1. Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

2.  Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов´язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов´язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Однією з важливіших умов для підряду є умова про строки. Вона охоплює як початковий та кінцевий, так й проміжний строки. Це сприяє ритмічному ходу робіт і своєчасному їх завершенню, а також дозволяє замовнику перевіряти хід робіт і вживати заходів до їхнього належного виконання.

Тривалість строку визначається за згодою між замовником та підрядником. Будь-яких спеціальних вимог закону про максимальний або мінімальний строк виконання робіт не існує. Як правило, на визначення строку виконання робіт суттєво впливає позиція підрядника, оскільки йому необхідно спланувати роботу таким чином, щоб якісно виконати роботу відповідно до завдання замовника. Крім того, існують і об´єктивні умови, наприклад, вимоги технології, що впливають на визначення строку завершення робіт.

Із моменту укладання договору зафіксовані в ньому строки стають обов´язковими для обох сторін, їх зміна може бути проведена лише на умовах та в порядку, визначеному договором. Якщо в договорі не встановлений термін прийняття робіт, то замовник зобов´язаний прийняти роботу негайно після повідомлення підрядника про її завершення.

Строки в договорі підряду можуть бути змінені також у випадках, передбачених законом. У самому ЦК міститься кілька норм стосовно цього: ст. 651 ЦК, що допускає зміну договору при його істотному порушенні іншою стороною, ст. 652 ЦК, що передбачає перегляд договірних умов у зв´язку з істотною зміною обставин. Окрім того, підрядник вправі не приступати до роботи, а почату роботу зупинити при порушенні замовником його зустрічних обов´язків за договором підряду.

Невиконання робіт у визначений договором строк, так само як й неприйняття замовником виконаної роботи в строк, є порушенням зобов´язання, що іменується простроченням. Поряд із загальними правилами, встановленими ст. 613 ЦК, на випадок прострочення замовника законом установлені спеціальні правила. Так, при простроченні замовником прийняття виконаної роботи підрядник зберігає своє право на отримання винагороди навіть в разі загибелі результату виконаної роботи — ризик підрядника переходить до замовника (див. коментар до ст. 842 ЦК).

У більшості випадків головне значення для замовника має строк виконання робіт. Так, при порушенні кінцевого строку виконання робіт настають загальні наслідки прострочення виконання, передбачені ст. 612 ЦК. Недотримання підрядником початкового та проміжного строків також кваліфікується як прострочення, що надає замовнику право відмовитися від договору й вимагати відшкодування збитків, якщо закінчення робіт до строку, обумовленому договором, стає явно неможливим.