Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

Стаття 164/15. Приховування стійкої фінансової неспроможності

Умисне приховування громадянином - засновником (учасником) або службовою особою суб'єкта господарської діяльності своєї стійкої фінансової неспроможності шляхом подання недостовірних відомостей, якщо це завдало великої матеріальної шкоди кредиторові, - тягне за собою накладення штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Велика матеріальна шкода має місце, коли її розмір у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

(Доповнено статтею 164 згідно із Законом України від 15.11.2011 р. № 4025-УІ)

1.   Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері господарської діяльності (див. Господарський кодекс України, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається в приховуванні громадянином - засновником (учасником) або службовою особою суб'єкта господарської діяльності своєї стійкої фінансової неспроможності шляхом подання недостовірних відомостей, якщо це завдало великої матеріальної шкоди кредиторові (матеріальний). Обов'язковою ознакою даного складу правопорушення є матеріальна шкода у великому розмірі (8500 грн. і більше).

Як передбачено ч. і статті 209, ч. 4 ст. 205 Господарського кодексу України, у разі нездатності суб'єкта підприємництва після настання встановленого строку виконати свої грошові зобов'язання перед іншими особами інакше як через відновлення його платоспроможності цей суб'єкт (боржник) визнається неспроможним. Неспроможність суб'єкта господарювання, що виникла через недостатність його манна задовольнити вимоги кредиторів, має наслідком оголошення його за рішенням суду банкрутом. Згідно ст. 1 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" неплатоспроможність- це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності. Таким чином, під стійкою фінансовою неспроможністю суб'єкта господарської діяльності пропонуємо розуміти такий його фінансовий і майновий стан, за якого цей суб'єкт не здатен виконати свої зобов'язання перед кредитором. Під кредитором слід розуміти в аспекті положень коментованої статті будь-яку юридичну або фізичну особу, яка має належно оформлені і підтверджені документально майнові (в тому числі, грошові) вимоги до суб'єкта господарювання, від імені якого надано недостовірні відомості.

3. Суб'єкт адміністративного проступку - громадянин - засновник (учасник) або службова особа суб'єкта господарської діяльності.

4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини виключно у формі прямого умислу.

Стаття 164/16. Зайняття забороненими видами господарської діяльності

Зайняття вилами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом, за відсутності ознак діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України,- тягне за собою накладення штрафу від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони були пов'язані з отриманням доходу у великих розмірах або вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Отримання доходу у великому розмірі має місце, коли його сума у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

(Доповнено статтею 164і6 згідно із Законом України від 15.11.2011 р. № 4025-УІ)

1.   Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері господарської діяльності.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Господарського кодексу України, обмеження щодо здійснення підприємницької діяльності, а також перелік видів діяльності, в яких забороняється підприємництво, встановлюються Конституцією України та законом.

2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у зайнятті видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, установлена законом.

3. Суб'єкт адміністративного проступку - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16- річного віку).

4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.