Приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків, відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінностей, порушення правил ведення касових операцій, перешкоджання працівникам державної контрольно-ревізійної служби у проведенні ревізій та перевірок, невжиття заходів щодо відшкодування з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності, - тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одно з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 164 згідно із Законом України від 26.01.93 р. № 294Іа-.ІІ;

із змінами, внесеними згідно із законами України від 29.07.94 р. № І55/94-ВР, від 12.07.96 р. № 328/96-ВР, від 11.05.2000 р. № 1708-Ш, від 07.02.2002 р. № 3047-Ш)

1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері економіки і фінансової дисципліни (див. Закони України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", Указ Президента України "Про Положення про Державну фінансову інспекцію України").

2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається в порушенні законодавства України з фінансових питань шляхом вчинення таких діянь:

1) приховуванні в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків;

2) відсутності бухгалтерського обліку або веденні його з порушенням установленого порядку;

3) внесенні неправдивих даних до фінансової звітності;

4) неподанні фінансової звітності;

5) несвоєчасному або неякісному проведенні інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінностей;

6) порушенні правил ведення касових операцій;

7) перешкоджанні працівникам державної контрольно-ревізійної служби у проведенні ревізій та перевірок;

8) невжитті заходів щодо відшкодування з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності.

Всі склади є формальними.

3. Суб'єкт адміністративного проступку - спеціальний (посадові особи підприємств, установ, організацій усіх форм власності, громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності).

4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.