1. За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов´язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

2.  Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (Стаття 633 цього Кодексу).

3.  До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Депозитні рахунки відкриваються на підставі укладеного депозитного договору між власником рахунку та установою банку на визначений у договорі строк. Кошти на депозитні рахунки перераховуються з розрахункового, поточного рахунку підприємства і після закінчення строку зберігання повертаються на цей самий розрахунковий, поточний рахунок.

Публічним визнається договір, в якому однією із сторін є підприємець або інша особа відповідно до закону, що взяли на себе обов´язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до нього звертається (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв´язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Ціна товарів, робіт і послуг, а також інші умови публічного договору встановлюються однаково для всіх споживачів, крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами допускається надання пільг для окремих категорій споживачів.

Банк, відповідно до закону, не повинен надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, крім випадків, передбачених законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відмова банку, визначена законом, від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг) не допускається.

У випадках, передбачених законом або іншими нормативно-правовими актами, Кабінетом Міністрів України або уповноваженими ним органами, можуть прийматися правила, обов´язкові для сторін при укладенні і виконанні публічних договорів.