Стаття 166/3. Дискримінація підприємців органами влади і управління
Заборона створення нових підприємств чи інших організаційних форм підприємництва в будь-якій сфері діяльності, а також встановлення обмежень на здійснення окремих видів діяльності, на виробництво певних видів товарів з метою обмеження конкуренції, примушування підприємців до вступу в асоціації, концерни, міжгалузеві, регіональні та інші об'єднання підприємств, а також до пріоритетного укладення договорів, першочергової поставки товарів певному колу споживачів, прийняття рішень про централізований розподіл товарів, що призводить до монопольного становища на ринку, встановлення заборони на реалізацію товарів з одного регіону республіки в інший, надання окремим підприємцям податкових та інших пільг, які ставлять їх у привілейоване становище щодо інших підприємців, що призводить до монополізації ринку певного товару, обмеженні прав підприємців щодо придбання та реалізації товарів, встановлення заборон чи обмежень відносно окремих підприємців або груп підприємців - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
(Доповнено статтею 1663 згідно із Законом України від 05.04.95 р. № 123/95-ВР; із змінами, внесеними згідно із Законом України від 08.09.2011 р. № 3720-У")
1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері господарської діяльності, а також у сфері державного управління (див. Господарський кодекс України).
2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у вчиненні органами влади і управління дій, які є дискримінаційними по відношенню до підприємців.
Відповідно до ст. 31 Господарського кодексу України, дискримінацією суб'єктів господарювання органами влади визнається:
заборона створення нових підприємств чи інших організаційних форм господарювання в будь-якій сфері господарської діяльності, а також встановлення обмежень на здійснення окремих видів господарської діяльності або виробництво певних видів товарів з метою обмеження конкуренції;
примушування суб'єктів господарювання до пріоритетного укладання договорів, першочергової реалізації товарів певним споживачам або до вступу в господарські організації та інші об'єднання;
прийняття рішень про централізований розподіл товарів, який призводить до монопольного становища на ринку;
встановлення заборони на реалізацію товарів з одного регіону України в інший;
надання окремим підприємцям податкових та інших пільг, які ставлять їх у привілейоване становище щодо інших суб'єктів господарювання, що призводить до монополізації ринку певного товару;
обмеження прав суб'єктів господарювання щодо придбання та реалізації товарів; встановлення заборон чи обмежень стосовно окремих суб'єктів господарювання або груп
підприємців.
3. Суб'єкт адміністративного проступку- спеціальний (посадові особи органів влади і управління).
4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.