1. Кредитодавець має право відмовитися від надання позичальникові передбаченого договором кредиту частково або в повному обсязі у разі порушення процедури визнання позичальника банкрутом або за наявності інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальникові кредит своєчасно не буде повернений.

2. Позичальник має право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання, якщо інше не встановлено договором або законом.

3.  У разі порушення позичальником встановленого кредитним договором обов´язку цільового використання кредиту кредитодавець має право також відмовитися від подальшого кредитування позичальника за договором.

Особливістю кредитного договору у порівнянні з договором позики є те, що законом передбачена можливість односторонньої відмови від договору кредитодавця або позичальника.

Право кредитодавця на односторонню відмові від договору шляхом відмови від надання кредиту частково або в повному обсязі виникає у нього у випадку порушення процедури визнання позичальника банкрутом або за наявності інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальникові кредит своєчасно не буде повернений. До числа таких обставин передусім належать економічні та правові фактори, що підривають віру в здатність позичальника повернути отриманий кредит (притягнення позичальника до відповідальності, наявність відомостей, що свідчать про заборгованість позичальника за кредитними договорами з іншими кредитодавцями, порушення процедури визнання позичальника банкрутом). Порядок порушення процедури банкрутства визначається Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ».

У свою чергу, позичальник має право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі без будь-якої мотивації, а, наприклад, у зв´язку з відпадінням потреби, якщо інше не передбачено законом або договором. Про це позичальник повинен сповістити кредитодавця до встановленого строку надання кредиту. У договорі може бути передбачена відповідальність позичальника за відмову від одержання кредиту або можливість відмови може бути взагалі виключена.

Однією з умов кредитних договорів є встановлення цільової спрямованості використання кредитних коштів. Цільовий характер передбачає використання кредитних коштів на конкретні цілі, передбачені кредитним договором. У разі порушення позичальником встановленого кредитним договором обов´язку щодо цільового використання кредиту, кредитодавець має право відмовитися від подальшого кредитування позичальника за договором.