1. Для звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка перестала бути суспільно небезпечною, не має значення, що саме діяння на час кримінального про­вадження у справі зберігає характер суспільно небезпечного.

Закон далі не вимагає, щоб особа після вчинення злочину довела факт свого ви­правлення. Тому не може бути підставою застосування ст. 48 КК лише законослухня­на та добропорядна поведінка особи, яка вчинила злочин, протягом тривалого часу, сумлінне виконання нею своїх професійних та громадських обов’язків без зміни об­становки. Якщо така особа не може вважатися суспільно небезпечною на час розгля­ду справи в суді, вона може бути за вироком суду звільнена від покарання (див. комен­тар до ч. 4 ст. 74 КК).

Необхідною підставою застосування ст. 48 КК є встановлення того, що протягом певного часу обстановка, яка оточувала особу на момент вчинення злочину, змінила­ся таким чином, що позитивно впливає на неї і робить маловірогідним вчинення даною особою нового тотожного або однорідного злочину. Неможливо вимагати від суду, щоб на підставі оцінки зміни обстановки він прогнозував взагалі неможливість вчи­нення даною особою будь-якого злочину, навіть необережного.

Нарешті, не відповідає вимогам закону застосування ст. 48 КК без зміни обста­новки лише з мотивів недоцільності притягнення до кримінальної відповідальності певної особи, яка вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості. Тому не можна вважати обґрунтованим звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК. Р., яка обвинувачувалася у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК, постановою Солом’янського районного суду м. Києва, яка була залишена без змін Апеляційним судом м. Києва і ВСУ, була звільнена від кримінальної відповідаль­ності, оскільки «позитивно характеризується за місцем роботи... у зв’язку з тим, що внаслідок зміни обстановки вона перестала бути суспільно небезпечною особою».

Проте в чому полягала така зміна - у рішенні суду не зазначається (ВВСУ. - 2004. - № 8. - С. 17-18).

1.  Із змісту ст. 48 КК випливає, що зміна обстановки повинна мати місце після дня вчинення злочину і на час кримінального провадження у справі щодо особи, яка вчинила цей злочин. Вочевидь, що цей проміжок часу не повинен перевищувати стро­ків давності, передбачених ст. 49, тобто 2-3 роки відносно злочину невеликої тяжко­сті та 5 років - злочину середньої тяжкості (див. коментар до пунктів 1 і 2 ч. 1 ст. 49 КК).
2.  Стаття 48 КК передбачає безумовне і необов’язкове звільнення особи від кри­мінальної відповідальності. Якщо, наприклад, суд встановить, що хоча протягом певного часу і мала місце певна зміна обстановки, яка оточувала особу на час вчинен­ня нею злочину, але така зміна не вплинула позитивно на цю особу, то звільнення від кримінальної відповідальності згідно зі ст. 48 КК не допускається.