Стаття 164/7. Порушення умов розповсюдження і демонстрування фільмів, передбачених державним посвідченням на право розповсюдження і демонстрування фільмів

Розповсюдження і демонстрування фільмів з порушенням умов, передбачених державним посвідченням на право розповсюдження і демонстрування фільмів,- тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до тридцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією фільмокопій, а також грошей, отриманих від їх демонстрування, продажу або передачі в прокат.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення,- тягнуть за собою накладення штрафу від тридцяти п'яти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією фільмокопій, а також грошей, отриманих від їх демонстрування, продажу або передачі в прокат.

(Доповнено статтею 164 згідно із Законом України від 14.11.96 р. № 497/96-ВР; у редакції Закону України від 16.07.99 р. № 998-ХІУ)

1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері кінематографії (див. Закон України "Про кінематографію" тощо).

Безпосередній об'єкт - встановлений порядок розповсюдження і демонстрування фільмів.

2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у розповсюдженні і демонструванні фільмів з порушенням умов, передбачених державним посвідченням на право розповсюдження і демонстрування фільмів (формальний склад).

Відповідно до п. 3 Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 року № 1315, прокатне посвідчення видається Держкіно юридичній або фізичній особі, яка відповідно до законодавства є суб'єктом підприємницької діяльності. Прокатне посвідчення дає право розповсюджувати і демонструвати на території України всі види фільмів, вироблених в Україні та за її межами, будь-яким кінотеатрам, кіноустановкам, відеоустановкам (далі - кіно-видовищні заклади), прокатним пунктам відеокасет, торговельним підприємствам, підприємствам з тиражування, а також телеорганізаціям, у тому числі кабельному телебаченню (далі - відеотелезаклади), незалежно від форми власності.

Згідно п. 7 Положення, під час державної реєстрації для кожного фільму встановлюється один з таких індексів, що визначає глядацьку аудиторію та відповідно до неї умови розповсюдження і демонстрування фільму:

1) індекси фільмів, що не мають обмеження глядацької аудиторії: "ДА" - дитяча аудиторія;

"ЗА" - загальна аудиторія;

2) індекси фільмів, що мають обмеження глядацької аудиторії:

"14"- фільм, перегляд якого дозволяється дітям до 14 років тільки у супроводі батьків. Самостійний перегляд дітям до 14 років забороняється;

"16" - фільм, перегляд якого забороняється особам віком до 16 років; "18" - фільм, перегляд якого забороняється особам віком до 18 років; "Х21" - фільм, перегляд якого забороняється особам віком до 21 року. Індекс фільму зазначається у прокатному посвідченні.

Відповідно до п.8 Положення, фільми, що мають обмеження глядацької аудиторії, розповсюджуються і демонструються з дотриманням таких вимог:

а) продаж, передання в прокат населенню примірників фільмів на вірусоносіях здійснюється за умови наявності на них інформації про індекс фільму, який визначає глядацьку аудиторію з обов'язковим попередженням споживача про встановлені обмеження;

б) демонстрування фільмів кінотеатрами і кіновідеоустановками здійснюється за умови попередження глядача про встановлені обмеження та дотримання встановленого часу демонстрування фільму:

"14" - на будь-яких сеансах, крім спеціальних дитячих; "16" - на будь-яких сеансах, крім спеціальних дитячих; "18, Х21" - на вечірніх сеансах з 18 години;

в) демонстрування фільмів телеорганізаціями здійснюється за умови попередження про встановлені обмеження у програмах телепередач перед початком демонстрування фільму та додержання встановленого часу його демонстрування:

"14" - з 18 до б години; "16" - з 21 до 6 години; "18" - з 23 до 6 години; "Х21" - з 24 до 6 години.

3. Суб'єкт адміністративного проступку - спеціальний (посадові особи суб'єктів кінематографії та телебачення або громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, яким у встановленому порядку видано державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів).

4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.