Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

Стаття 1270. Строки для прийняття спадщини

1. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

2. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Якщо до нотаріуса звернулися спадкоємці та висловили своє бажання прийняти спадщину або якщо спадщина прийнята фактично, то для отримання свідоцтва про право на спадщину, — перше, що повинен зробити нотаріус — це встановити строк відкриття спадщини. Моментом відкриття спадщини є момент смерті спадкодавця. З моменту смерті починає спливати шестимісячний строк для прийняття спадщини. Момент смерті може бути встановлений тільки за свідоцтвом про смерть.

Якщо людина померла не на території України, а спадщина відкривається на Україні, тоді спадкоємцям необхідно представити нотаріусу свідоцтво про смерть, легалізоване консульством України на території тієї країни, де воно видано. Свідоцтва про смерть не потребують легалізації, якщо країна в якій воно видано, приєдналась до Конвенції про правову допомогу та правові відносини по цивільним, родинним та кримінальним справам від 22 січня 1993 року.

Коли людина визнана померлою у судовому порядку і про це постановлена ухвала, тоді спадкоємцям необхідно звернутися до органів РАЦС для одержання свідоцтва про смерть. Датою смерті вважається дата, яка вказана в ухвалі про признання людини померлою, ця ж дата вказується органами РАЦС в свідоцтві про смерть, строк для прийняття спадщини або відмові від спадщини починає стікати від неї. Наприклад, спадкодавець пропав безвісти 10 років тому, але спадкоємці звернулися до суду про признання його померлим тільки у 2002 році. Суд постановив ухвалу в лютому 2003 року про признання його померлим, реєстрація ухвали в органах РАЦС пройшла у квітні 2003 року, в свідоцтві про смерть дата смерті вказана - лютий 2003 року. Строк для прийняття спадщини починає стікати з лютого 2003 р. Якщо в свідоцтві про смерть вказаний тільки місяць смерті, під датою смерті слід розуміти останній день місяця; якщо в свідоцтві про смерть вказано тільки рік смерті, то датою смерті слід розуміти 31 грудня цього року. Строк для прийняття спадщини починає стікати з цієї дати.

Якщо спадкоємці тієї черги, що призиваються до спадщини, відмовилися від спадщини або не прийняли її, або усунені від спадщини, до спадщини призивається наступна черга спадкоємців, строк прийняття ними спадщини встановлюється продовж трьох місяців з дня усунення від спадщини.

Але в цьому випадку відмова від спадщини спадкоємців, які призиваються до спадщини, повинна бути безумовною та беззастережною. Від спадщини повинні відмовитися усі спадкоємці черги, що призивається до спадщини, тільки тоді наступає право у спадкоємців наступної черги подати заяву про прийняття спадщини.

Якщо строк, що залишився для подання заяви про прийняття спадщини наступною чергою спадкоємців менший ніж три місяці, він повинен бути продовжений до трьох місяців.

Стаття 1271. Прийняття заповідального відказу

1. Якщо протягом шести місяців з часу відкриття спадщини відказоодержувач не відмовився від заповідального відказу, вважається, що він його прийняв.

Заповідач має право встановити заповідальний відказ, тобто покласти на спадкоємця обов´язки передати третім особам відповідне майно або виконати обов´язки майнового порядку. Згідно з цим спадкоємець та відказоодержувач виступають як боржник та кредитор. Заповідальний відказ не обмежує права спадкоємця як власника успадкованого майна, він лише зобов´язує його виконати визначені дії щодо використання третіми особами цього майна. Заповідальний відказ — це воля спадкодавця, яка може бути висловлена тільки в заповіті, і прийняти на себе обов´язки по заповідальному відказу може тільки спадкоємець за заповітом. Відказоодержувач має право пред´явити вимоги відносно своїх прав до спадкоємця, щодо виконання ним своїх обов´язків по заповідальному відказу тоді, коли спадкоємець прийняв спадщину. Коли спадкоємець спадщину не прийняв, то виконання заповідального відказу покладається на того спадкоємця, до котрого перейшла

частина попереднього спадкоємця. Якщо спадщина переходить до спадкоємців за законом, права витребування дій, щодо виконання заповідального відказу не виникає. Право одержання майна або будь-яких майнових розпоряджень згідно заповіту у відказоотримувача виникає протягом шестимісячного строку, тобто в строк, встановлений для прийняття спадщини або відмови від неї. Відказоотримувач, якому було відомо про смерть спадкодавця і який не звернувся до нотаріуса протягом шести місяців, вважається таким, що не бажає отримувати майно або майнові зобов´язання за заповідальним відказом.