позики під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини визначаються відповідно до ст.ст. 230, 231, 232, 233 ЦК.